про залишення позовної заяви без руху
21 вересня 2020 року ЛуцькСправа № 140/13490/20
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Лозовський О.А., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати з 17.07.2018 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та зобов'язання з 17.07.2018 нарахувати та виплатити позивачу вказану грошову допомогу в розмірі, що дорівнює 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України "Про судовий збір" від 08 липня 2011 року № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" від 14 листопада 2019 року № 294-ІХ установлено у 2020 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2020 року - 2 102,00 грн.
Отже, оскільки позивач подав позовну заяву немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 840,80 грн. (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, позивачем подано про звільнення від сплати судового збору. На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано довідку про доходи №0771077740858401752.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору до задоволення не підлягає, з огляду на таке.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону №3674-VI, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною 2 статті 8 Закону №3674-VI передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З аналізу змісту вищенаведених норм права слідує, що при вирішенні питання про звільнення від сплати судового збору суд обов'язково враховує майновий стан сторони, визначення якого є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується його рівень.
Судом встановлено, що за подання даного адміністративного позову позивачу слід було сплатити 840,80 грн. судового збору.
Згідно з доданою до заяви довідкою про доходи, загальна сума доходу позивача за період червень 2019 року - травень 2020 року становить 24 769,66 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що майновий стан позивача не перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, оскільки розмір судового збору (840,80 грн.) не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік (24 769,66 грн. х 5% = 1238,5 грн), тому за таких обставин відсутні достатні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору.
Крім того, задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з неналежних підстав або з підстав, що не підтвердженні доказами, поставить заявника у привілейоване становище перед іншими учасниками судового процесу, що, на переконання суду, з урахуванням приписів статті 129 Конституції України, є неприпустимим.
Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими Законами.
Частина друга статті 122 КАС України передбачає, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як установлено судом, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом 05.08.2020 (датований штемпель поштового відділення на конверті), вимоги якого стосуються і пов'язані із ухваленням Конституційним Судом України рішення №6-р/2018 від 17.07.2018, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до адміністративного суду. При цьому, позивач не заявила про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду за період із 17.07.2018 по 05.02.2020.
Частиною шостою статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач заяву про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску не надав.
Згідно із частиною першою статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
документу про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн. або подання відповідного клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору чи звільнення від сплати судового збору з наданням доказів на підтвердження важкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору (довідка про доходи позивача за календарний рік);
заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (за період із 17.07.2018 по 05.02.2020) із обов'язковим наданням доказів поважності причин такого пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Камінь-Каширської районної державної адміністрації Волинської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви у встановлений судом строк позовна заява і додані до неї документи будуть повернуті позивачу без розгляду.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Суддя О.А. Лозовський