Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"14" вересня 2020 р. м. Рівне
Справа № 918/451/20
Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Політики Н.А., за участі секретаря судового засідання Андишули Ю.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон"
про стягнення заборгованості в сумі 189 431 грн 55 коп.,
у судовому засіданні приймали участь:
від позивача - Нога А.П., ордер серія ПТ № 190594 від 05.06.2020 р. (в режимі відеоконференції);
відповідач - не з'явився.
Відповідно до частини 14 статті 8, статті 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при розгляді судової справи здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".
Для архівного зберігання оригіналу звукозапису надано диск DVD-R, серійний номер MAP6B2WK0114228148.
У судовому засіданні 14 вересня 2020 року, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
У травні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" (далі - ТзОВ "ТАЙГЕР-АГРО", позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" (далі - Товариство, відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 189 431 грн 55 коп., з яких: 143 023 грн 48 коп. - основний борг, 41 290 грн 31 коп. - пеня, 671 грн 00 коп. - інфляційні втрати, 4 446 грн 76 коп. - три відсотки річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 та Договору поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1.
Ухвалою суду від 25 травня 2020 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" від 13 травня 2020 року № 45 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 22 червня 2020 року.
9 червня 2020 року від представника ТзОВ "ТАЙГЕР-АГРО" на адресу суду надійшла заява від 5 червня 2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з додатками (а.с. 74-78).
Ухвалою суду від 16 червня 2020 року заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" від 5 червня 2020 року про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та доручено Октябрському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання у справі № 918/451/20, яке відбудеться 22 червня 2020 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції.
19 червня 2020 року від Товариства на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (а.с. 83).
Ухвалою суду від 22 червня 2020 року розгляд справи відкладено на 2 липня 2020 року та доручено Октябрському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання у справі № 918/451/20, яке відбудеться 2 липня 2020 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції.
22 червня 2020 року від ТзОВ "ТАЙГЕР-АГРО" на адресу суду надійшло повідомлення від 15 червня 2020 року № 47 (а.с. 89), в якому останнє повідомило, що станом на 15 червня 2020 року ціна позову не змінилася та складає 189 431 грн 55 коп. Також зазначено, що жодних погашень заборгованості з боку відповідача не відбувалося.
Ухвалою суду від 2 липня 2020 року розгляд справи відкладено на 27 липня 2020 року та доручено Октябрському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання у справі № 918/451/20, яке відбудеться 27 липня 2020 року о 10:00 год., в режимі відеоконференції.
8 липня 2020 року від ТзОВ "ТАЙГЕР-АГРО" на адресу суду надійшло клопотання від 6 липня 2020 року № 50 про долучення доказів (а.с. 113-121), до якого долучено оригінали виписок за 12 жовтня 2018 року, за 23 жовтня 2018 року та за 6 листопада 2018 року. Також до даного клопотання долучено докази надіслання відповідачу.
Засідання, призначене на 27.07.2020 р., не відбулося, у зв'язку із перебуванням судді Політики Н.А. на лікарняному.
Ухвалою суду від 5 серпня 2020 року розгляд справи призначено на 14 вересня 2020 року та доручено Октябрському районному суду м. Полтави забезпечити проведення судового засідання у справі № 918/451/20, яке відбудеться 14 вересня 2020 року о 10:30 год., в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 14 вересня 2020 року представник позивача підтримав вимоги, викладені у позовній заяві, та наполягав на їх задоволенні. Крім того, зазначив, що докази, що підтверджують розмір понесених судових витрат, будуть надані суду.
Відповідач у судове засідання 14 вересня 2020 року не з'явився, ухвала суду від 5 серпня 2020 року повернулася на адресу суду із зазначенням на конверті причини повернення: "за даною адресою відсутній" (а.с. 131-134).
Суд зазначає, що місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Приписами статті 10 зазначеного Закону встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходженням Товариства є: 34700, Рівненська область, Корецький район, місто Корець, вулиця Київська, буд. 65.
Ухвала суду від 5 серпня 2020 року направлялася судом на зазначену у позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань адресу відповідача, проте конверт з копією наведеної ухвали було повернуто на адресу суду підприємством поштового зв'язку без вручення адресату з посиланням на відсутність відповідача за наведеною адресою.
Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись з ухвалою суду від 5 серпня 2020 року у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, а неявка останнього не перешкоджає розгляду цієї справи та вирішенню спору по суті, то за висновками суду справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 ГПК України без участі відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
14 червня 2017 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" (далі - Покупець) укладено договір поставки № 14/06/17-1 (далі - Договір; а.с. 24-28).
Згідно п. 1.1. Договору Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця запасні частини (далі - Товар), асортимент, кількість та вартість яких визначатиметься відповідно до рахунків-фактур, видаткових накладних або специфікацій та додатків до даного договору, які є невід'ємною частиною даного договору, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар на умовах цього Договору. У розумінні даного договору під терміном "Товар" розуміється: запасні частини, шини, акумулятори, комплектуючі, витратні матеріали, мастильні матеріли та технічні рідини, тощо.
Постачальник зобов'язується поставити Товар згідно умов даного Договору (п. 2.1. Договору).
Відповідно до п. 2.2. Договору перехід до Покупця права власності та ризиків на товар відбувається в момент передачі Постачальником товару Покупцю та підписання видаткових накладних .
Асортимент, кількість та вартість Товару зазначається у рахунках-фактурах, видаткових накладних та у специфікаціях (додатку/додатках) до даного Договору (п. 3.1. Договору).
Згідно п. 6.1. Договору загальна сума Договору складається з загальної вартості всього Товару, що буде переданий Покупцеві, згідно виставлених рахунків-фактур Постачальника, відповідних видаткових накладних та/або додаткових угод до цього Договору.
Відповідно до п. 6.3. Договору оплата вартості Товару, що постачається на умовах цього Договору, здійснюється Покупцем в національній валюті України (гривнях), впродовж 10 робочих днів з дати отримання кожної поставленої Постачальником парії Товару за відповідними видатковими накладними, шляхом перерахування грошових коштів на р/рахунок Постачальника.
Термін оплати вартості Товару може бути змінений, що буде вказано у відповідному додатку до даного Договору.
Пунктом 7.2. Договору сторони погодили, що Покупець в разі несвоєчасної оплати вартості Товару більше, ніж на 7 календарних днів від строку оплати, відповідно до умов цього Договору, сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого та несвоєчасно оплаченого Товару за кожний календарний день прострочення оплати по день повної оплати заборгованості включно.
Сторони, відповідно до ст. 259 Цивільного кодексу України, домовились про те, що строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій становить три роки з моменту підписання даного Договору. Крім цього, сторони, відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, домовились про те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань за цим Договором, здійснюється протягом трьох років (п. 7.3. Договору).
Згідно п. 10.4. Договору Договір вступає в силу після його підписання уповноваженими представниками сторін та діє до 31 грудня 2017 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх обов'язків по Договору. Договір вважається щорічно продовженим на 1 рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд умов.
Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Як встановлено судом, на виконання умов договору поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 5 943 грн 48 коп., що підтверджується видатковою накладною від 20 листопада 2018 року № 1003 (а.с. 29).
Судом встановлено, що зазначена видаткова накладна підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена їхніми печатками.
Як зазначив позивач, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання щодо оплати за поставлений товар, у зв'язку із чим за останнім за договором поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 рахується заборгованість в розмірі 5 943 грн 48 коп.
Крім того, судом встановлено, що 11 вересня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" (далі - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" (далі - Покупець) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № Т11/09/-1 (далі - Договір поставки сільськогосподарської техніки; а.с. 30-32).
Відповідно до п. 1.1. Договору поставки сільськогосподарської техніки Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі - Товар) згідно з умовами оплати. які викладені в п. 2.3. та Графіку платежів, зазначеному в пунктах 2.3.1. та 2.3.2.
Найменування Товару, його кількість, базова ціна Товару в гривнях та її еквівалент в іноземній валюті, строк передачі Товару Покупцю та базис поставки визначені в Додатку № 1, Графік внесення платежів визначені в Договорі (п. 1.2. Договору поставки сільськогосподарської техніки).
Згідно п. 2.3. Договору поставки сільськогосподарської техніки сторони встановлюють, що протягом терміну дії договору, грошові зобов'язання Покупця існують і підлягають сплаті в гривнях, до 30.04.2019 р.
Пунктом 2.4. Договору поставки сільськогосподарської техніки визначено. що Покупець здійснює оплату за цим Договором на підставі рахунків Продавця, які ним виписані з урахуванням вищенаведених умов.
Відповідно до п. 7.2. Договору поставки сільськогосподарської техніки у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості та суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції.
Згідно п. 5.1. Договору поставки сільськогосподарської техніки права та обов'язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом.
Договір поставки сільськогосподарської техніки підписаний уповноваженими представниками його сторін та скріплений печатками цих юридичних осіб.
Згідно додатку № 1 від 12 жовтня 2018 року до Договору поставки сільськогосподарської техніки (а.с. 33) Продавець постачає Покупцю трактор Case ІН МХ - 310, заводський номер НОМЕР_1 , 2008 року випуску, в технічно справному стані (після капітального ремонту двигуна, зроблено повне технічне обслуговування). Загальна вартість трактору Case ІН МХ - 310 становить 787 080 грн 00 коп.
Як встановлено судом, відповідно до Акту приймання-передачі сільськогосподарської техніки від 12 жовтня 2018 року (а.с. 34) позивачем передано, а відповідачем прийнято трактор Case ІН МХ - 310, 2008 року випуску, серійний номер Z8RZ07785.
Факт отримання відповідачем товару - трактора Case ІН МХ - 310, 2008 року, Z8RZ07785 на загальну суму 787 080 грн 00 коп. також підтверджується видатковою накладною від 12 жовтня 2018 року № 655 (а.с. 35).
Судом встановлено, що зазначені акт та видаткова накладна підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їхніми печатками.
Як зазначено позивачем та вбачається з матеріалів справи, відповідачем було оплачено за поставлений згідно видаткової накладної від 12 жовтня 2018 року № 655, товар в сумі 650 000 грн 00 коп., що підтверджується виписками по рахунку (а.с. 49-59, 115-118).
Відтак, як зазначив позивач, за відповідачем перед позивачем за договором поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1 рахується заборгованість в розмірі 137 080 грн 00 коп.
7 лютого 2020 року позивачем на адресу відповідача направлено лист-повідомлення від 07.02.2020 р. № 38 (а.с. 36, докази надіслання - а.с. 37-38), в якому зазначив, що за договорами № 14/06/17-1 від 14.06.2017 р. та № Т11/09/-1 від 11.09.2020 р. виникла заборгованість в сумі 5 993 грн 47 коп. та 137 080 грн 00 коп. відповідно. В зазначеному листі-повідомленні ТзОВ "ТАЙГЕР-АГРО" просило Товариство перерахувати заборгованість.
Також, 24 березня 2020 року позивачем надіслало відповідачу претензію № 2 про сплату заборгованості за договором поставки сільськогосподарської техніки № Т11/09-1 від 11.09.2018 р. в сумі 137 080 грн 00 коп. (а.с. 41-43, докази надіслання - а.с. 44).
Крім того, 24 березня 2020 року позивачем надіслало відповідачу претензію № 3 про сплату заборгованості за договором поставки № 11/06/17-1 від 14.06.2017 р. в сумі 5 993 грн 47 коп. (а.с. 45-47, докази надіслання - а.с. 48).
Однак, зазначені претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що укладені між позивачем та відповідачем правочини за своїм змістом та правовою природою є договорами поставки.
За приписами ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з ст. 655 ЦК України, за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено, що за відповідачем перед позивачем за договором поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1 рахується заборгованість в розмірі 137 080 грн 00 коп., за договором поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 рахується заборгованість в розмірі 5 943 грн 48 коп.
Як підтверджено матеріалами справи відповідач оплату вартості поставленого позивачем товару за договором поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 в сумі 5 943 грн 48 коп. у строки, передбачені п. 6.3. вказаного договору, не здійснив.
Також матеріалами справи підтверджено, що відповідач оплату вартості поставленого позивачем товару за договором поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1 в сумі 137 080 грн 00 коп. у строки, передбачені умовами вказаного договору, не здійснив.
Оскільки доказів належної сплати вартості товару суду не надано, позовні вимоги про стягнення з Товариства заборгованості в сумі 143 023 грн 48 коп., з яких: 5 943 грн 48 коп. - заборгованість за договором поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1, 137 080 грн 00 коп. - заборгованість за договором поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1, підлягають задоволенню.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідач, в порушення умов Договору поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 та Договору поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1, у визначений строк оплату за поставлений товар не здійснив, а отже за приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України є таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання щодо своєчасної оплати за поставлений позивачем товар, на підставі пункту 7.2. Договору поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1, пункту 7.2. Договору поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1 та ст. 625 ЦК України, позивачем здійснено нарахування пені в сумі 41 290 грн 31 коп., інфляційних втрат в сумі 671 грн 00 коп. та три відсотки річних в сумі 4 446 грн 76 коп., які позивач просить суд стягнути з відповідача згідно наданого розрахунку.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України (далі - ГК України) у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 7.2. Договору поставки від 14 червня 2017 року № 14/06/17-1 Покупець в разі несвоєчасної оплати вартості Товару більше, ніж на 7 календарних днів від строку оплати, відповідно до умов цього Договору, сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,2 подвійної облікової ставки НБУ від вартості поставленого та несвоєчасно оплаченого Товару за кожний календарний день прострочення оплати по день повної оплати заборгованості включно.
Відповідно до п. 7.2. Договору поставки сільськогосподарської техніки від 11 вересня 2018 року № Т11/09/-1 у випадку прострочення терміну оплати, встановленого умовами цього Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення з моменту виникнення заборгованості за весь строк прострочення сплати заборгованості та суму боргу із урахуванням встановленого індексу інфляції.
Суд, здійснивши власний розрахунок пені за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір пені становить 41 299 грн 02 коп., при заявленому - 41 290 грн 31 коп. Оскільки суд не може вийти за межі позовних вимог, то стягненню з відповідача підлягає пеня у заявленому позивачем розмірі 41 290 грн 31 коп.
Крім того, з огляду на прострочення виконання зобов'язання позивачем нараховано відповідачу передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України інфляційні втрати та 3% річних.
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач, керуючись положеннями статті 625 ЦК України нарахував відповідачу 4 446 грн 76 коп. три відсотки річних та 671 грн 00 коп. інфляційні втрати.
В свою чергу, суд, здійснивши власний розрахунок відсотків річних за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що розмір обґрунтованих відсотків річних становить 4 440 грн 72 коп., при заявленому - 4 446 грн 76 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягає сума 3% річних, яка за розрахунком суду складає 4 440 грн 72 коп.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення 3% річних в сумі 4 446 грн 76 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 4 440 грн 72 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних в сумі 6 грн 04 коп. слід відмовити.
Крім того суд, здійснивши власний розрахунок інфляційних втрат за допомогою Системи комплексного інформаційного забезпечення ЛІГА:ЗАКОН ENTERPRISE встановив, що обґрунтований розмір даних компенсаційних виплат становить 670 грн 96 коп., при заявленому - 671 грн 00 коп. Відтак суд дійшов до висновку про те, що стягненню з відповідача підлягають інфляційні втрати, які за розрахунком суду складають 670 грн 96 коп.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про стягнення інфляційних втрат в сумі 671 грн 00 коп. підлягає частковому задоволенню в розмірі 670 грн 96 коп. У решті позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 04 коп. слід відмовити.
Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, в повній мірі дослідивши матеріали справи, врахувавши наведені правові норми та перевіривши суми заявлених до стягнення пені, відсотків річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають частковому задоволенню в сумі 143 023 грн 48 коп. - основного боргу, 41 290 грн 31 коп. - пені, 4 440 грн 72 коп. - 3% річних та 670 грн 96 коп. - інфляційних втрат. У решті позовних вимог в частині стягнення трьох відсотків річних в сумі 6 грн 04 коп. та інфляційних втрат в сумі 04 коп. відмовити.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, оплата судових витрат покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 2 841 грн 38 коп.
Керуючись ст. ст. 73-79, 91, 123, 129, 178, 202, 222, 233, 236-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" (34700, Рівненська обл., Корецький р-н, м. Корець, вул. Київська, буд. 65, код ЄДРПОУ 39081223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 7, код ЄДРПОУ 40113530) 143 023 (сто сорок три тисячі двадцять три) грн 48 коп. - основного боргу, 41 290 (сорок одну тисячу двісті дев'яносто) грн 31 коп. - пені, 4 440 (чотири тисяч чотириста сорок) грн 72 коп. - 3% річних, 670 (шістсот сімдесят) грн 96 коп. - інфляційних втрат та 2 841 (дві тисячі вісімсот сорок одну) грн 38 коп. - витрат по оплаті судового збору.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ТАЙГЕР-АГРО" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Бастіон" трьох відсотків річних в сумі 6 грн 04 коп. та інфляційних втрат в сумі 04 коп. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У той же час згідно підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень ГПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 21 вересня 2020 року.
Суддя Політика Н.А.
Віддруковано 4 примірники:
1 - до справи;
2 - 3 - позивачу рекомендованим (36008, м. Полтава, вул. Комарова, 7; 36023, м. Полтава, вул. 23 Вересня, 23, корп. 1, кв. 49);
4 - відповідачу рекомендованим (34700, Рівненська обл., Корецький р-н, м. Корець, вул. Київська, буд. 65).