Провадження № 11-кп/803/2851/20 Справа № 176/831/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
10 вересня 2020 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченої ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
захисників ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 (в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_11 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018040220000670 від 19 серпня 2018 року за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 на ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року про повернення прокурору обвинувальгого акту відносно
ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Володимирівка, Петрівського району Кіровоградської області, громадянина України, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,
ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м.Жовті Води Дніпропетровської області, громадянки України, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимої,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України, -
Обставини, встановлені рішенням суду першої інстанції, короткий зміст оскарженого рішення.
Ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року обвинувальний акт щодо ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та щодо ОСОБА_13 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України повернуто прокурору у зв'язку з невідповідністю вимогами КПК України, клопотання потерпілого ОСОБА_11 про зобов'язання прокурора виділити з матеріалів кримінального провадження №12018040220000670 матеріали, що стосуються ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 121 КК України в окреме кримінальне провадження та внести відомості до ЄРДР залишено без розгляду.
Своє рішення суд обґрунтував тим, що обвинувальний акт був складений та підписаний слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 28.03.2019 року, а саме після спливу трьохмісячного строку після початку діяльності ДБР, тобто слідчий не мав компетенції на складання та підпис обвинувального акту. В той же час ДБР розпочало здійснювати функцію досудового розслідування з 27.11.2018 року та зазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 відповідно до ч.4 ст. 216 КПК України підслідне слідчим органів ДБР.
Тому суд вважає, що складання та підписання 28.03.2019 року обвинувального акту відносно ОСОБА_12 як інспектора відділу охорони ЖВК-26 слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області є неправомірним, оскільки у слідчого СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області були відсутні повноваження та компетенція на вчинення таких дій, а обвинувальний акт разом з додатками підлягає поверненню прокурору в зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.
В апеляційній скарзі захисник просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд справи у суді першої інстанції.
В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що ухвала суду першої інстанції винесена із грубим порушенням норм процесуального закону.
Так, захисник зазначає, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні був направлений до Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області ще 02.04.2019 року, ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року, обвинувальний акт було повернуто прокурору, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2019 року, було задоволено апеляційну скаргу прокурора, та скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору. Судом апеляційної інстанції встановлено, що направлений до суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , складено у відповідності з вимогами ст. ст. 110, 291 КПК України, в ньому зазначені усі необхідні відомості і підстави для його повернення прокурору, на думку колегії суддів, відсутні. Тому ухвала Дніпровського апеляційного суду від 08 серпня 2019 року під час нового судового розгляду повинна бути виконана.
Крім того, як вбачається із реєстру матеріалів досудового розслідування, долучених до обвинувального акту, після 27.11.2018 року, прокурор за участю органу досудового розслідування проводили безліч слідчих дій у рамках даного кримінального провадження, зокрема: пред'являли підозру, проводили допити, вирішували за участю суду питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_12 , вирішували питання про продовження строку досудового розслідування. При цьому, ні процесуальний керівник, ні орган досудового розслідування, ні слідчий суддя питанням порушення підслідності не надавали жодного значення.
Таким чином, ОСОБА_12 після 27.11.2018 року органи національної поліції притягнули до кримінальної відповідальності, було вручено обвинувальний акт, що свідчить про те, що органом досудового розслідування та прокуратурою було пред'явлено обвинувачення ОСОБА_12 .
Таким чином, вказані процесуальні рішення були прийняті стороною обвинувачення, та оцінка таким рішенням на відповідність їх вимогам закону, повинна надаватися судом на стадії судового розгляду справи, однак не в підготовчому судовому засіданні.
Позиції учасників судового провадження.
Обвинувачена ОСОБА_7 , захисники ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_8 підтримали вимоги апеляційної скарги захисника, потерпілий ОСОБА_11 заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Прокурор заперечувала проти задоволення апеляційної скарги захисника, просила ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Мотиви апеляційного суду.
У відповідності до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України, обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення. Він повинен відповідати вимогам ст. 291 КПК України.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт, якщо він не відповідає вимогам КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
З врахуванням наведених норм під слідчим, який складає та підписує обвинувальний акт слід розуміти слідчого, який діє в межах наданих йому повноважень та відповідно до компетенції.
Перевіривши обвинувальний акт у кримінальному провадженні за № 12018040220000670 щодо ОСОБА_12 та ОСОБА_7 , апеляційний суд приходить до висновку, що при його складанні не було дотримано вимоги, передбачені ст. 291 КПК України, а висновки суду першої інстанції є такими, що ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів провадження, обвинувальний акт відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_7 був складений та підписаний 28.03.2019 року слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області.
Так, апеляційним судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_12 станом на час внесення відомостей до ЄРДР та на час досудового розслідування працював в правоохоронному органі, а саме в Державній установі «Жовтоводська виправна колонія №26».
Зі змісту п. 1 ч. 4 ст. 216 КПК України слідчі органів державного бюро розслідувань (ДБР) здійснюють досудове розслідування злочинів, вчинених зокрема працівником правоохоронного органу, крім випадків, коли досудове розслідування цих злочинів віднесено до підслідності Національного антикорупційного бюро України.
Згідно з п. 1 Розділу X «Прикінцеві положення» КПК України положення ч. 4 ст. 216 цього Кодексу вводяться в дію з дня початку діяльності Державного бюро розслідувань України, але не пізніше п'яти років з дня набрання чинності цим Кодексом.
Враховуючи викладене, кримінальне провадження відносно ОСОБА_12 згідно з вимогами ст. 216 КПК України станом на час внесення відомостей до ЄРДР та на час здійснення досудового розслідування віднесено до підслідності слідчих органів ДБР.
Одночасно, апеляційним судом встановлено, що з 27 листопада 2018 року Державне бюро розслідування оголосило про початок роботи, у зв'язку з чим запрацював центральний апарат та всі його територіальні управління.
Пунктом 9 перехідних положень Конституції України передбачено, що прокуратура продовжує виконувати відповідно до чинних законів функцію досудового розслідування до початку функціонування органів, яким законом будуть передані відповідні функції.
При цьому, в п.1 розд. ХІ «Перехідні положення» КПК України (в редакції яка діяла на час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні) визначено, що до дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу. Після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань..
У п. 4 розд. XIII «Перехідні положення» закону «Про прокуратуру» також зазначено, що до початку діяльності ДБР, але не пізніше 5 років після набрання чинності КПК слідчі органів прокуратури здійснюють досудове розслідування у визначеному цим кодексом порядку.
Згідно пункту 4 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державне бюро розслідувань» кримінальні провадження, які до початку діяльності Державного бюро розслідувань розпочаті слідчими органів прокуратури і перебувають на стадії досудового розслідування, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років.
Зазначені вище норми врегульовують підслідність кримінальних проваджень, розпочатих до початку діяльності Державного бюро розслідувань, які згідно ч. 4 ст. 216 КПК України віднесені до підслідності зазначеного органу. Як вбачається з наведеного, ці кримінальні провадження не віднесені до підслідності слідчих органів Національної поліції України, всі зазначені норми наділяють повноваженнями здійснювати досудове розслідування кримінальних проваджень, підслідних органам ДБР, лише слідчих органів прокуратури.
Згідно п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до п. 51 рішення від 26.06.2008 року у справі "Ващенко проти України": «"обвинувачення" для цілей пункту 1 статті 6 може бути визначене як офіційне доведення до відома особи компетентним органом твердження про вчинення цією особою правопорушення, яке нормою загального характеру визнається осудним і за яке встановлюється відповідальність карного та попереджувального характеру».
З урахуванням наведеного, оскільки 27.02.2019 року закінчився трьохмісячний строк з дня початку функціонування ДБР, а тому обвинувальний акт по даному провадженню міг бути складений лише слідчим ДБР, а не слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, а тому, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обвинувальний акт в межах даного кримінального провадження не відповідає вимогам щодо його складання, оскільки складений не уповноваженою на те особою. Такі обставини не можуть бути залишені поза увагою суду, оскільки є суттєвими, які впливають на можливість призначення справи до судового розгляду та в подальшому прийняття кінцевого законного та справедливого рішення.
Аналізуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги захисника про те, що судом першої інстанції грубо порушені норми процесуального закону, є безпідставними та необґрунтованими, оскільки обвинувальний акт був складений та підписаний слідчим СВ Жовтоводського ВП ГУНП в Дніпропетровській області 28.03.2019 року, а саме більше ніж через місяць після спливу трьохмісячного строку після початку діяльності ДБР, тобто слідчий не мав компетенції на складання та підпис обвинувального акту.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 про те, що суд першої інстанції при постановленні ухвали вийшов за межі своєї компетенції у підготовчому судовому засіданні, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вирішення питання підслідності випливає зі змісту обвинувального акту і не вимагає фактичної оцінки суті обвинувачення, а тому було встановлено судом першої інстанції при з'ясуванні питання щодо можливості призначення судового розгляду і не свідчить, що суд істотно порушив вимоги кримінального процесуального закону чи вийшов за межі підготовчого судового засідання, визначеного ст. 314 КПК України.
Крім того, вирішення питання щодо повернення обвинувального акту відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_7 з цих підстав є доцільним з огляду на принцип розгляду справи протягом розумного строку, так як розгляд кримінального провадження за обвинувальним актом, складеним та підписаним слідчим, який не має відповідних повноважень, призведе до невиправданого затягування розгляду справи.
Посилання захисника на те, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні ухвалою Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2019 року було повернуто прокурору, а ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08.08.2019 року було скасовано ухвалу суду першої інстанції про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки на той час існували інші підстави для повернення обвинувального акту.
З врахуванням викладеного, обвинувальний акт разом з додатками підлягає поверненню прокурору в зв'язку з невідповідністю вимогам КПК України, так як обвинувальний акт складений та підписаний слідчим, який не має відповідних повноважень та компетенції здійснювати досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні згідно діючого законодавства.
Таким чином, рішення суду про повернення обвинувального акту прокурору не суперечить вимогам закону, є обґрунтованим і достатньо вмотивованим, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає, а наявність обставин, які є підставою для повернення, позбавляють можливості суд першої інстанції належним чином провести судове засідання і прийняти судове рішення.
З урахуванням вищенаведеного, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги захисника та залишення оскаржуваної ухвали суду першої інстанції без зміни.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_12 - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 13 серпня 2020 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні №12018040220000670 щодо ОСОБА_12 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого, ч. 2 ст. 121 КК України, та ОСОБА_7 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених, ч. 3 ст. 135, ст. 166 КК України, - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3