Провадження № 22-ц/803/6750/20 Справа № 192/1863/18 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
16 вересня 2020 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Каратаєвої Л.О.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
У вересні 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вони з відповідачем мають спільних малолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Діти проживають разом з нею та перебувають на її утриманні.
Позивачка зазначає, що ніякої домовленості щодо утримання дітей між позивачкою та відповідачем не досягнуто, добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей не надає, будь-якої участі у їх вихованні не приймає.
З посиланням на ст.ст. 182, 183 СК України, вважає, що відповідач повинен сплачувати аліменти на користь позивачки на утримання доньки ОСОБА_3 в розмірі 2500 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття та на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі 2500 грн. щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання малолітніх дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття, доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 2500 (дві тисячі п'ятсот) грн., але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Вирішено питання щодо судового збору (а.с.76-78).
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки від заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено, що сторони мають спільних дітей - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 видане Березнуватівською сільською радою Солонянського району Дніпропетровської області 01 жовтня 2008 року та доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 видане Виконавчим комітетом Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області 05 травня 2010 року (а.с. 9, 10).
Згідно довідки Березнуватівської сільської ради Солонянського району Дніпропетровської області № 393 від 14 вересня 2018 року, діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом з позивачкою, та знаходяться на її утриманні (а.с. 8).
Відповідач добровільно матеріальну допомогу на утримання дітей позивачці регулярно не надає.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив з того, що малолітні діти, мешкають разом з матір'ю та потребують матеріальної допомоги, а відповідач може надавати таку матеріальну допомогу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітніх дітей. Проте, з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частинами 2,3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Адаптуючи названі міжнародні норми до законодавства України, в Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 141 СК України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що аліменти повинні бути стягнуті з урахуванням прийняття участі в утриманні дитини обох батьків. Проте, при визначенні розміру аліментів, судом не враховано положень ст. 182 СК України.
Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ч. 4 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом першої інстанції не враховано, що обов'язок доведення доводів позовних вимог (розміру аліментів) лежить саме на позивачці. Позивач не надала суду належних та допустимих доказів, таких як довідка про розмір заробітної плати з місця роботи, довідка про доходи, що видається органами Державної фіскальної служби України тощо.
ОСОБА_1 зазначає, що працює на посаді кондуктора громадського транспорту ДЕПО № 3 Комунального підприємства "Дніпровський електротранспорт" Дніпровської міської ради, однак заробітна плата його становить від 6 498,09 гривень до 7 476,86 грн на місяць без врахування податків, які сплачуються до бюджету, що підтверджується довідкою про доходи (а.с.90).
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2019 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2019 року - 2027 гривень, з 1 липня - 2118 гривень, з 1 грудня - 2218 гривень;
Згідно Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2020 року - 2218 гривень, з 1 липня - 2318 гривень, з 1 грудня - 2395 гривень.
Таким чином, колегія суддів вважає, що визначений судом першої інстанції розмір аліментів не відповідає вимогам ст. 182 СК України.
Суд апеляційної інстанції враховує обставини, що мають істотне значення.
З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що необхідним і достатнім розміром аліментів для забезпечення гармонійного розвитку дитини є 1500 грн. щомісяця, який є не меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За таких обставин, рішення суду підлягає зміні шляхом зменшення розміру стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 2 500 грн до 1500 але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття та зменшення розміру стягнення аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 2 500 грн до 1500 але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Визначений розмір аліментів є об'єктивним з огляду на вимоги закону щодо прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, відповідає встановленим судом обставинам справи, наданим доказам та вимогам СК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 05 лютого 2020 року в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - змінити, зменшивши розмір аліментів з 2500 грн. на 1500 грн. але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття.
Це ж рішення в частині розміру стягнутих аліментів з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - змінити, зменшивши розмір аліментів з 2500 грн. на 1500 грн. але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 28 вересня 2018 року до досягнення дитиною повноліття;
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до чинного законодавства.
Судді: