10.09.2020 Справа № 920/450/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., при секретарі судового засідання Кириченко-Шелест А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду матеріали справи №920/450/20
за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280)
до відповідача Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (41812, Сумська область, Білопільський район, с. Ворожба, вул. Перемоги, 23; код ЄДРПОУ 05399277)
про стягнення 656 916,03 грн,
за участю представників:
від позивача: Михно А.О. (довіреність від 11.06.2020 № 244),
від відповідача: не прибув
справа розглядається у порядку загального позовного провадження,
установив:
13.05.2020 позивач звернувся до суду з позовною заявою, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача на свою користь 656916,03 грн заборгованості за договором № 958/2019/СмОД-МСБ про надання кредиту на умовах овердрафту від 03.09.2019, яка складається з 600000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 32264,03 грн простроченої заборгованості за процентами, 2000,00 грн простроченої заборгованості по комісії, 22098,36 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 529,05 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, 24,59 грн пені за несвоєчасну сплату комісії; а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду від 18.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі № 920/450/20, справу постановлено розглядати у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 18.06.2020, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.
Відповідно до даних Списку розсилки № 658, сформованого у автоматизованій системі документообігу суду 18.05.2020, ухвалу про відкриття провадження у справі №920/450/20 направлено сторонам на адреси, повідомлені позивачем у позовній заяві, у тому числі також на повідомлені електронні адреси.
Відповідно до Акту від 18.05.2020, складеного у справі № 920/450/20 начальником відділу документального забезпечення та контролю (канцелярії), документ (ухвалу про відкриття провадження у справі) не було надіслано у зв'язку з відсутністю коштів для здійснення поштових відправлень.
Враховуючи необхідність забезпечення належного повідомлення відповідача про розгляд справи судом та отримання від сторін заяв по суті справи, а також у зв'язку із запровадженням на території України карантину відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" суд ухвалою від 18.06.2020 продовжив строк підготовчого провадження на строк дії карантинних обмежень та відклав підготовче засідання на 06.08.2020.
Ухвалю суду від 06.08.2020 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 10.09.2020.
Представник позивача у судове засідання від 10.09.2020 прибув, будь-яких клопотань чи заяв суду не подав.
Відповідач у судове засідання від 10.09.2020 не прибув, заяв по суті справи чи будь-яких клопотань суду не подав.
Ухвала суду від 06.08.2020 була направлена відповідачеві на адреси, встановлені судом у ході підготовчого провадження (вул. Перемоги, 23, м. Ворожба Білопільського району Сумської області; вул. Харківська, 24, м. Суми), однак копії судових ухвал повернулись на адресу суду відділенням поштового зв'язку з підстав відсутності адресата за вказаними адресами.
Частиною четвертою статті 89 Цивільного кодексу України визначено, що відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини першої статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який зроблено судом, у відповідності до вимог статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", за запитом № 1006915872 від 17.07.2020, станом на 17.07.2020 відповідач знаходиться за адресою: вул. Перемоги, 23, м. Ворожба Білопільського району Сумської області, 41812.
Відповідно до частин 3, 7 ст. 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, у разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка з поважних причин, рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п'ять календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об'єктом поштового зв'язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання, відсутності адресата, інше.
Згідно з п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення (ухвали) є день проставлення у поштовому відділенні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідно до поштового штампів, на довідках про причини повернення, зазначені дати 12.08.2020, 22.08.2020.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що відповідно до приписів п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи Господарським судом Сумської області.
У судовому засіданні від 10.09.2020 судом розпочато розгляд справи по суті.
Представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.
Завдання та строки розгляду справи по суті в загальному позовному провадженні встановлені ст.ст. 194-195 ГПК України.
За змістом статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. На розширення цього положення Основного Закону в статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі, та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами у відповідності до вимог частини другої статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлені наступні обставини.
