Ухвала
17 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 753/15051/19
провадження № 61-12841ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Воробйової І. А., Лідовця Р. А.,
розглянув касаційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа - Первинна профспілкова організація апарату «Укрзалізниці», про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У липні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа - Первинна профспілкова організація апарату «Укрзалізниці», про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ від 25 червня 2019 року № 1296/ос про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Департаменту корпоративного управління Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з 26 червня 2019 року у зв'язку зі скороченням штату працівників на підставі пункту 1 статті 40 КЗпП України.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Департаменту корпоративного управління Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з 26 червня 2019 року.
Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 за 199 робочих днів, що складає 170 525 грн 09 коп. - середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 26 червня 2019 року до 07 квітня 2020 року включно.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
27 серпня 2020 року Акціонерне товариство «Українська залізниця» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 31 жовтня 2019 року у справі № 280/82/18 (провадження № 61-364св19), від 03 червня 2020 року у справі № 757/32634/16-ц (провадження № 61-37003св18), від 10 червня 2020 року у справі № 761/1313/18 (провадження № 61-47661св18)
Також заявник вказує на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» подана у передбачений статтею 390 ЦПК України строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця», третя особа - Первинна профспілкова організація апарату «Укрзалізниці», про визнання наказу про звільнення незаконним, його скасування, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Українська залізниця» на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 07 квітня 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 22 липня 2020 року.
Витребувати із Дарницького районного суду м. Києвацивільну справу № 753/15051/19.
Надіслати іншим учасникам справи копію касаційної скарги та додані до неї документи, роз'яснити право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 19 жовтня 2020 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Ю. В. Черняк
І. А. Воробйова
Р. А. Лідовець