Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" вересня 2020 р.Справа № 922/1794/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Лавровой Л.С.
при секретарі судового засідання Бєсєдіна М.М.
розглянувши справу
за позовом Харківської обласної ради, м. Харків третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня», м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА № 222», м. Харків
про розірвання договору, зобов'язання звільнити займані нежитлові приміщення та повернути їх балансоутримувачу
за участю представників:
позивача - Крючков І.М.
відповідача - Баранов Т.О.
третьої особи - не з'явився
В червні 2020 року до Господарського суду Харківської області звернулася Харківська обласна рада з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АПТЕКА № 222» та просить суд:
- договір оренди комунального майна від 26 лютого 2009 року № 91Н (зі змінами), укладений між Харківською обласною радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Аптека № 222», розірвати;
- зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Аптека № 222» звільнити займані нежитлові приміщення 1 поверху загальною площею 45,9 м2, в тому числі місця спільного користування площею 19,7 м2, що знаходиться за адресою місто Харків, проспект Правди, будинок 13, літ «М1-9» та повернути їх балансоутримувачу - Комунальному некомерційному підприємству Харківської обласної ради «Обласна клінічна лікарня»;
- стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека № 222» на користь Харківської обласної ради судові витрати.
Ухвалою суду від 10.06.2020 р. подану позовну заяву було залишено без руху, відповідно до ст. 174 ГПК України надано позивачу час на усунення недоліків.
17.06.2020 р. до господарського суду Харківської області надійшла заява (вх. № 13745) представника позивача про усунення недоліків позовної заяви. Позивачем надано завірені копії доданих до позовної заяви документів.
Ухвалою суду від 18.06.2020 р. прийнято позовну заяву до розгляду в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання по справі, встановлено сторонам строк на подання заяв по суті справи.
Підготовче засідання неодноразово відкладалося з метою виконання завдання підготовчого провадження та забезпечення процесуальних прав сторін.
22.07.2020 р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 16819).
22.07.2020 р. до суду надійшло клопотання відповідача (вх. 16814) про залишення позовної заяви без розгляду, в якому відповідач просить суд позовну заяву Харківської обласної ради залишити без розгляду як таку, що не підписана або підписана особою яка не має права її підписувати. В обґрунтування поданої заяви відповідач вказує, що позовна заява підписана Крючковим І.М., який не є адвокатом та не має права відповідно до наданих ним документів здійснювати самопредставнитво Харківської обласної ради.
17.08.2020 р. за вх. 18888 позивачем було надано відповідь на відзив.
26.08.2020 р. позивачем було надано відзив на клопотання відповідача про залишення позову без розгляду (вх. 19656), в якому позивачем викладено пояснення стосовно права представника позивача приймати участь у судових засіданнях та підписувати позовні заяви. Позивач вказує, що представником позивач у межах самопредставництва, тобто «іншою уповноваженою особою», виступає заступник начальника управління з питань комунальної власності, начальник відділу з питань природокористування та земельних відносин виконавчого апарату. Право представляти інтереси обласної ради в суді зазначена посадова особа має відповідно до Положення про відділ з питань природокористування та земельних відносин управління з питань комунальної власності виконавчого апарату обласної ради, затвердженого Розпорядженням голови обласної ради від 21.04.2020 № 71-ос. Згідно з підпунктом 6.4. цього Положення до повноважень відділу належить, зокрема, представництво інтересів обласної ради за довіреністю в судах усіх юрисдикцій. Згідно з частинами 1, 2, 9 статті 60 ГПК України повноваження представників сторін підтверджуються, зокрема, довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами. У разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідної заяви, скарги, клопотання. Частинами 1 та 2 статті 61 ГПК України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері. Керуючись наведеними приписами процесуального закону позивач 02.06.2020 видав на ім'я свого представника довіреність № 01 -44/1379, у якої наведено перелік процесуальних дій, що має право здійснювати представник, у тому числі право підписати позов. Дана довіреність містить обмеження повноважень представника виключно на визнання позову та укладання мирової угоди. Заборони щодо усіх інших повноважень відсутні. Стосовно процесуальних прав представника, у тому числі права підписати позов, то такі права закріплені довіреністю юридичної особи від 02.06.2020 № 01-44/1379, виданої головою обласної ради відповідно до статей 60, 61 ГПК України.
27.08.2020 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення (вх. 19749) до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
11.09.2020 р. позивачем було надано відзив (вх. 21056) на додаткові пояснення до клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, в яких викладено заперечення позивача щодо твердження позивача про відсутність у представника позивача права на підписання позову.
В підготовчому засіданні 15.09.2020 р. представника позивача підтримав подані заперечення проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду. Представник відповідача підтримав подане клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, просив суд його розглянути та задовольнити, а позовну заяву залишити без розгляду.
Розглянувши клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. 16814 від 22.07.2020) та подані позивачем заперечення, суд виходить з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява у даній справі подана за підписом Крючкова І.М., як представника позивача, який не є адвокатом. Крючковому І.М. надано довіреність та положення, в якому зазначено, що відповідна особа має право здійснювати представництво інтересів за довіреністю - тобто не в порядку самопредставництва, а як представник на підставі довіреності.
Відповідно до ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Розмежування понять «представництво» та «самопредставництво» роз'яснено Верховним Судом у Постанові ВС/КГС по справі № 922/2246/19 від 17.06.2020, де вказано, що: «29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 N390-IX. Відповідно до даних змін, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу відповідача-1 та відповідача-2 на приписи частини 3 статті 56 ГПК України, відповідно до яких юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 16 ГПК України). Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку' самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами. Разом з тим, положеннями частини 4 статті 56 ГПК України розмежовано такі юридичні категорії, як ''самопредставництво" і "представництво". За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).»
З огляду на викладене, довіреність, надана Крючковим І.М., та зазначення в положенні відомостей про можливість здійснювати представництво інтересів за довіреністю, є підтвердженням права здійснення Крючковим І.М. саме представництва Харківської обласної ради, а не самопредставництва.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Верховним Судом у Постанові ВС/КГС по справі № 905/2204/19 від 23.07.2020 роз'яснено, що за змістом частини другої статті 162 ГПК України позовна заява подасться до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом є процесуальною дією в суді, яка має здійснюватися або самою особою у порядку самопредставництва, або її процесуальним представником. При цьому підписання та/або подання позовної заяви є процесуальними формами реалізації повноважень з представництва.
Враховуючи викладене, суд погоджується з твердженням відповідача, що Крючков І.М. не мав повноважень підписувати позовну заяву від імені Харківської обласної ради.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно п.1 ч.2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Оскільки Крючков І.М. не мав повноважень підписувати позовну заяву від імені Харківської обласної ради, тому позов за позовною заявою, підписаною Крючковим І.М., підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 16, 56, п.1 ч.2 ст. 185, п.5 ч.1 ст. 226, ст.ст. 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Задовольнити клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду (вх. 16814 від 22.07.2020).
Залишити без розгляду позов за позовною заявою від 05.06.2020 р., підписаною Крючковим І.М .
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України, протягом десяти днів з дня її прийняття.
Суддя Л.С. Лаврова