03.09.2019 між АБ «УКРГАЗБАНК» (надалі - «Позивач», «Банк») та Комунальним підприємством Сумської обласної ради «СУМИ-ФАРМ» (надалі - «Відповідач». «Позичальник») було укладено Договір №958/2019/СмОД-МСБ-О про надання кредиту на умовах овердрафту Додатками (надалі - «Договір овердрафту»).
Відповідно до п. 1.1. Договору овердрафту, Банк на умовах цього Договору надає Позичальнику Кредит в межах Ліміту овердрафту, встановленого в п. 1.2. цього Договору, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами та комісії в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. цього Договору. Банк надає Позичальнику кредитні кошти в тимчасове користування, шляхом сплати з поточного рахунку Позичальника, відкритого в Банку, розрахункових документів на суму, що перевищує залишок на такому рахунку.
Згідно з п. 1.2. Договору овердрафту, ліміт овердрафту за цим Договором встановлюється в розмірі 600 000,00 (шістсот тисяч) гривень 00 копійок.
Відповідно до п. 1.3. Договору овердрафту, ліміт овердрафту за цим Договором встановлюється з « 03» вересня 2019 року по « 02» вересня 2020 року (включно). Кредитні кошти, надані Банком в межах Ліміту овердрафту, повинні бути повернуті Позичальником не пізніше останнього дня строку, на який встановлено Ліміт овердрафту, вказаного в цьому пункті Договору, а також щомісячно в останній робочий день календарного місяця.
Згідно з п. 3.4. Договору овердрафту, за користування овердрафтом, Позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитними коштами, виходячи із встановленої Банком базової процентної ставки за користування кредитними коштами, в розмірі 18,50 (вісімнадцять цілих п'ятдесят сотих) процентів річних, в національній валюті (далі Базова процентна ставка).
Відповідно до п 3.8. Договору овердрафту, Позичальник сплачує комісії Банку. Комісії сплачуються Позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами (Додаток 1 до цього Договору).
Згідно з п. 3.10 Договору овердрафту, у випадку порушення Позичальником строків повернення овердрафту, які встановлені в п. 1.3 та/або перевищення фактичної заборгованості Позичальника за основним боргом за Овердрафтом Ліміту овердрафту, встановленого Банком за результатами його перегляду, після 5-го календарного дня з дати відправлення Банком Позичальнику відповідного повідомлення про встановлення нового Ліміту овердрафту/скасування Ліміту овердрафту (включаючи день відправлення/ вручення повідомлення), наступного банківського дня суми непогашених у строки платежів визнаються простроченими та переносяться на рахунки простроченої заборгованості. При цьому Позичальник сплачує проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість) у розмірі встановленому п. 3.4. збільшеному на 5,0 процентів річних.
Відповідно до п.п. 4.2.4. Договору овердрафту, Банк має право відмовитися від надання Позичальнику кредитних коштів, скасувати Ліміт овердрафту, а також вимагати дострокового повного виконання Позичальником своїх зобов'язань за цим Договором, включаючи нараховані проценти за користування кредитним коштами, комісії та в разі наявності, штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій:
4.2.4.2. у Позичальника виникла прострочена заборгованість перед Банком за будь-яким договором, укладеним з Банком (у Відповідача виникла заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами, так як останній платіж було здійснено Відповідачем 05.02.2020, що підтверджується Розрахунком заборгованості та випискою з рахунку Відповідача, які додані позивачем до позовної заяви;
4.2.4.7 виникли будь-які інші обставини, або наявна оперативна інформація, які на думку Банку свідчать про те, що наданий Позичальникові овердрафт може не бути повернений своєчасно (зазначена обставина підтверджується листом Відповідача за № 122 від 19 02.2020, копію якого додано до позовної заяви);
4.2.4.8 накладення арешту на грошові кошти Позичальника по Поточному рахунку та/або призупинення операцій по Поточному рахунку, та/або здійснення примусового стягнення коштів з цього рахунку відповідно до вимог чинного законодавства України та/або будь-які інші дії правоохоронних і контролюючих органів, а також кредиторів Позичальника (зазначена обставина підтверджується Постановою про арешт коштів боржника від 04.02.2020 (ВП №61139209) та Постановою про арешт коштів боржника від 30.03.2020 (ВП № 61666283 ), копії яких додані до позовної заяви).
Також, відповідно п. 5.3. Договору овердрафту, за порушення визначених у цьому Договорі строків (термінів) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування овердрафтом та/або комісій Позичальник зобов'язаний сплати Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченої Фактичної заборгованості, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період за який сплачується пеня.
У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що розрахунок пені за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків (визначених у цьому Договорі) повернення овердрафту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій за користування овердрафтом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені), інших платежів за цим Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих банку, в повному обсязі.
Крім того, згідно з п. 3.8. Договору овердрафту, Позичальник сплачує комісії Банку. Комісії сплачуються Позичальником у розмірах, у порядку та в строки, що визначені Тарифами (Додаток 1 до цього Договору).
Сума такої комісії визначена в п. 1.2. Додатку 1 «ТАРИФИ» до Договору овердрафту і складає 0,25% від суми встановленого Ліміту овердрафту, який діяв на останній банківський день місяця користування овердрафтом (мінімум 1000,00 грн.). Сплата здійснюється щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування, а також в день закінчення строку, на який надано овердрафт згідно кредитного договору, в день достроково розірвання кредитного договору, на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в Банку .
Така комісія не була сплачена Відповідачем в періоди 16.03.2020 - 15.04.2020 та 16.04.2020 - 22.04.2020 і складає 2000 грн.
Враховуючи, зазначене вище, станом на 22.04.2020 заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором овердрафту склала:
600 000,00 грн. - прострочена заборгованість за кредитом;
32 264,03 грн. - прострочена заборгованість за процентами;
2 000,00 грн. - прострочена заборгованість по комісії;
22098, 36 грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;
529,05 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів;
24,59 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.
Таким чином, загальна заборгованість згідно з розрахунку доданого позивачем до позову становить 656 916,03 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передані майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно п. 3. ч. ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
За змістом положень ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Аналогічні приписи містить і ст. 193 ГК України.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно зі ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання)
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (абз. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України).
У постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) міститься висновок, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов'язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов'язання його сторони набувають обов'язки (а не лише суб'єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов'язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов'язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».
Отже, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача користь 656916,03 грн заборгованості за договором № 958/2019/СмОД-МСБ про надання кредиту на умовах овердрафту від 03.09.2019, яка складається з 600000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 32264,03 грн простроченої заборгованості за процентами, 2000,00 грн простроченої заборгованості по комісії, 22098,36 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 529,05 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, 24,59 грн пені за несвоєчасну сплату комісії, підтвердженні матеріалами справи, а тому суд вважає такі вимоги законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно із ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позивач довів ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, належними та допустимими доказами.
Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 9853,74 грн. покладається на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 231-233, 236-238, 240, 254-257 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства Сумської обласної ради "Суми-Фарм" (41812, Сумська область, Білопільський район, с. Ворожба, вул. Перемоги, 23; код ЄДРПОУ 05399277) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1; код ЄДРПОУ 23697280) 656 916,03 грн заборгованості за договором №958/2019/СмОД-МСБ про надання кредиту на умовах овердрафту від 03.09.2019, в тому числі: 600 000,00 грн простроченої заборгованості за кредитом, 32 264,03 грн простроченої заборгованості за процентами, 2 000,00 грн простроченої заборгованості по комісії, 22 098,36 грн пені за несвоєчасне погашення кредиту, 529,05 грн пені за несвоєчасне погашення процентів, 24,59 грн пені за несвоєчасну сплату комісії), а також 9853,74 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набранням рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256 ГПК України).
Повний текст рішення складено та підписано 21.09.2020.
Суддя В.Л. Котельницька