Справа №463/6898/20
Провадження №2/463/1197/20
судового засідання
18 вересня 2020 року Личаківський районний суд м. Львова
в складі: головуючого судді Гирич С.В.
з участю секретаря судового засідання Попович Х.І.
позивача ОСОБА_1
та представника позивача ОСОБА_2
в м. Львові
у відкритому судовому засіданні,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про застосування заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: Львівська міська рада, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м Львові, приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Лозинська Оксана Михайлівна про визнання недійсним договору дарування квартири, рішення недійсним, скасування реєстрації права власності та усунення перешкод в користуванні горищем,витребування із чого незаконного володіння коммори,
позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, в якому просить визнати недійсним Договір дарування квартири АДРЕСА_1 , що 28.11.2018 р. посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Лозинською О.М. та зареєстрований в Реєстрі за №593 в частині відчуження «комори на горищі під індексами I/30,8 кв.м., II/21,1 кв.м., III/28,0 кв.м, ІV/18,7 кв.м.»; визнати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 44296613 від 28.11.2018 р, Державного реєстратора Приватного нотаріуса Лозинської Оксани Михайлівни, Львівського міського нотаріального округу в частині реєстрації права приватної власності на комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м. недійсним та скасувати запис Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації за ОСОБА_3 права власності на нерухоме майно комори І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м., як таких що не належать до квартири АДРЕСА_1 ; витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 комори на горищі багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 під індексами І/30,8 кв.м., ІІ/21,1 кв.м., ІІІ/28,0 кв.м, IV/18,7 кв.м.; усунути перешкоди в користуванні горищем багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_2 шляхом приведення горища у попередній стан та відновлення становища, яке існувало до порушення.
Представник позивача також подав до суду заяву про застосування заходів забезпечення позову у виді заборони здійснювати будівельні роботи, а також вчиняти будь-які інші дії щодо проведення робіт з реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень.
Заяву мотивує тим, що відповідач здійснює будівельні роботи з реконструкції та приєднання до належної йому квартири АДРЕСА_3 нежитлових приміщень на горищі цього будинку, які не належать відповідачу, і будівельні роботи здійснюються на підставі недостовірної інформації у повідомленні про початок будівельних робіт. Оскільки відповідач 02.03.2020 року зареєстрував в Інспекції ДАБК у м. Львові за вх. № ЛВ 061200621182 повідомлення про початок виконання будівельних робіт з реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові, отже він відповідно до припису ст.36 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» має можливість виконувати означені будівельні роботи в будинку. Разом з тим, на запит представника позивача Управління архітектури та урбаністики департаменту містобудування Львівської міської ради надало відповідь про те, що до управління не надходило звернень власника квартири АДРЕСА_1 щодо надання містобудівних умов і обмежень на реконструкцію з переплануванням квартири з розширенням за рахунок горища і лише 04.12.2019 року було видано наказ від 04.12.2019 року про затвердження ОСОБА_3 вимог до архітектурно-планувальної частини проекту реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 .
Тому є очевидним, що відповідачем здійснюється реконструкція квартири АДРЕСА_1 з переплануванням та збільшенням площі за рахунок горища самочинно, без надання містобудівних умов і обмежень, а також з порушенням прав позивача, оскільки він є співвласником частини горища. При цьому позивачу стало відомо, що відповідач уклав договір дарування квартири АДРЕСА_1 , який є правовою підставою долучення, без згоди позивача, частини горища і який оспорюється позивачем.
Таким чином, до завершення судового розгляду, відповідні роботи можуть бути завершені, і привести горищне приміщенні у попередній стан буде неможливо, що у свою чергу створює реальну загроза невиконання рішення суду, а тому просить заборонити здійснення будівельних робіт.
Оглянувши матеріали заяви про забезпечення позову та матеріали справи, заслухавши пояснення позивач та його представника, які в судовому засіданні клопотання підтримали, вирішивши питання можливості розгляду клопотання у відсутності інших учасників справи, які були належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, приходжу до наступного.
Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби ст.13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
З матеріалів позову та заяви про забезпечення позову вбачається, що сторони є власниками квартир у будинку АДРЕСА_2 . Предметом позову фактично є правовий режим володіння та користування горищем будинку, зокрема приміщенням комори на горищі. Позивач оспорює право власності відповідача на приміщення комори на горищі під індексами I/30,8 кв.м., II/21,1 кв.м., III/28,0 кв.м, ІV/18,7 кв.м., яке останній одержав за договором дарування, а також просить усунути перешкоди в користуванні горищем багатоквартирного житлового будинку з мотивів того, що відповідач права на здійснення будівельних робіт немає.
Як вбачається із матеріалів справи та заяви про забезпечення позову, відповідач 02.03.2020 року зареєстрував в Інспекції ДАБК у м. Львові за вх. № ЛВ 061200621182 Повідомлення про початок виконання будівельних робіт з Реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові та на даний час здійснює будівельні роботи, зокрема, на горищі будинку.
Проте, з наданої на адвокатський запит відповіді Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівська міська рада вбачається, що в управління не надходило звернень щодо надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень. Також управління не надавало містобудівні умови та обмеження на реконструкцію квартири АДРЕСА_1 .
Таким чином між співвласниками житлового будинку існує реальний спір і позивач оспорює законність оформлення за відповідачем права власності на нежитлові приміщення горища, які останній має намір приєднати до квартири шляхом реконструкції.
А тому, враховуючи наведені обставини, суд вважає, що дійсно невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист та поновлення порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся, оскільки відповідач може спірне приміщення комори шляхом реконструкції об'єднати у свою квартиру, що зробить неможливим повернення його до попереднього стану і відновлення прав позивача на спірне приміщення, у випадку, якщо позов буде задоволено. А тому суд погоджується із доводами позивача про необхідність вжиття заходів для забезпечення позову.
Вирішуючи питання про обрання способу забезпечення позову суд враховує наступні обставини.
Пункт 2 ч.1 ст.150 ЦПК України визначає, що позов може забезпечуватись шляхом заборони вчиняти певні дії.
Як встановлено раніше та як вбачається із наданих представником позивача документів, право власності на спірні приміщення горищ на даний час зареєстровані за відповідачем, таким чином останній має можливість виконувати означені будівельні роботи в будинку, завершення проведення яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про відновлення порушених прав позивача.
З врахуванням наведеного, а також беручи до уваги предмет позову, співмірність заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, а також відповідь Управління архітектури та урбаністики Департаменту містобудування Львівська міська рада про те, що в управління не надходило звернень щодо надання містобудівних умов та обмежень на реконструкцію з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок приєднання власних нежитлових горищних приміщень, суд приходить до висновку, що заяву слід задовольнити та в забезпечення позову до вирішення судового спору застосувати заходи забезпечення позову шляхом заборони здійснювати будівельні роботи, а також вчиняти будь-які інші дії щодо проведення робіт з реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок горища, оскільки такі будуть належними, співмірними та відповідатимуть описаним обставинам справи, а невжиття такого заходу може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або забезпечити ефективний захист.
Як передбачено положеннями частини 7 статті 153 ЦПК України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання, а також вирішує питання зустрічного забезпечення.
Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов'язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-18, 149-150, 153, 154, 157 Цивільного процесуального кодексу України, суд
заяву про застосування заходів забезпечення позову задовольнити.
Заборонити власнику квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , замовнику Реконструкції з переплануванням квартири АДРЕСА_1 із розширенням за рахунок нежитлових горищних приміщень цього будинку, будь-яким іншим особам, з якими ним укладено договори (в тому числі усні) власником чи уповноваженою особою на здійснення будівельних робіт, а також вчинення будь-яких інших дії щодо проведення робіт з Реконструкції і переплануванням квартири АДРЕСА_1 , із розширенням за рахунок приєднання нежитлових горищних приміщень у м. Львові.
Дані стягувача:
дані стягувача: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ;
дані боржника: ОСОБА_3 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підсипання, тобто 18 вересня 2020 року, та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Строк пред'явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складання до Львівського апеляційного суду через Личаківський районний суд м. Львова.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя: Гирич С. В.