Рівненський апеляційний суд
Іменем України
10 вересня 2020 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду у складі :
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
прокурора ОСОБА_4 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника-адвоката ОСОБА_7 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018180170000438 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2019 року стосовно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Горбаків Гощанського району Рівненської області, громадянина України, раніше не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Вироком Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2019 року ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за ч.1 ст.115 КК України на сім років позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту його затримання, а саме з 16 листопада 2018 року.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишено попередній - тримання під вартою.
Судом вирішено питання стосовно речових доказів у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 визнаний винним та засуджений за те, що 16 листопада 2018 року, близько 04:00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в підсобному приміщенні за своїм тимчасовим місцем роботи та проживання, а саме в приміщенні прохідної Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Будматеріали» (далі - ТОВ), що у с.Розваж по вул.Центральна,148, Острозького району Рівненської області, вчинив умисне вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 за таких обставин.
16 листопада 2018 року близько 04:00 год., ОСОБА_6 та ОСОБА_9 спільно перебували в підсобному приміщенні за своїм тимчасовим місцем роботи та проживання, тобто в приміщенні прохідної ТОВ «Універсал Будматеріали», що у с.Розваж по вул.Центральна,148, Острозького району Рівненської області, де між ними на ґрунті сталих неприязних стосунків виникла сварка, яка переросла у бійку.
Під час бійки в ОСОБА_6 виник умисел, спрямований на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_9 . Реалізовуючи цей намір, в той же період часу, ОСОБА_6 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи з неприязних відносин до ОСОБА_9 , усвідомлюючи небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно наніс не менше 10-ти ударів руками в різні ділянки тулуба, шиї і голови потерпілого та здавив його шию, чим заподіяв останньому комплекс тілесних ушкоджень:
- закриту черепно-мозкову травму у вигляді: синців на лівій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, синця від виличної ділянки зліва з переходом на ліву щоку до нижньої щелепи зліва, синця на нижній повіці лівого ока, синця на правій щоці, синця на мочці правого вуха, саден в лобній ділянці голови зліва, крововиливів під м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в лобній ділянці зліва, субарахноїдальних крововиливів у лобній частці зліва, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та могли сприяти настанню смерті;
- закриту тупу травму грудної клітки та шиї у вигляді: синця на підборідді справа з переходом на передню поверхню шиї, синця в проекції мечевидного відростку грудини, синця розташованого на 1,5 см нижче правого соска, крововиливу в клітковині середостіння, крововиливів на передніх поверхнях обох легень, переломів ребер справа: 3-го ребра по середньо-ключичній лінії, 4-го ребра по пригрудній лінії, 5-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, 8-го ребра по передньо-аксілярній лінії, 9-го ребра по середньо-аксілярній лінії, 9-го ребра по лопаточній лінії, 10-го ребра по задньо-аксілярній лінії та по лопаточній лінії, 11-го ребра по прихребтовій лінії, переломів ребер зліва: 2-3-го ребер по середньо-ключичній лінії, 4-5-го ребер по пригрудній лінії, з крововиливами в місцях переломів ребер, уламкового перелому тіла кістки грудини на рівні між 4 та 6-им ребрами зі сторони передньої кісткової пластинки та між 4 та 6-им ребрами зі сторони задньої кісткової пластинки; з крововиливами в м'які тканини навколо перелому, перелому правого великого ріжка під'язикової кістки по площині з'єднання з тілом кістки та перелому лівого верхнього ріжка під'язикової кістки у середній третині, перелому правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, перелому правого нижнього ріжка щитоподібного хряща по основі, перелому лівої пластинки справа щитоподібного хряща, пошкодження перстневидного хряща (перелом дуги справа та перелом дуги зліва), крововиливу в стінці язика, які мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, та перебувають у прямому причинному зв'язку з настанням смерті;
- синця та садна на правій кисті по зовнішній поверхні, які мають ознаки легких тілесних ушкоджень та свідчать про самооборону потерпілого.
В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_9 помер. Смерть ОСОБА_9 настала від механічної асфіксії від здавлення органів шиї тупим предметом з пошкодженням хрящів гортані (задушення).
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить апеляційний суд скасувати цей вирок та закрити кримінальне провадження у зв'язку з відсутністю в його діях складу злочину, звільнивши його з-під варти.
На обґрунтування заявлених вимог зазначив, що судом було порушено безпосередність дослідження доказів, оскільки допитані судом свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , не вказували на те, що він наніс близько 10 ударів ОСОБА_9 . Також послався на те, що під час судового розгляду не було встановлено даних щодо нанесення ним потерпілому більше 10 ударів та удушення ОСОБА_9 . Тому вважає, що суд, визнавши його винним у вчиненні цього злочину, не правильно застосував закон України про кримінальну відповідальність.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 в апеляційній скарзі з підстав, аналогічних викладеним в апеляційній скарзі обвинуваченого, також просить апеляційний суд скасувати цей вирок, закрити кримінальне провадження за відсутності в діях обвинуваченого ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення та звільнити його з-під варти обвинуваченого.
У запереченнях на апеляційні скарги сторони захисту, представник потерпілої - адвокат ОСОБА_5 просить вказаний вирок визнати незаконним і скасувати, а ОСОБА_6 виправдати у зв'язку з недоведеністю його вини.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 на підтримання своїх апеляційних скарг, представника потерпілої - адвоката ОСОБА_5 , який також просив даний вирок скасувати, а ОСОБА_6 - виправдати у зв'язку з недоведеністю його вини, думку прокурора ОСОБА_4 про безпідставність апеляційних вимог, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до таких висновків.
За вимогами ч.1 ст.404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Статтею 370 КПК передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Ухвалюючи вказаний вирок, суд першої інстанції в повній мірі дотримався вказаних вимог закону. При цьому, висновок місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_6 у протиправному умисному заподіянні смерті ОСОБА_9 та кваліфікації його дій за ч.1 ст.115 КК України, колегія суддів вважає правильним та таким, що ґрунтується на обставинах кримінального провадження.
Так, частина 3 ст.404 КПК передбачає, що за клопотанням учасників судового провадження суд апеляційної інстанції зобов'язаний повторно дослідити обставини, встановлені під час кримінального провадження, за умови, що вони досліджені судом першої інстанції не повністю або з порушеннями, та може дослідити докази, які не досліджувалися судом першої інстанції, виключно якщо про дослідження таких доказів учасники судового провадження заявляли клопотання під час розгляду в суді першої інстанції або якщо вони стали відомі після ухвалення судового рішення, що оскаржується.
Однак, ставлячи вимогу про скасування даного вироку та закриття кримінального провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_6 складу кримінального правопорушення, стороною захисту не було заявлено клопотання про повторне дослідження обставин із зазначенням підстав для такого дослідження.
За вказаних обставин, в силу вимог ч.3 ст.404 КПК, колегія суддів приймає до уваги докази, безпосередньо досліджені судом першої інстанції під час судового розгляду, не даючи їм іншої оцінки, ніж надав місцевий суд.
З наданих при допиті в суді першої інстанції показань обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається, що 15 листопада 2018 року він, відпрацювавши зміну, прийшов до своєї кімнати, де був ОСОБА_9 та який у той день не працював. Біля 23 год. він покликав до себе ОСОБА_12 і ОСОБА_11 та вони на кухні розпивали спиртні напої. Обвинувачений зазначив, що коли всі розійшлись він пішов у кімнату та ліг спати, однак прийшов ОСОБА_9 та, перечепившись, впав в проході. Піднявши потерпілого та посадивши його на ліжко, обвинувачений знову ліг спати. Проте через деякий час ОСОБА_9 декілька раз повторив «налий мені 20 грам», а потім декілька разів «Свєта, ходи до мене ляжеш» та підійшов до ліжка обвинуваченого і намагався біля нього лягти.
Як зазначив ОСОБА_6 , після цих дій потерпілого, він зірвався з ліжка та вдарив ОСОБА_9 в грудну клітку, від чого той впав на ліжко, а обвинувачений вискочив на нього та вперся обома колінами на грудну та черевну порожнини в область ребер з правого та лівого боку і вдарив його кулаком руки в тим'яну частину голови.
Водночас, з дослідженого місцевим судом протоколу проведення слідчого експерименту від 16.11.2018 р. із відеозаписом цієї дії, яку проведено за участі ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_7 вбачається, що обвинувачений розповів та показав обставини, за яких обставин він наніс тілесні ушкодження потерпілому.
Зокрема обвинувачений зазначав, що потерпілий ОСОБА_9 почав до нього чіплятись, а тому він його вдарив ліктем у груди та наскочив на нього коліньми і вдарив його один раз по голові. Після чого ОСОБА_6 хотів піти покурити, однак потерпілий вдарив його пляшкою по голові, на що він вдарив його внутрішнім ребром правої кисті, тобто ребром вказівного пальця, у кадик.
Показання обвинуваченого ОСОБА_6 стосовно локалізації нанесених ним ударів потерпілому, надані ним при допиті у суді та при проведенні слідчого експерименту, не суперечать даним висновку судово-медичної експертизи №139 від 14.12.2018 р. щодо виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень та їх локалізації.
Так, згідно безпосередньо дослідженого місцевим судом вказаного висновку судово-медичної експертизи у трупа ОСОБА_9 виявлено такі ушкодження:
а). закрита черепно-мозкова травма у вигляді: синців на лівій вушній раковині по передній та по задній поверхнях, синця від виличної ділянки зліва з переходом на ліву щоку до нижньої щелепи зліва, синця на нижній повіці лівого ока, синця на правій щоці, синця на мочці правого вуха, саден (2) в лобній ділянці голови зліва (2), крововиливів під м'які тканини голови з внутрішньої поверхні в лобній ділянці зліва, субарахноїдальних крововиливів в лобній-частці зліва;
б). закрита тупа травма грудної клітки та шиї у вигляді: синця на підборідді справа з переходом на передню поверхню шиї, синця в проекції мечевидного відростку грудини, синця розташованого на 1,5 см нижче правого соска, крововиливу в клітковині середостіння, крововиливів на передніх поверхнях обох легень, переломів ребер справа: 3-го ребра по середньо-ключичній лінії, 4-го ребра по пригрудній лінії, 5-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, 8-го ребра по передньо-аксілярній лінії, 9-го ребра по середньо-аксілярній лінії; 9-го ребра по лопаточній лінії, 10-го ребра по задньо-аксілярній лінії та по лопаточній лінії, 11-го ребра по прихребтовій лінії, переломів ребер зліва: 2-3-го ребер по середньо-ключичній лінії, 4-5-го ребер по пригрудній лінії, з крововиливами в місцях переломів ребер, уламкового перелому тіла кістки грудини на рівні між 4 та 6-им ребрами зі сторони передньої кісткової пластинки та між 4 та 6 ребрами зі сторони задньої кісткової пластинки; з крововиливами у м'які тканини навколо перелому, перелому правого великого ріжка під'язикової кістки по площині з'єднання з тілом кістки та перелому лівого верхнього ріжка під'язикової кістки у середній третині, перелому правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, перелому правого нижнього рівня щитоподібного хряща по основі, перелому лівої пластинки справа щитоподібного хряща, пошкодження перстневидного хряща (перелом дуги справа та перелом дуги зліва), крововиливу в стінці язика;
Комплекс тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 у вигляді закритої черепно-мозкової травми, які описані в пункті «а» виник не менше як від шести травматичних дій (ударів) тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні), міг сприяти настанню смерті ОСОБА_9 , стосовно живих осіб та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень.
Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_9 у вигляді закритої травми грудної клітки (синець в проекції мечевидного відростку грудини, синець розташований на 1,5 см нижче правого соска, крововилив в клітковині середостіння, крововиливи на передніх поверхнях обох легень, переломи ребер справа: 3-го ребра по середньо-ключичній лінії, 4-го ребра по пригрудній лінії, 5-7-го ребер по середньо-ключичній лінії, 8-го ребра по передньо-аксілярній лінії, 9-го ребра по середньо-аксілярній лінії; 9-го ребра по лопаточній лінії, 10-го ребра по задньо-аксілярній лінії та по лопаточній лінії, 11-го ребра по прихребтовій лінії, переломи ребер зліва: 2-3-го ребер по середньо-ключичній лінії, 4-5-го ребер по пригрудній лінії, з крововиливами в місцях переломів ребер, уламковий перелом тіла кістки грудини на рівні між 4 та 6-им ребрами зі сторони передньої кісткової пластинки та між 4 та 6 ребрами зі сторони задньої кісткової пластинки; з крововиливами у м'які тканини навколо перелому) виникли не менше як від двох травматичних дій тупих предметів (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні) зі значною силою нанесення (спричинення).
Комплекс тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_9 у вигляді закритої тупої травми шиї (синець на підборідді справа з переходом на передню поверхню шиї, перелом правого великого ріжка під'язикової кістки по площині з'єднання з тілом кістки та перелом лівого верхнього ріжка під'язикової кістки у середній третині, перелом правого верхнього ріжка щитоподібного хряща, перелом правого нижнього ріжка щитоподібного хряща по основі, перелом лівої пластинки справа щитоподібного хряща, пошкодження перстневидного хряща (перелом дуги справа та перелом дуги зліва), крововилив в стінці язика) виник не менше як від двох травматичних дій, що могло статися як при нанесенні удару (ударів) по передній поверхні шиї так і при здавленні (здавленнях) шиї тупим предметом (без відображення індивідуальних особливостей травмуючої поверхні).
Тілесні ушкодження у потерпілого ОСОБА_9 у вигляді закритої тупої травми грудей та шиї, які описані в пункті «б» перебувають у прямому причинному
зв'язку з настанням смерті ОСОБА_9 , стосовно живих осіб та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя в момент їх заподіяння.
Смерть ОСОБА_9 настала внаслідок механічної асфіксії від здавлення органів шиї тупим предметом з пошкодженням хрящів гортані (задушення).
Правильність цього висновку судово-медичний експерт ОСОБА_15 підтвердив у ході розгляду справи судом першої інстанції. При цьому експерт заперечив отримання потерпілим ОСОБА_9 вказаних тілесних ушкоджень внаслідок падіння вагонетки на ОСОБА_9 .
Водночас колегія суддів зауважує, що, як встановив місцевий суд за результатами судового розгляду, ОСОБА_6 наніс ОСОБА_9 не менше 10 ударів руками у різні ділянки тулуба, шиї та голови, і саме це суд зазначив в оскарженому вироку. Тому апеляційні доводи щодо нанесення більше 10 ударів в ділянку шиї ОСОБА_16 - позбавлені підстав.
Стосовно кількості завданих потерпілому ударів, то на думку колегії суддів, зазначивши їх меншу кількість, обвинувачений таким чином намагався уникнути кримінальної відповідальності за інкриміноване йому кримінальне правопоршення. Тому доводи щодо непідтвердження свідками нанесення вказаної у вироку кількості ударів колегія суддів оцінює критично, оскільки це правопорушення вчиенено за відсутності очевидців.
Також не знайшли свого підтвердження доводи сторони захисту щодо порушення судом принципу безпосередності дослідження доказів, оскільки місцевий суд, обґрунтовував свої висновки про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні даного злочину лише доказами, які безпосередньо дослідив та сприйняв у судовому засіданні.
Разом з цим, колегія суддів зауважує, що умисне вбивство може бути вчинено не лише з прямим умислом, але й непрямим умислом, тобто коли особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажала, але свідомо припускала їх настання. Таким чином, вбивство, яке було наслідком дії особи, котра хоча й не ставила собі за мету позбавлення життя, але байдуже ставилася до такого наслідку, можливість якого вона свідомо допускала, має кваліфікуватися як умисне вбивство. Відповідальність за умисне спричинення смерті настає і у випадках, коли винний, умисно завдаючи шкоду потерпілому, не передбачає конкретно, яка саме шкода матиме місце, допускаючи можливість будь-якої шкоди, в тому числі й смерті, яка фактично настає.
При цьому, умисне нанесення ударів у життєво важливі органи потерпілого, внаслідок чого сталася смерть, судова практика розцінює як свідчення умислу винного на позбавлення життя і кваліфікує такі дії як умисне вбивство.
Згідно роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 р. №2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи», а саме п.26, в якому зазначено, що вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень, внаслідок злочинної самовпевненості необхідно відмежовувати від учинення цих діянь із непрямим умислом (коли винна особа передбачала і свідомо припускала настання відповідних наслідків, не розраховуючи при цьому на якість, конкретні обставини, які могли б його відвернути), а вбивство чи заподіяння тілесних ушкоджень внаслідок злочинної недбалості - від невинного заподіяння шкоди (коли особа не передбачала настання відповідних наслідків, не повинна була і (або) не могла його передбачати).
Тому кількість завданих ударів обвинуваченим потерпілому та їх нанесення у життєво важливі органи - голову, шию (кадик), грудну клітку, свідчить про те, що ОСОБА_6 мав умисел саме на спричинення смерті потерпілому.
Отже висновок суду про винуватість обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, ґрунтується на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК, яким суд дав правильну юридичну оцінку, висновки суду, викладені у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Підстав для зміни чи скасування вироку під час апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено, а тому в задоволенні апеляційних скарг слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.404, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Здолбунівського районного суду Рівненської області від 19 листопада 2019 року стосовно ОСОБА_6 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника-адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим ОСОБА_6 - у той самий строк з дня отримання копії цієї ухвали.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3