Ухвала
18 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 754/14351/18
провадження № 61-11194ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Стрільчука В. А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, треті особи: ОСОБА_3 , директор комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» Деснянського району міста Києва Лимар Юрій Вікторович, про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії та відшкодування моральної шкоди,
28 липня 2020 року ОСОБА_1 подала в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року у вищевказаній справі.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 10 серпня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було подати до Верховного Суду уточнену касаційну скаргу, в якій вказати передбачену (передбачені) статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
18 вересня 2020 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І.
Заява ОСОБА_1 мотивована тим, що суддя-доповідач Крат В. І. помилково залишив без руху її касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 року, оскільки в поданій нею касаційній скарзі чітко визначено підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачені статтею 389 ЦПК України, а саме - неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Крім того, заявник вважає, що суддя Верховного Суду Крат В. І. заінтересований в результаті розгляду справи і є упередженим.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду: Крата В. І., Дундар І. О., Краснощокова Є. В. від 18 вересня 2020 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. від участі у розгляді справи передано для вирішення іншому судді, в порядку, передбаченому частиною першою статті 33 ЦПК України. При цьому колегія суддів виходила з необґрунтованості заявленого відводу.
Відповідно до частини другої та абзацу 1 частини третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На виконання вимог абзацу 1 частини третьої статті 40 ЦПК України заяву про відвід судді Крата В. І. передано судді Верховного Суду Стрільчуку В. А. в порядку, встановленому частиною першою статті 33 ЦПК України.
Заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частин першої, другої та четвертої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
У рішенні ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (№ 33949/02, § 49-52, від 09 листопада 2006 року) зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об'єктивного критерію, то це означає, що під час вирішення того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Із заяви ОСОБА_1 про відвід судді-доповідача Крата В. І. вбачається, що в ній викладено незгоду з ухваленою Верховним Судом у складі судді Касаційного цивільного суду (суддя-доповідач Крат В. І.) ухвалою від 10 серпня 2020 року про залишення її касаційноїскаргина рішення Деснянського районного суду міста Києва від 09 жовтня 2019 року та постанову Київського апеляційного суду від 15 липня 2020 рокубез руху.
При цьому заявник переконана, що її касаційна скарга відповідає вимогам процесуального закону та містить обґрунтування, визначених статтею 389 ЦПК України підстав касаційного оскарження судових рішень, а саме - неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Проте наведені доводи є помилковими і не свідчать про існування об'єктивно обґрунтованих обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Що стосується посилання заявника на те, що суддя Верховного Суду Крат В. І. заінтересований в результаті розгляду справи, то воно також зводяться до незгоди заявника з процесуальним рішенням судді про залишення касаційної скарги без руху. Доказів на підтвердження обставин, які свідчать про заінтересованість судді Верховного Суду Крата В. І., заявник не надала, натомість за вищенаведеною практикою ЄСПЛ особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Оскільки заява ОСОБА_1 про відвід судді мотивована її незгодою з процесуальним рішенням судді, а така незгода, в силу вищенаведених положень статті 36 ЦПК України, не може бути підставою для відводу судді, то в задоволенні її заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 36, 40 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Верховного Суду Крата В. І. відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню не підлягає.
Суддя В. А. Стрільчук