18 вересня 2020 року
Київ
справа №815/6101/15
адміністративне провадження №К/9901/9164/18
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду - Радишевської О.Р.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Дідуренко Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Київського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - про визнання протиправною бездіяльність, зобов'язання зняти арешт із земельної ділянки,
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за скаргою Дідуренко Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2015 року і ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 22 березня 2016 року.
15 грудня 2017 року, у зв'язку із початком роботи Верховного Суду, припинено процесуальну діяльність Вищого адміністративного суду України.
25 січня 2018 року касаційну скаргу передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Бевзенку В.М., суддям Данилевич Н.А., Шарапі В.М .
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду - від 23 квітня 2020 року №644/0/78-20, у зв'язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача в цій справі, призначений повторний автоматизований розподіл указаної касаційної скарги.
За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 квітня 2020 року касаційну скаргу передано на розгляд колегії суддів: судді-доповідачу Радишевській О.Р., суддям Кашпур О.В., Уханенко С.А.
Ухвалою Верховного Суду 22 липня 2020 року вказану касаційну скаргу прийнято до провадження.
За результатом проведення підготовчих дій відповідно до статті 340 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя-доповідач дійшов висновку про необхідність призначення справи до касаційного розгляду у судовому засіданні.
Водночас відповідно до частини першої статті 344 КАС України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, з урахуванням положень статті 341 цього Кодексу.
Особливості розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження врегульовано статтею 262 КАС України, згідно з частиною п'ятою якої суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За приписами частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, а також якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Отже, питання щодо виклику учасників справи для надання пояснень у справі вирішується Судом, якщо є необхідність заслухати такі пояснення.
Представником позивача заявлено клопотання про участь у судовому засіданні.
Проаналізувавши матеріали касаційної скарги та зміст оскаржуваних судових рішень, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, Суд не вбачає необхідності надання пояснень сторонами в зазначеній справі, у зв'язку з чим підстави для касаційного розгляду справи за участю представників сторін відсутні.
Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені нею в письмових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року в справі «Аксен проти Німеччини» («Axen v. Germany»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «ВарелаАссаліно проти Португалії» («VarelaAssalino v. Portugal»), заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник [в одній із зазначених справ] не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Керуючись статтями 12, 262, 263, 340, 344 КАС України, Суд
Підготовчі дії по справі закінчити.
Відмовити у задоволенні клопотання Дідуренко Світлани Валеріївни в інтересах ОСОБА_1 про участь у судовому засіданні.
Справу призначити до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами на 21 вересня 2020 року, який відбудеться у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корпус 5.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська