Справа № 278/1309/18 Головуючий у 1-й інст. Зубчук І. В.
Категорія 84 Доповідач Галацевич О. М.
18 вересня 2020 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний суд в складі судді Галацевич О.М., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та редакції газети «Субота» в особі засновника, видавця та адміністратора веб-сайту "Житомир Онлайн" ОСОБА_1 , про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,
21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2019 року.
У апеляційній скарзі просив поновити строк на апеляційне оскарження, посилаючись на те, що не був обізнаний про ухвалення судом рішення, а його копію отримав лише 27 липня 2020 року.
Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 01 вересня 2020 року визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначені ОСОБА_1 , його апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку із зазначенням інших підстав для поновлення строку.
Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що матеріали справи свідчать про отримання 04 грудня 2019 року копії рішення суду першої інстанції представником ОСОБА_1 - Дорофєєвим Д.О.
15 вересня 2020 року, на виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якій зазначив, що рішення суду ухвалено у його відсутність, йому не надсилалось, з 28 серпня 2019 року по 03 жовтня 2019 року він перебував на лікуванні у поліклінічному відділенні КНП «Центральна районна лікарня» ЖРР, про що до заяви додав відповідну довідку від 11 вересня 2020 року №1373. Також вказав, що копію рішення отримав лише 27 липня 2020 року згідно поданої ним заяви від 24 липня 2020 року.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Статтею 354 ЦПК України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з іншихповажних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Відповідно до частин третьої - четвертої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).
З матеріалів справи вбачається, що 30.08.2019 представник ОСОБА_1 - Дорофєєв Д.О. просив розглядати справу у його відсутність, проти задоволення позову заперечував з підстав викладених у відзиві (а.с. 36-37 т.2).
Цього ж числа, 30.08.2019, у справі ухвалено судове рішення.
Матеріали справи не містять даних про вручення ОСОБА_1 копії рішення суду, яке направлялось сторонам супровідним листом від 10.09.2019 (а.с. 50 т. 2).
08.11.2019 адвокат Дорофєєв Д.О., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії рішення суду, пославшись на ту обставину, що ОСОБА_1 рішення не отримував і просить суд видати його представникові копію повного тексту рішення від 30.08.2019. Відмітка на цій заяві свідчить про отримання 04.12.2019 представником ОСОБА_1 - Дорофєєвим Д.О. копії рішення суду від 30.08.2018 (а.с. 53-54 т.2).
24.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про отримання копії рішення (а.с. 54 т. 2). Копію рішення 27.07.2020 отримав представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_6 (а.с. 55 т.2). ОСОБА_1 у заяві про поновлення процесуального строку зазначає, що отримав копію рішення суду 27.07.2020.
Відповідно до ч. 7 ст. 272 ЦПК України якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
Будь-яких обмежень прав адвоката згідно договору про надання правової допомоги ордер адвоката Дорофєєва Д.О. не містив.
Отже, судове рішення вважається врученим ОСОБА_1 04.12.2019, а його доводи про те, що він не отримував копії судового рішення до 27.07.2020 є такими, що не узгоджуються з нормами чинного законодавства.
В ухвалі апеляційного суду від 01.09.2020 ОСОБА_1 , у відповідності до ч. 3 ст. 357 ЦПК України, надана можливість зазначити інші підстави для поновлення строку, оскільки вказані ним підстави визнані неповажними.
Водночас, посилання ОСОБА_1 у заяві від 15.09.2020на ту обставину, що він з 28.08.2019 по 03.10.2019 перебував на лікуванні у поліклінічному відділенні КНП «Центральна районна лікарня» ЖРРне може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки ці обставини існували до отримання його представником рішення суду і не пояснюють причин неподання скарги, починаючи з 04.12.2019.
Тому, вказані ОСОБА_1 такі підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду визнаються неповажними.
За наведених обставин задоволення клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення може призвести до того, що інша сторона може мати обґрунтовані сумніви у безсторонності та неупередженості суду.
Окрім того, статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з урахуванням практики її застосування Європейським судом з прав людини) передбачено обов'язок мотивувати судове рішення про поновлення пропущених строків на оскарження. Зокрема, Європейський суд з прав людини спеціально і однозначно висловився стосовно того, що національний суд зобов'язаний мотивувати поновлення строку на оскарження і пересвідчитись, що підстави для поновлення строку виправдовують втручання у принцип res judicata (параграф 47 рішення у справі "Устименко проти України", параграф 41 рішення у справі "Пономарьов проти України").
Також, відповідно до параграфа 48 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" національне законодавство на час подій не обмежувало дискреційні повноваження судів щодо часу або підстав для поновлення пропущеного строку. Сама концепція "поважних причин", згідно з якою національні суди виправдали відновлення провадження у справі заявника, не є чіткою. За таких обставин для національних судів ще важливішим було вказати причини свого рішення про поновлення пропущеного строку і відновлення провадження у справі заявника.
У параграфі 41 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Пономарьов проти України" зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на порушення, які допускали українські суди внаслідок необґрунтованості причин втручання у принцип res judicata. Як зазначено вище, окрему увагу ним було приділено випадкам, коли судді поновлювали строк без надання будь-яких додаткових пояснень про "поважні причини".
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таку правову позицію висловив Верховний Суд у своїй постанові від 13 червня 2018 року у справі № 2-24/10 (провадження № 61-7640св18).
За таких обставин, слід дійти висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , оскільки зазначені ним причини пропуску строку є неповажними, спростовуються матеріалами справи та порушують принцип res judicata.
З урахуванням наведеного, у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 слід відмовити.
Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 358, ст. 389 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Житомирського районного суду Житомирської області від 30 серпня 2019 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя: