21 вересня 2020 року Справа № 160/5005/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти «Святовасилівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області» про застосування заходів реагування, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти «Святовасилівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області», в якій позивач просить:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкта, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Незабудине, вул.Центральна, буд.35 Комунального закладу освіти «Святовасилівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області», до повного усунення порушень;
- встановити у судовому рішенні спосіб і порядок його виконання шляхом зобов'язання зупинити експлуатацію об'єкта, а саме: приміщень за адресою: Дніпропетровська область, Солонянський район, с.Незабудине, вул.Центральна, буд.35 Комунального закладу освіти «Святовасилівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області», до повного усунення порушень.
В обґрунтування позову зазначено, що позивачем під час проведення перевірки щодо додержання (виконання) вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту були встановлені порушення Кодексу цивільного захисту України (далі - КЦЗУ), Правил пожежної безпеки в України (далі - ППБУ), Правил улаштування електроустановок, Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, НАЦІОНАЛЬНИЙ СТАНДАРТ України «Визначення категорій приміщень, б3удинків та зовнішніх установок за вибухонебезпечною та пожежною небезпекою», затверджений наказом Мінрегіону України від 15.06.2016 №158, Державних будівельних норм України «Пожежна безпека об'єктів будівництва», затвердженого наказом Мінрегіону України від 31.10.2016 №287 (далі - ДБН В.1.1-7:2016), Наказу МНС України від 18.12.2000 «Положення про паспортизацію потенційно небезпечних об'єктів», наказу МНС України від 23.02.2006 №98 «Методика ідентифікації потенційно небезпечних об'єктів», Постанови КМУ від 26.06.2013 №444 «Порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, Постанови КМУ від 19.08.2002 №1200 «Про затвердження Порядку забезпечення населення і працівників формувань та спеціалізованих служб цивільного захисту засобами індивідуального захисту, приладами радіаційної та хімічної розвідки, дозиметричного і хімічного контролю».
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.05.2020 відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін.
Даною ухвалою також відстрочено позивачу сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Від позивача до суду надійшло платіжне доручення від 02.06.2020 №843 про сплату судового збору в розмірі 2102 грн., тобто на дату ухвалення рішення у справі судовий збір позивачем сплачено.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 заяву відповідача про залучення співвідповідача у справі залишено без задоволення.
Від відповідача 22.06.2020 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просить відмовити в задоволення позовних вимог посилаючись на те, що більшу частину порушень усунуто, а не усунуті порушення не пов'язані зі створенням реальної загрози життю та здоров'ю людей.
Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на підставі наказу від 16.12.2019 №6 та посвідчення на проведення перевірки від 28.01.2020 №26 в період з 28.01.2020 по 06.02.2020 проведено перевірку відповідача.
За результатами перевірки складено Акт від 06.02.2020 №26 відповідно до якого встановлені наступні порушення, а саме:
- приміщення будівлі не обладнано системою протипожежного захисту(система пожежної сигналізації та система керування евакуюванням (в частині систем оповіщення про пожежу і показчиків напрямку евакуювання);
- на об'єкті відсутній резервний запас пожежних сповіщувачів (димових, теплових, ручних, тощо) який повинен становити не менше 10% від загальної кількості їх в системі протипожежного захисту змонтованої на об'єкті;
- сходові клітки, внутрішні відкриті та зовнішні сходи, коридори, проходи та інші шляхи евакуації не забезпечені евакуаційним освітленням. Світильники евакуаційного освітлення вмикаються з настанням сутінків у разі перебування в будинку людей. Евакуаційне освітлення передбачається у прохідних приміщеннях, коридорах, холах, вестибюлях, на сходах, у фізкультурно-спортивних і актових залах, роздягальнях, кухнях. Світлові покажчики «Вихід» повинні бути приєднані до мережі евакуаційного або аварійного освітлення. Найменша освітленість повинна бути 0,5 лк на підлозі приміщення;
- не проведено розрахунок та не позначено на вхідних дверях до приміщення (складу, котельної, електрощитової та інших технічних приміщень) а також у межах приміщень та ззовні категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою згідно з вимогами ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за НПАОП 40.1-1.32-01 Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;
- допускається зниження класу вогнестійкості елементів заповнення прорізів у протипожежних перешкодах: незаповнені отвори в протипожежній перешкоді. Приміщення (електрощитової);
- відсутні двері сходових кліток, які ведуть до коридору;
- будівлю не забезпечено адресним вказівником (назва вулиці, номер будинку), встановивши його на фасаді будівлі або іншому видному місці та таким чином щоб він був освітлений в темний час доби;
- дерев'яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;
- для встановлення наявності або відсутності джерел небезпеки, які можуть ініціювати виникнення надзвичайних ситуацій, а також визначення рівнів можливих надзвичайних ситуацій, не проведено ідентифікацію об'єкта господарської діяльності та не узгоджено її з ГУ ДСНС України у Дніпропетровській області;
- не забезпечено працівників об'єкта засобами індивідуального захисту. Обсяги забезпечення засобами радіаційного та хімічного захисту, їх типи, визначаються суб'єктом господарювання за погодженням з територіальним органом Державної служби України з надзвичайних ситуацій;
- не створено на об'єкті матеріальний резерв для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій;
- не проведено об'єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту;
- не розроблено та не затверджено план реагування на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій;
- евакуаційні заходи щодо працівників та майна суб'єкта господарювання під час виникнення надзвичайних ситуацій не організовано.
Позивач вважає, що подальша експлуатація об'єкта із виявленими порушеннями створює загрозу життю та здоров'ю людей.
Суд зазначає, що припис про усунення виявлених даною перевіркою порушень позивачем не складався.
Судом встановлено, що на виконання Акту перевірки від 06.02.2020 №26 відповідачем вжито наступних заходів з метою усунення вказаних порушень:
- у фойє будівлі школи розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії;
- проведення об'єктових тренувань і навчань з питань цивільного захисту заплановано провести після зняття карантинних обмежень;
- розроблено та затверджено план реагування на надзвичайні ситуації щодо дій персоналу суб'єкта господарювання у разі виникнення надзвичайних ситуацій;
- розроблено та затверджено інструкції про заходи безпеки;
- на адресу власника навчального закладу та балансоутримувача будівель направлено подання про сприяння в усуненні виявлених порушень.
Також відповідач у відзиві зазначив, що повне усунення порушень на даний час є неможливим у зв'язку з запровадженням карантинних заходів.
Таким чином, із наявних в матеріалах справи документів вбачається, що частина порушень відповідачем усунута, а щодо порушень, які залишились не усунутими, то останнім надано суду достатньо доказів, на підтвердження того, що ним вжито заходи щодо усунення виявлених порушень.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до підпункту 39 пункту 4 «Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 № 1052 на ДСНС України покладено завдання організовувати і здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законів та інших нормативно - правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими держадміністраціями, іншими державними органами та органами місцевого самоврядування, суб'єктами господарювання.
Згідно з підпунктами 27, 35 пункту 4 «Положення про Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області», затвердженого наказом ДСНС України від 04.02.2013 № 3 (у редакції наказу ДСНС України від 21.09.2017 № 507) Головне управління відповідно до покладених на нього завдань організовує і здійснює безпосередньо та через підпорядковані підрозділи державний нагляд (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та цивільного захисту місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та суб'єктами господарювання; складає акти перевірок, видає припису, постанови, розпорядження про усунення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки, а в разі встановлення порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, звертається до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, окремих приміщень, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту.
Відповідно до частини 1 статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Згідно з підпунктом 12 частини 1 статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Частиною 2 статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежо-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Статтею 69 Кодексу цивільного захисту України визначені підстави для видачі центральним органом виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, приписів, постанов і розпоряджень:
1) з питань пожежної безпеки у разі: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
2) з питань техногенної безпеки у разі: невиконання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів з питань техногенної безпеки; відсутності організаційно-розпорядчих документів щодо здійснення заходів з питань техногенної безпеки, які передбачені для суб'єкта господарювання; непроведення в установленому порядку навчання персоналу суб'єкта господарювання діям у разі виникнення аварійних ситуацій та аварій; нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу надзвичайних ситуацій; непроведення ідентифікації та паспортизації потенційно небезпечного об'єкта; відсутності декларації безпеки об'єкта підвищеної небезпеки; відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; невідповідності кількості промислових засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатності або відсутності, а також у разі порушення порядку зберігання таких засобів; порушення правил поводження з небезпечними речовинами; відсутності плану локалізації і ліквідації наслідків аварій на об'єкті підвищеної небезпеки, а також відсутності розроблених відповідно до цього плану спеціальних заходів протиаварійного захисту; відсутності об'єктових матеріальних резервів для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій або невідповідності їх затвердженим номенклатурам та обсягам; відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; відсутності або несправності на об'єкті підвищеної небезпеки автоматизованої системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення; відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; неготовності осіб, які обслуговують потенційно небезпечні об'єкти та об'єкти підвищеної небезпеки, а також осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації та ліквідації наслідків аварій до дій із запобігання та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації; відсутності на об'єкті підвищеної небезпеки угоди про страхування цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно третім особам та їхньому майну, іншим юридичним особам унаслідок надзвичайної ситуації, що спричинена пожежею, аварією, катастрофою або небезпечною подією; порушення правил транспортування небезпечних речовин трубопровідним транспортом та порядку їх перевезення транспортними засобами; проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Відповідно до статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
- недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
- порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
- випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
- нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
- відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
- невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
- порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
- відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
- відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
- неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
- проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V).
Відповідно до статті 1 Закону №877 державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Згідно з частинами 1 та 6 статті 7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Згідно із частиною 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання.
Статтею 20 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на суб'єкта господарювання покладаються обов'язки щодо забезпечення виконання заходів у сфері цивільного захисту на об'єктах суб'єкта господарювання; організація та здійснення під час виникнення надзвичайних ситуацій евакуаційних заходів щодо працівників та майна суб'єкта господарювання; здійснення за власні кошти заходів цивільного захисту, що зменшують рівень ризику виникнення надзвичайних ситуацій; розроблення заходів щодо забезпечення пожежної безпеки, впровадження досягнень науки і техніки, позитивного досвіду із зазначеного питання; забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, а також виконання вимог приписів, постанов та розпоряджень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки; утримання у справному стані засобів цивільного та протипожежного захисту, недопущення їх використання не за призначенням; здійснення заходів щодо впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж і використання для цієї мети виробничої автоматики.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні (далі - Правила), які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Пунктами 4, 5 розділу І Правил встановлено, що пожежна безпека повинна забезпечуватися шляхом проведення організаційних заходів та технічних засобів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для успішного гасіння пожеж.
Особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об'єктах, їх права та обов'язки визначаються відповідно до законодавства.
Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів (пункт 1 розділу ІІ Правил).
Забезпечення техногенної та пожежної безпеки є особливою (специфічною) функцією захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій.
Пожежна безпека характеризується відсутністю неприпустимого ризику виникнення і розвитку пожеж, а також пов'язаної з ними можливості завдання шкоди людям.
Техногенна безпека характеризує стан захисту населення від надзвичайних ситуацій техногенного характеру.
Надзвичайна ситуація - це обстановка на окремій території чи суб'єкті господарювання на ній або водному об'єкті, яка характеризується порушенням нормальних умов життєдіяльності населення, спричинена катастрофою, аварією, пожежею, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, застосуванням засобів ураження або іншою небезпечною подією, що призвела (може призвести) до виникнення загрози життю або здоров'ю населення, великої кількості загиблих і постраждалих, завдання значних матеріальних збитків, а також до неможливості проживання населення на такій території чи об'єкті, провадження на ній господарської діяльності.
Забезпечення техногенної безпеки суб'єкта господарювання покладається на його керівника (частина 2 статті 51 Кодексу цивільного захисту України), забезпечення пожежної безпеки суб'єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб'єктів господарювання (частина 3 статті 55 Кодексу цивільного захисту України).
Захід реагування у вигляді повного зупинення роботи підприємства до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо виявлені допущенні порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Порушення, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, Кодексом цивільного захисту України не визначено, отже, віднесення до зазначеної категорії є оцінкою суб'єкта владних повноважень, а тому, в кожному окремому випадку суб'єкт владних повноважень має визначати чи створюють виявлені порушення загрозу життю та здоров'ю людей у взаємозв'язку із встановленими обставинами, що мають значення для вирішення даного питання.
Судом встановлено, що відповідачем вжито заходи з метою усунення порушень, виявлених перевіркою, а порушення, які залишились не виконаними, потребують додаткового узгодження.
Враховуючи вжиття відповідачем заходів для забезпечення пожежної безпеки, звернення із поданням для усунення порушень, створення умов для недопущення виникнення надзвичайних ситуацій та впровадження заходів до їх ліквідації у разі виникнення, суд вважає відсутніми підстави для вжиття крайніх заходів реагування у формі повного зупинення експлуатації будівлі закладу освіти.
Проведена відповідачем робота та вжиті заходи свідчать про добросовісність його намірів, а тому непропорційним є застосування до відповідача крайнього заходу реагування у вигляді повного зупинення роботи об'єкта.
Суд також зазначає, що вимоги ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», чинні з 01.07.2015, поширюються на проектування, монтування, перевірку відповідності і підтримання експлуатаційної придатності систем протипожежного захисту (далі - СПЗ), а саме: автоматичних систем пожежогасіння (далі - АСПГ); автономних систем пожежогасіння локального застосування (далі - СПГа); систем пожежної сигналізації (далі - СПС); систем оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей (далі - СО); систем протидимного захисту (далі - СПДЗ); систем централізованого пожежного спостерігання (далі - СЦПС); диспетчеризації СПЗ.
Зазначені вище СПЗ призначені для протипожежного захисту будинків, будівель або їх частин (приміщень), споруд, устаткування різного призначення (далі - об'єкти) відповідно до додатків А та Б під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту цих об'єктів.
Ці будівельні норми встановлюють вимоги до обладнання об'єктів СПЗ під час їх будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, зміни категорій приміщень і будинків за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з НАПБ Б.03.002.
Вимоги даних будівельних норм рекомендується застосовувати під час реставрації. Вимоги таких будівельних норм є обов'язковими для фізичних та юридичних осіб, які здійснюють будівельну діяльність на території України, незалежно від їхніх форм власності.
Таким чином, порушення, визначені актом в частині недодержання вказаних державних будівельних норм, можуть пред'являтись у разі невиконання таких вимог під час нового будівництва, реконструкції, технічного переоснащення, капітального ремонту, однак з матеріалів справи не вбачається проведення у будівлі відповідача вказаних будівельно-ремонтних робіт.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з того, що при обранні виключного заходу реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі судом має ураховуватися принцип співмірності обраного заходу реагування обсягу та ступеню тяжкості допущених порушень, а також дотримання справедливого балансу між інтересами відповідача і публічними інтересами.
Не заперечуючи повноваження позивача щодо контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, та підтверджуючи обов'язок додержання протипожежних норм та правил, суд зазначає, що за встановлених обставин справи, у разі задоволення заявленого позову, вказаний баланс не буде додержаний.
Застосування наведених норм права відповідає правовим висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 28.11.2019 у справі №820/4971/16.
Відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 242-243, 245-246, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Комунального закладу освіти «Святовасилівська середня загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів Святовасилівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області» про застосування заходів реагування - залишити без задоволення.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська