14 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 591/2628/18
провадження № 61-6108 ск 20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей Сумської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей Сумської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Постановою Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року залишено без змін.
25 березня 2020 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надіслав засобами поштового зв'язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ОСОБА_6 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року.
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , просить суд касаційної інстанції скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, і ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 25 лютого 2020 року, для розгляду справи визначено колегію суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Кузнєцова В. О.
Ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги до 15 травня 2020 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали та закінчення строку дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на запобігання поширення коронавірусної хвороби (COVID-19).а саме, для надання належним чином оформленої за змістом касаційної скарги та обґрунтованої заяви про поновлення строку на касаційне оскарження.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 08 квітня 2020 року оприлюднена 10 квітня 2020 року.
Копія ухвали Верховного Суду від 14 квітня 2020 року отримана заявником ОСОБА_1 21 квітня 2020 року, а його представником ОСОБА_5 - 21 квітня 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» установлено з 12 березня 2020 року до 3 квітня 2020 року на усій території України карантин, а 25 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ) на території України запроваджено режим надзвичайної ситуації та продовжено карантин до 24 квітня 2020 року, а в подальшому відповідними рішеннями КМУ запроваджено та продовжено адаптивний карантин до 31 серпня 2020 року.
У пункті 3 розділу ХII «Прикінцеві положення» ЦПК України (в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, яка діяла з 02 квітня 2020 року по 16 липня 2020 року включно) зазначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями, 185, 393 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
У пункті 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 17 липня 2020 року, зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно допункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» Цивільного процесуального кодексу України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-IX від 30 березня 2020 року, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надіслав матеріали на усунення недоліків, а саме, заяву про поновлення строку на касаційне оскарження та касаційну скаргу в новій редакції.
Ухвалою Верховного Суду від 10 серпня 2020 року відмовлено у задоволенні заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та зазначено про необхідність подання ОСОБА_1 до суду обґрунтованої належним чином заяви про поновлення строку на касаційне оскарження та у зв'язку із цим продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків касаційної скарги, встановлений ухвалою Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, до 11 вересня 2020 року, але який не міг перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Верховного Суду від 10 серпня 2020 року оприлюднена 12 серпня 2020 року.
Копія ухвали Верховного Суду від 10 серпня 2020 року отримана заявником ОСОБА_1 17 серпня 2020 року, а його представником ОСОБА_5 - 17 серпня 2020 року, заявником ОСОБА_8 28 квітня 2020 року, що підтверджується відповідними зворотніми поштовими повідомленнями.
На виконання вимог ухвал Верховного Суду від 08 квітня 2020 року та від 10 серпня 2020 року, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , надіслав заяву про поновлення строку на касаційне оскарження.
Заява про поновлення строку на касаційне оскарження мотивована тим, що у ОСОБА_1 був скрутний матеріальний стан та відсутність змоги оплати судового збору в сумі 1 409,60 грн, і лише після отримання (позики) грошових коштів в ОСОБА_9 25 березня 2020 року (на підтвердження чого надає копію розписки про позику), він зміг оплатити судовий збір 25 березня 2020 року та подати повторно до Верховного Суду дану касаційну скаргу. Також до даної заяви надано копію розписки ОСОБА_9 про те, що до 25 березня 2020 року вона не мала матеріальної змоги надати ОСОБА_1 грошові кошти.
Однак, зазначені заявником підстави щодо поновлення строку на касаційне оскарження є необґрунтованими, оскільки наданими документами не підтверджується об'єктивна неможливість оплати ОСОБА_1 або його представником ОСОБА_5 необхідної суми судового збору при поданні касаційної скарги у визначені законом строки (зокрема, до 07 грудня 2019 року), а також до 25 березня 2020 року, оскільки заявником не надано до суду належних доказів наявності у нього перешкод або труднощів для вчинення відповідних дій у зазначені строки.
Враховуючи вищезазначене, належних доказів (документів) на підтвердження поважності причин пропуску строку на подання касаційної скарги ОСОБА_1 та його представником ОСОБА_5 , до заяви про поновлення строку на касаційне оскарження не додано, що відповідно вказує на необґрунтованість заявленого в ній клопотання.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
З метою виконання процесуального обов'язку дотримання строку на касаційне оскарження судових рішень, особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, в тому числі, спрямовані на своєчасне одержання судових рішень, а також підготовку касаційної скарги, яка за своїм змістом і формою буде відповідати усім вимогам процесуального закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі № 3236/03 «Пономарьов проти України» зазначено, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (Пономарьов проти України, № 3236/03, § 41, ЄСПЛ, від 03 квітня 2008 року).
Поновлення процесуального строку зі спливом встановленого строку та за підстав, які не видаються переконливими може свідчити про порушення принципу юридичної визначеності. У кожній конкретній справі суди мають ґрунтовно перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata.
При цьому на осіб, які беруть участь у справі, покладається обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду і не допускати свідомих маніпуляцій та ухилень від отримання інформації про рух справи.
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (Перетяка та Шереметьев проти України, № 17160/06 та N 35548/06, § 34, від 21 грудня 2010 року).
У справах «Осман проти Сполученого королівства» та «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини роз'яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.
З огляду на те, що ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 рокулише 25 березня 2020 року, та на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 08 квітня 2020 року, яка отримана ним 21 квітня 2020 року, та ухвали Верховного Суду від 10 серпня 2020 року, яка отримана ним 17 серпня 2020 року, станом на 14 вересня 2020 року заявником не надано жодних належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження відповідних судових рішень, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , у його заяві причини пропуску строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними та бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.
Таким чином, зазначені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року та постанови Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 рокуне можуть бути визнані судом поважними, а тому в задоволенні відповідної заяви слід відмовити.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України якщо скаржником в строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі.
Положення аналогічного змісту містить також частина третя статті 393 ЦПК України.
Оскільки підстави, наведені представником ОСОБА_1 - ОСОБА_5 , про поновлення строку на касаційне оскарження, визнані неповажними, у відкритті касаційного провадження слід відмовити.
Керуючись частиною третьою статті 393, пунктом 4 частини другої статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 24 червня 2019 року та постанову Сумського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , третя особа - служба у справах дітей Сумської міської ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
В. С. Жданова
В. О. Кузнєцов