Житомирський апеляційний суд
Справа №279/6786/19 Головуючий у 1-й інст. Шульга О. М.
Категорія 60 Доповідач Трояновська Г. С.
16 вересня 2020 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді Трояновської Г.С.
суддів: Павицької Т.М., Миніч Т.І.
з участю секретаря судового засідання Кучерявого О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу № 279/6786/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа ОСОБА_3 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за законом
за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Онопрієнка Анатолія Васильовича на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року, ухваленого під головуванням судді Шульги О.М. у м. Коростені,
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду із названим позовом та просила визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом, що відкрилася після смерті померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростені батька - ОСОБА_5 , протягом 2 місяців з дня набрання чинності рішенням по справі.
В обґрунтування позову зазначила, що після смерті батька відкрилась спадщина за законом на 1/2 частку будинку АДРЕСА_1 , що належала останньому на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 виданого 30.05.1994 року Коростенським міськвиконкомом. Власником іншої 1/2 частки є ОСОБА_2 на підставі того ж свідоцтва.
20.12.2019 вона звернулася із заявою до приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Левківської Г.С. з метою оформлення спадщини, проте отримала відмову, яка мотивована пропуском строку подачі заяви про прийняття спадщини. Також нотаріус повідомив, що спадкова справа після смерті батька не заводилась.
Іншим спадкоємцем батька по закону є її мати ОСОБА_2 , яка була зареєстрована та проживала в будинку разом з батьком на день його смерті.
Позивач вказала, що в установлений законом строк вона не змогла звернутись з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті батька, оскільки є зареєстрованою та проживає в Луганській області в м. Алчевськ, який знаходиться на території бойових дій та розташований на території самопроголошеної JIHP. Вона працює в Луганському обласному будинку дитини №2, а тому були об'єктивні причини неможливості приїзду в м. Коростень для оформлення спадкових прав. Зазначила, що на даний час вона має бажання переїхати та постійно проживати в м. Коростень у батьківську частину квартири, тому оформлення спадщини для неї важливе. Посилаючись на значну віддаленість місця проживання від місця знаходження спадкового майна, вона була позбавлена можливості звернутися до нотаріальної контори у передбачений законом шестимісячний строк, а тому просила суд задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.
У поданій апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Онопрієнко А.В. , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи невідповідність висновків суду цим обставинами, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до незгоди представника позивача із процесуальними діями судді та оцінкою поданих доказів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зазначає, що суд надав належну оцінку доказам, наданим відповідно до норм цивільно-процесуального законодавства, а в апеляційній скарзі не наведено жодної поважної причини для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_3 також просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Вказує, що ОСОБА_1 у період, встановлений законом для прийняття спадщини, мала можливість звернутися із відповідною заявою до нотаріуса, оскільки неодноразово перетинала кордон в 2019 році, а тому нею не доведено поважність причин пропуску такого строку.
В суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 адвокат Онопрієнко А.В. доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, надав пояснення аналогічні викладеному в апеляційній скарзі.
Представник ОСОБА_2 адвокат Орлюк С.А. проти доводів апеляційної скарги заперечив, пояснив, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову в задоволення позову.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Коростень Житомирської області у віці 70 років, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 від 05.11.2007 року.
ОСОБА_1 є дочкою померлого та спадкоємцем першої черги що стверджується свідоцтвом про її народження серії НОМЕР_3 виданого 06.06.1972 року.
ОСОБА_6 із заявою про прийняття спадщини не зверталася, проте на час смерті проживала разом із спадкодавцем, а тому є такою, що прийняла її (а.с.65).
20.12.2019 ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Коростенського міського нотаріального округу Левківської Г.С. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька та того ж дня отримала відмову нотаріуса щодо подальшого оформлення спадкових прав і видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку для прийняття спадщини, що встановлений ст. 1270 ЦК України (а.с. 11).
