Справа № 462/7947/19
(заочне)
16 вересня 2020 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді: Кирилюк А.І.,
при секретарі Гербут Н.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів,
встановив:
Позивач звернулася до суду із позовом, уточнивши в подальшому позовні вимоги, у якому просить стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на її користь 20 000 грн. сплаченого авансового платежу. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 23.04.2019 року між нею та відповідачем було укладено Договір № б/н про виготовлення з матеріалів відповідача кухні та її монтаж. Відповідно розділу 1 Договору відповідач (виконавець) зобов'язався передати у її власність комплект кухонних меблів, вказаний у договорі та змонтувати товар у строк до 05.06.2019 року, а вона зобов'язалася прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Згідно з п.4.1 загальна вартість договору становить 33500 грн., з яких 23.04.2019 року вона передала відповідачу аванс у розмірі 20000 грн. 28.08.2019 року на адресу відповідача було скеровано претензію №1 про виконання умов договору та сплату пені або врахування розміру розрахункових санкцій при остаточному розрахунку, та така отримана ним 05.09.2019 року, однак залишилась невиконана. 26.10.2019 року між нею та відповідачем укладено Додаткову угоду № б/н про встановлення остаточних термінів передачі Товару не пізніше 12.11.2019 року, з урахуванням того, що протермінування втятих на себе зобов'язань відповідачем становить 142 днів на момент укладення додаткової угоди. Сторонами було погоджено, що відповідач своїми силами здійснює монтаж та що у випадку не дотримання строків передбачених Додатковою угодою №б/н від 26.10.2019 року, відповідач зобов'язується повернути позивачу сплачені кошти, а саме аванс у розмірі 20000 грн. Проте поставка, монтаж товару чи /та повернення коштів так і не відбулося, чому позивач змушена звернутися до суду з даним позовом.
Ухвалою від 06.02.2020 року суддею Залізничного районного суду м. Львова відкрито спрощене позовне провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів та запропоновано відповідачеві протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження подати письмовий відзив разом з доказами, що обґрунтовують доводи заперечень.
Ухвалою від 14 березня 2020 року суддею Залізничного районного суду м. Львова справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів призначено до розгляду, у яке викликано сторони.
В судове засідання позивач не з'явилася, подавши при цьому заяву про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, просить суд позов задовольнити.
Суд ухвалив проводити заочний розгляд справи без участі відповідача, який відзиву суду не подав, до суду не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час і місце судового засідання повісткою, яка направлялася рекомендованим листом, який був повернутий поштовим відділенням у зв'язку із закінченням терміну зберігання, що свідчить про те, що відповідач не бажає її отримувати, проте наявних у справі доказів достатньо для ухвалення рішення.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із змісту ст. 12 ЦПК України вбачається, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що 23.04.2019 року між позивачем та відповідачем було укладено Договір № б/н про виготовлення з матеріалів відповідача комплекту кухонних меблів та їх монтаж.
Відповідно розділу 1,2 Договору відповідач (виконавець) зобов'язався передати у власність позивача ( замовника) комплект кухонних меблів, вказаний у договорі та змонтувати товар у строк до 05.06.2019 року; виконати роботу в обумовлений договором строк відповідно до погоджених з замовником малюнків та з дотриманням належної якості виготовленої продукції; здати замовнику виготовлену та змонтовану продукцію в обумовлений договором строк, а позивач (замовник ) зобов'язаний прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, передбаченим даним договором.
Згідно з п.4.1 даного Договору загальна вартість робіт, які обумовлені п.1 цього договору, за погодженням сторін становить 33500 грн.
Згідно з п.4.3 даного Договору замовник виплачує виконавцеві в якості авансу 20000 грн.
Відповідно до п.5.3 даного Договору зміни в цей договір можуть бути внесені за взаємною згодою сторін, що оформляється додатковою угодою до цього договору /а.с. 3-5/.
28.08.2019 року на адресу відповідача було скеровано претензію №1 про виконання умов договору та сплату пені або врахування розміру розрахункових санкцій при остаточному розрахунку. Дана претензія отримана відповідачем 05.09.2019 року, що підтверджено долученим до матеріалів справи повідомленням про отримання поштового відправлення /а.с. 8-9/.
26.10.2019 року між позивачем та відповідачем укладено Додаткову угоду № б/н, згідно з умовами якої, сторони домовились встановити остаточний термін виконання, виготовлення та монтажу кухні не пізніше 12.11.2019 року. Враховуючи протермінування строків виконання робіт за договором № б/н від 23.04.2019 року на 142 днів Виконавець погоджується закінчити виконання робіт власним коштом у встановлений додатковою угодою термін. У випадку недотримання Виконавцем терміну остаточного виконання робіт згідно даної додаткової угоди Виконавець зобов'язується повернути Замовнику грошові кошти, отримані від Замовника 23.04.2020 року в якості передоплати по договору б/н від 23.04.2019 року (20000 грн.) в повному обсязі протягом двох календаних днів після спливання остаточного терміну виконання робіт /а.с.6/.
Також судом встановлено, що в порушення вимог Договору від 23.04.2019 року та Додаткової угоди від 26.10.2020 року до договору б/н від 23.04.2019 року відповідач не надав послуги з виготовлення, доставки та монтажу кухонних меблів, що підтверджується актом про невиконання робіт від 08.12.2019 року та долученими фототаблицями /а.с. 11- 18/.
Відповідно до ч..ч. 1, 2 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України, відповідно достатті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно до ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення та строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
В силу вимог статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Відповідно до положень статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Отже, судом достовірно встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 23.04.2019 року було укладено договір про виготовлення з матеріалів відповідача комплекту кухонних меблів та їх монтаж та 26.10.2019 року Додаткову угоду до договору б/н від 23.04.2019 року, однак виконавець Дзюбик Н.В. станом на 12.11.2019 року (остаточний погоджений сторонами термін) в порушення положень договору та додаткової угоди до договору свої зобов'язання перед позивачем щодо виготовлення, мотажу комплекту кухонних меблів не виконав, та станом на 14.11.2019 року не повернув останній внесений нею аванс у сумі 20000 гривень.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у розмірі 20000 /двадцять тисяч/ гривень.
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 840,80 грн.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.12, 81, 141, 264-265, 280-282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) кошти в сумі 20 000 / двадцять тисяч/ грн.
Стягнути із ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ) 840 грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, або в строки та порядку, передбаченому ст. 354, 355 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Повний текст судового рішення суду складений 17.09.2020 року.
Суддя (підпис). З оригіналом зшідно.
Суддя