Ухвала
Іменем України
15 вересня 2020року
м. Київ
справа № 477/2310/14-ц
провадження № 61-12232ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Кузнєцова В. О.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Осівом Павлом Володимировичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця,
У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, в якій просив визнати неправомірними дії державного виконавця Вітовського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі - Вітовський РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області) Миць Т. В. при відкритті виконавчого провадження № 59489452; скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження та зупинити стягнення на підставі виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом Миколаївської області 14 березня 2019 року до закінчення розгляду його скарги.
В обґрунтування скарги зазначав, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2016 року у справі № 477/2310/14-ц частково задоволені позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України») до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
На виконання вказаного судового рішення, 14 березня 2019 року Жовтневим районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист.
На підставі вказаного виконавчого листа 09 липня 2019 року державним виконавцем Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Миць Т. В. відкрито виконавче провадження № 59489452.
Посилаючись на те, що резолютивна частина постанови про відкриття виконавчого провадження не відповідає змісту виконавчого листа, а також на те, що у цій постанові не вірно зазначено адресу стягувача, що свідчить про неправомірність дій державного виконавця, ОСОБА_1 просив про задоволення скарги.
Ухвалою Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Скасовано постанову державного виконавця Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Миць Т. В. від 09 липня 2019 року про відкриття виконавчого провадження № 59489452.
Ухвала місцевого суду мотивована тим, що оскаржувана постанова державного виконавця не відповідає вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Невідповідність резолютивної частини рішення у постанові призведе до інших заходів примусового виконання, тобто у неналежний спосіб, а невірне зазначення адреси стягувача може порушити його право на здійснення дій щодо прийняття належного виконання, та тим самим унеможливить боржника здійснити належне погашення боргових зобов'язань. Щодо визнання дій державного виконавця неправомірними, то суд виходив з того, що хоча державний виконавець і допустив помилки, але такі не можна віднести по суті до порушень, які свідчать про неправомірність дій.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року апеляційну скаргу АТ «Державний експортно-імпортний банк України» задоволено.
Ухвалу Жовтневого районного суду Миколаївської області від 02 березня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовлено.
Апеляційний суд, скасовуючи ухвалу місцевого суду, виходив з того, що на час вирішення даної скарги в суді першої інстанції, зміст оскаржуваної постанови державного виконавця Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Миць Т.В. про відкриття виконавче провадження № 59489452 від 09 липня 2019 року був приведений у відповідність до змісту відповідного виконавчого листа, а саме, 01 листопада та 04 листопада 2019 року постановами заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Шкляренко С. В. внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59489452. Крім того, апеляційний суд зазначив, що наявність помилок в постановах заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 01 та 04 листопада 2019 року можуть бути підставою для їх виправлення в порядку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а не для скасування оскаржуваної постанови.
У серпні 2020 року представник ОСОБА_1 - адвокат Осів П. В. звернувся до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року.
У касаційній скарзі заявник, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
В обґрунтування касаційної скарги заявник зазначає, що апеляційним судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи. Зазначає, що постанова державного виконавця від 09 липня 2019 року, якою відкрито виконавче провадження № 59489452 на виконання рішення апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2016 року в цивільній справі 477/2310-14-ц за позовом ПАТ «Державний експертно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про звернення стягнення на предмет іпотеки, не відповідає прийнятому судом рішенню та даним щодо особи стягувача, зокрема у постанові невірно викладено рішення суду (його резолютивну частину) та замість звернення стягнення на майно зазначено про стягнення боргу в сумі 277 562 грн 31 коп.; також в постанові зазначено інформацію про адресу стягувача, яка суперечить фактичній.
Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржуване судове рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Осівом П. В., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року необхідно відмовити з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 26 вересня 2016 року у справі № 477/2310/14-ц задоволені частково позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки. Постановлено в рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 66511К1 від 11 січня 2011 року станом на 13 березня 2016 року у розмірі 710 802 грн 12 коп., з яких: 335 638 грн - заборгованість за кредитом, 273 649 грн 12 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 515 грн прострочена комісія за управлінням кредитом та 100 тис. грн нарахована пеня, звернути стягнення, відповідно до іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, укладеного між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 3577, на нежитловий об'єкт, який розташований по АДРЕСА_1 та складається з: склад-офісу А 353.9 кв. м; прохідної Б, 7.2 кв. м; складу Ж, 40.0 кв. м; складу З, 1394.6 кв. м; складу К, 155.2 кв. м; гаражу Л, 198.8 кв. м; гаражу М, 284.8 кв. м; гаражу О, 784.9 кв. м; майстерні П, 264.1 кв. м; погрібу Дпд; огорожі 1-4; споруди 5, належний на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданого Калинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 16 серпня 2006 року, на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 22 червня 2006 року за № 56. Встановлено спосіб реалізації вказаного предмета іпотеки - шляхом його реалізації на прилюдних торгах за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про визнання недійсним іпотечного договору відмовлено.
На підставі вказаного вище судового рішення, 14 березня 2019 року Жовтневим районним судом Миколаївської області видано виконавчий лист № 2/477/263/16, який пред'явлено стягувачем до виконання 08 липня 2019 року.
09 липня 2019 року державним виконавцем Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Миць Т. В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 59489452 з виконання вказаного виконавчого листа.
Однак, у резолютивній частині постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження помилково зазначено: «Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» 277 562 грн 31 коп.», що не відповідає змісту виконавчого листа, а також не вірно зазначено адресу стягувача, замість « АДРЕСА_2 » зазначено « АДРЕСА_3 ».
Водночас, під час розгляду даної справи в суді, а саме, 01 листопада 2019 року постановою заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Шкляренко С. В. внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59489452, зокрема, зазначено: «В рахунок погашення заборгованості фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 перед ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» за кредитним договором № 66511К1 від 11 січня 2011 року станом на 13 березня 2016 року у розмірі 710 802 грн 12 коп., з яких: 335 638 грн - заборгованість за кредитом, 273 649 грн 12 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 1 515 грн - прострочена комісія за управлінням кредитом та 100 тис. грн - нарахована пеня - звернути стягнення, відповідно до іпотечного договору від 18 квітня 2018 року, укладеного між ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1 , зареєстрованого в реєстрі за № 3577, на нежитловий об'єкт, який розташований по АДРЕСА_1 та складається з: склад-офісу А 353.9 кв. м; прохідної Б, 7.2 кв. м; складу Ж, 40.0 кв. м; складу З, 1394.6 кв. м; складу К, 155.2 кв. м; гаражу Л, 198.8 кв. м; гаражу М, 284.8 кв. м; гаражу О, 784.9 кв. м; майстерні П, 264.1 кв. м; погрібу Дпд; огорожі 1-4; споруди 5, належний на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданого Калинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 16 серпня 2006 року, на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 22 червня 2006 року за № 56. Встановити спосіб реалізації предмета іпотеки - нежитлового об'єкту, який розташований по АДРЕСА_1 та складається з: склад-офісу А 353.9 кв. м; прохідної Б, 7.2 кв. м; складу Ж, 40.0 кв. м; складу З, 1394.6 кв. м; складу К, 155.2 кв. м; гаражу Л, 198.8 кв. м; гаражу М, 284.8 кв. м; гаражу О, 784.9 кв. м; майстерні П, 264.1 кв. м; погрібу Дпд; огорожі 1-4; споруди 5, належний на праві власності ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 , виданого Калинівською сільською радою Жовтневого району Миколаївської області 16 серпня 2006 року, на підставі рішення виконавчого комітету Калинівської сільської ради Жовтневого району Миколаївської області від 22 червня 2006 року за № 56, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за початковою ціною, що має бути визначена на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій».
Крім того, 04 листопада 2019 року постановою заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Шкляренко С. В. внесено виправлення до постанови про відкриття виконавчого провадження № 59489452, зокрема, зазначено: «вказати адресу стягувача у відповідності до виконавчого документа, а саме: 03150, вул. Антоновича, 127, м. Київ».
Відповідно абзацу 2 пункту 14 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 2 квітня 2012 року, якщо під час проведення виконавчих дій встановлено дані, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, або виявлено технічну помилку, описку в реєстраційних даних вхідної та вихідної кореспонденції, виконавець своєю постановою змінює або доповнює реєстраційні дані в автоматизованій системі. Така постанова виконавця долучається до матеріалів виконавчого провадження.
Того ж дня, 04 листопада 2019 року заступником начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області винесено постанови про внесення змін (доповнення) реєстраційних даних в автоматизованій системі виконавчого провадження, відповідно до змісту постанов про виправлення помилки у процесуальному документі від 01 листопада 2019 року та 04 листопада 2019 року.
Отже, на час вирішення даної скарги в суді першої інстанції, зміст оскаржуваної постанови державного виконавця Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області Миць Т. В. про відкриття виконавчого провадження № 59489452 від 09 липня 2019 року був приведений у відповідність до змісту відповідного виконавчого листа.
Тому, посилання скаржника в касаційній скарзі на те, що допущені державним виконавцем помилки при ухвалені вказаної постанови призведуть до інших заходів примусового виконання, тобто у неналежний спосіб, та поставить під загрозу можливість боржника здійснити належне погашення боргових зобов'язань, є необґрунтованими з урахуванням внесених виправлень.
Не можуть бути достатньою підставою для скасування оскаржуваної постанови також твердження скаржника про те, що прийнятими постановами від 01 та 04 листопада 2019 року про виправлення помилок фактично не усунені невідповідності постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 09 липня 2019 року, оскільки вони містять посилання про внесення змін до постанов від 01 та 04 листопада 2019 року.
В описових частинах вказаних постанов заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 01 та 04 листопада 2019 року встановлено недоліки у резолютивній частині постанови про відкриття виконавчого провадження від 09 липня 2019 року. Крім того, зазначені постанови винесені саме по виконавчому провадженню № 59489452.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Враховуючи викладене, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що наявність помилок в постановах заступника начальника відділу Вітовського РВ ДВС ГТУЮ у Миколаївській області від 01 та 04 листопада 2019 року можуть бути підставою для їх виправлення в порядку, передбаченому пунктом 3 частини четвертої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», а не для скасування оскаржуваної постанови.
Таким чином, апеляційний суд дійшов до обґрунтованого висновку про те, що державним виконавцем самостійно усунуто технічні помилки у постанові про відкриття виконавчого провадження, що були підставою для подання скарги. При цьому, зміни, внесені постановами державного виконавця від 01 та 04 листопада 2019 року здійснені на виправлення інформації про резолютивну частину у виконавчому документі в автоматизованій системі виконавчого провадження.
Враховуючи, що зазначені у касаційній скарзі доводи щодо неправильного застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги, а отже відсутні підстави для відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Осівом П. В., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року.
Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвал, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
З огляду на викладене, у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , поданою представником - адвокатом Осівом П. В., на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року слід відмовити з підстав, встановлених частиною четвертої статті 394 ЦПК України.
Керуючись частинами четвертою, п'ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , подану представником - адвокатом Осівом Павлом Володимировичем, на постанову Миколаївського апеляційного суду від 14 липня 2020 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:В. С. Жданова
В. М. Ігнатенко
В. О. Кузнєцов