У зв'язку із наведеним та з метою захисту своїх порушених спадкових прав ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані позивачкою причини пропуску для подання заяви про прийняття спадщини, не є такими, що пов'язані з істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій, тому суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено, що пропуск строку для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті батька мав місце з поважних причин, що є підставою для відмови в задоволенні позову.
Колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до положень ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно з ч. 1ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
У відповідності до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Як встановлено ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
У постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 зроблено висновок, що «право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов'язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Правила частини третьої 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними».
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини.
Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 як причину пропуску строку, протягом якого вона повинна була звернутися із заявою про прийняття спадщини, зазначила її проживання у м. Алчевськ Луганської області, який знаходиться на території бойових дій та розташований на місці самопроголошеної ЛНР та роботи в Луганському обласному будинку дитини №2.
На підтвердження своїх вимог надала копію паспорта із відміткою про місце реєстрації, Довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 25.04.2017, довідку із місця роботи, витяг із наказу про надання щорічної відпустки у період із 01.08.2019 по 31.08.2019 (а.с. 51, 53, 55).
Вказані документи свідчать про зміну місця проживання позивачки. Так, згідно даних паспорта позивача місцем реєстрації останньої з 13.01.2004 року є АДРЕСА_2 ; з довідки Луганського обласного будинку дитини №2 від 10.01.2019 року за №38 слідує, що ОСОБА_1 працює у вказаному закладі, який на підставі Наказу Департаменту охорони здоров'я Луганської облдержадміністрації №18с від 01 жовтня 2014 року "Про зміну місцезнаходження деяких обласних закладів охорони здоров'я" було переведено адресою: АДРЕСА_3; Довідка від 25.04.2017 року №0000189705 свідчить про те, що ОСОБА_1 взята на облік як внутрішньо переміщена особа, за фактичним місцем проживання - АДРЕСА_4 .
Отже, на час відкриття спадщини позивач фактично не проживала на території самопроголошеної ЛРН.
До того ж у позовній заяві позивач вказує фактичне місце проживання - АДРЕСА_1 .
Сторонами не заперечується та підтверджується матеріалами справи, що позивач з 1 по 31 серпня 2019 року знаходилась у відпустці та в цей час перебувала саме в м. Коростені (місці відкриття спадщини).
Встановивши такі обставини суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки позивачем не доведено поважність причин, які стали перешкодою для подання заяви до нотаріуса про прийняття спадщини.
Суд правильно вважав, що посилання позивачки на реєстрацію та роботу в Луганській області не можуть бути розцінені в сукупності як об'єктивні, непереборні та істотні труднощі для своєчасного подання заяви про прийняття спадщини, яка могла бути подана не лише безпосередньо особисто до нотаріуса по місцю відкриття спадщини, а й направлена поштою, доставлена представником, для чого об'єктивних перешкод у позивача не існувало.
Окрім того в апеляційній скарзі, з посиланням на відзив ОСОБА_2 на позовну заяву зазначається, що остання домовилась з ОСОБА_1 про те, що вона прийме спадщину в цілому і потім поділить будинок між двома доньками. Заявник вказує, що тим самим ОСОБА_2 зазначає, що ввела ОСОБА_1 в оману щодо обставин прийняття спадщини, спонукавши її до неприйняття заяви про прийняття спадщини.
Отже, можна зробити висновок про те, що дійсною причиною неприйняття ОСОБА_1 у визначений законом строк спадщини після смерті батька, була її усвідомлена дія, що грунтувалась на певних домовленостях, про що йдеться в апеляційній скарзі, а не пропуск цього строку з інших причин.
Отже, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність вимог позивача на підставі наданих нею доказів.
Судом апеляційної інстанції не встановлено порушень судом першої інстанції норм процесуального права, про що зазначається в апеляційній скарзі, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374, 375, 381-384, 390, 391 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Онопрієнка Анатолія Васильовича залишити без задоволення.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 24 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 17.09.2020.
Головуючий Судді