Справа № 462/703/20
17 вересня 2020 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Кирилюк А.І.
за участі секретаря Гербут Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовом, в якому просить зменшити розмір стягуваних аліментів на утримання дитини. Свої позовні вимоги мотивує тим, що з відповідачкою він перебував у зареєстрованому шлюбі з 2007 року до 2010 року та від спільного подружнього життя мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Рішенням Залізничного районного суду м.Львова від 16.11.2010 року з нього стягуються аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4 , в розмірі ј частини зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, починаючи з 27.08.2010 року і до досягнення сином повноліття. Однак, враховуючи, що в січні 2019 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 та від спільного життя з якою у нього ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_6 , у нього на сьогоднішній день змінився матеріальний стан, чому він немає матеріальної можливості сплачувати аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_7 в розмірі ј частинм зі всіх видів заробітку щомісячно, а тому просить зменшити розмір стягуваних аліментів на 1/6 частину зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідногов віку.
Ухвалою від 06.02.2020 року суддею Залізничного районного суду м. Львова відкрито спрощене позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини та призначено до розгляду, у яке викликано сторони.
26.06.2020 року відповідач подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечила проти заявленої позовної вимоги про зменшення розміру стягуваних аліментів на 1/6 частину зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку мотивуючи тим, що вважає такі вимоги безпідставними, необгрунтованими та такими, що не підлягають до задоволення. Зазначила, що позивач жодним чином не бере участі у вихованні дитини, у її матеріальному забезпеченні, не цікавиться його життям, не піклується про його фізичний та духовний розвиток, тобто самоусунувся від виконання законних батьківських обов'язків. Щодо твердження позивача, що після народження сина ОСОБА_8 в 2019 році погіршився його майновий стан, то таке не відповідає дійсності, оскільки як вбачається з поданої декларації за звітний період позивач працює начальником караула 23 Державної пожежно-рятувальної частини смт. Муровані Курилівці та за минулий рік отримав заробітну плату в сумі 182877 грн. та 2313 грн. компенсації за винайм житла, що свідчить про суттєве покращення матеріального стану порівняно з 2010 роком, а тому створює підстави для збільшення розміру аліментів, а не його зменшення. Окрім цього, їй відомо про наявність у позивача транспортного засобу. Також зазначила, що народження ще однієї дитини не є підставою для зменшення турботи, догляду, матеріального забезпечення по відношенню до іншої дитини, а жодних інших обставни про необхідність зменшення розміру стягуваних аліментів, зокрема погіршення стану здоров'я позивач не навів. На її думку, матеріальний стан позивача дозволяє йому забезпечувати обох дітей на одинакових умовах і на рівні, на якому він забезпечував першу дитину до народження другої. Вважає, що зменшення розміру аліментів, в той час, коли фінансовий стан батька дозволяє цього не робити, сильно шкодить інтересам дитини, адже в такому випадку прийдеться зменшити витрати на матеріальне забезпечення життєво необхідних потреб на всебічний розвиток дитини. За наведеного, просить в задовленні позову відмовити за безпідставністю та необгрунтованістю позовних вимог.
13.07.2020 року позивач подав до суду відповідь на відзив в якому вказав, що не погоджується з доводами позивачки, що він не цікавиться життям сина та не приймає участі у його вихованні, так як він матеріально йому допомагає, однак у зв'язку з тим, що в нього на утриманні є малолітній син ОСОБА_8 та дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також те, що він щомісячно виплачує банківський кредит та проживає в орендованій квартирі, його матеріальний стан значно погіршився, чому він вважає заявлений позов підставним та просить такий задоволити.
В судове засідання позивач не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про час та місце розгляду справи, причини неявки не повідомила, однак подала до суду відзив, а тому суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами справи.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши подані докази, суд виходив з наступного.
Зі змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно із ч.ч. 8, 9 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
За вимогами ч.2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Згідно ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, у сторін є син: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який проживає з матір'ю ОСОБА_2 .
Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, який 16.11.2010 року розірвано в судовому порядку /а.с. 4/.
Рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16.11.2010 року вирішено стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_9 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 в розмірі ј частини зі всіх видів доходів щомісячно, але не менше 30% прожиткового мінімуму для відповідного віку дитини, починаючи з 27.08.2010 року і до досягнення дитиною повноліття /а.с. 4/.
Також судом встановлено та не оспорюється сторонами, що відповідач працює начальником караула 23 Державної пожежно-рятувальної частини смт. Муровані Курилівці та за минулий рік отримав заробітну плату в сумі 182877 грн. та 2313 грн. компенсації за винайм житла /а.с 44-50/.
Відповідно до ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Таким чином, закон допускає стягнення аліментів на одну дитину в розмірі однієї чверті заробітку (доходу) боржника у безспірному порядку.
На обгрунтування своїх позовних вимог позивачем надано копію свідоцтва про укладення шлюбу 03.01.2019 року з ОСОБА_10 , копію свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьками якого є ОСОБА_1 та ОСОБА_5 , довідку про отримання допомоги при народженні дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , виданої ОСОБА_5 та реквізити для зарахування коштів на поточний рахунок в гривні /а.с. 6,7, 55,56 /.
Разом з тим, суд не приймає до уваги покликання позивача на те, що його матеріальний стан суттєво погіршився через те, що на його утриманні перебуває малолітній син та дружина, яка перебуває у декретній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, те, що він щомісячно сплачує банківський кредит, проживає в орендованій квартирі, оскільки такі твердження спростовуються зібраними по справі доказами. Так, з поданої позивачем декларації за 2019 рік вбачається, що позивач працює начальником караула 23 Державної пожежно-рятувальної частини смт. Муровані Курилівці та за минулий рік отримав заробітну плату в сумі 182877 грн. і 2313 грн. компенсації за винайм житла, жодних кредитних зобов'язань у позивача немає, а реквізити для зарахування коштів на поточний рахунок в гривні, в яких зазначено ОСОБА_1 , як отримувача коштів, навпаки вказують, що у вказаному банку у позивача відкритий поточний гривневий рахунок.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Виходячи із вище наведеного, враховуючи рівність обов"язків батьків щодо матеріального утримання дитини, встановлений Законом України «Про державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум для дітей, який батьки повинні забезпечити дітям, те, що з позивача стягується не більше передбаченого законом розмір аліментів, ним не надано доказів на погіршення його майнового стану і неспроможності сплати встановленого розміру аліментів, а також те, що заборгованість по сплаті аліментів у нього відсутня, суд з урахуванням інтересів дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приходить до висновку, що позовні вимоги до задоволення не підлягають.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 258-259, 264-265, 274, 279, ЦПК України, керуючись ст.ст. 180, 182-183, 192 СК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру стягуваних аліментів на утримання дитини - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до вимог п.п. 15.5.Перехідних положень ЦПК України апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду через Залізничний районний суд м. Львова.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено на підписано 17.09.2020 року.
Суддя (підпис). З оригіналом згідно.
Суддя