ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14923/20
провадження № 2-о/753/494/20
"18" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Заставенко М.О.,
за участю секретаря судового засідання - Долі М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини,
До Дарницького районного суду м. Києва надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересована особа Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про встановлення факту народження хлопчика ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м.Донецьк, Донецької області, Україна, матір'ю якого є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, а батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Ухвалою суду від 15.09.2020 відкрито провадження по справі, призначено судовий розгляд справи, постановлено викликати в судове засідання заявників, повідомити про розгляд заяви заінтересовану особу.
Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судове засідання не прибули, проте подали заяву про розгляд справи без їх участі, заяву підтримали та просили задовольнити.
Заінтересована особа Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) направила на адресу суду заяву з проханням розглянути справу без присутності представника Відділу.
Оскільки сторони повідомлені про час, дату та місце розгляду справи, суд розглянув справу без участі учасників судового процесу на підставі наявних у суду матеріалів, що відповідає положенням ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК).
Судом на підставі частини другої статті 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові та електронні докази додані до заяви суд встановив наступні обставини.
Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , хлопчик ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 в м. Донецьк Донецької області, його матір'ю записана ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, а батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України.
Судом, на підтвердження факту вагітності матері дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , були досліджені наступні письмові докази: обмінна карта пологового будинку, пологового відділення лікарні на ім'я заявниці, в якій відстежуються усі етапи вагітності з 22 жовтня до 17 квітня 2019 року; протокол УЗД від 30 жовтня 2019 року; протокол УЗД в 1-му триместрі від 12 листопада 2019 року; висновок ЛКК № 473 від 29 листопада 2019 року; протокол УЗД від 28 грудня 2019 року; результати біохімічного скрінінгу 2 триместру від 28 грудня 2019 року; листок непрацездатності серії АБ № 006434 від 16 березня 2020 року; протокол УЗД від 31 березня 2020 року; протокол УЗД від 16 квітня 2020 року; протокол УЗД в 3-му триместрі та біофізичний профіль плода від 22 квітня 2020 року.
Судом також була досліджена копія історії розвитку дитини № 182009 - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та електронний доказ - компакт диск із фотографіями та відео дитини з батьками.
Із долученої до матеріалів справи копії медичного свідоцтва про народження № 69 форми № 103/у від ІНФОРМАЦІЯ_4 судом вбачається, що лікар ЦМКЛ №3 м. Донецька ОСОБА_4 підтверджує, що у ОСОБА_2 на 40-му тижні вагітності при одноплідних пологах, ІНФОРМАЦІЯ_4 о 20 год. 00 хв. в м. Донецьк, в стаціонарі доношеним народився хлопчик.
Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 25 січня 2020 року у Дарницькому районну у місті Києві відділі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що складено актовий запис № 83.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є громадянином України, РНОКПП: НОМЕР_3 , народився в м. Луганськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянкою України, РНОКПП: НОМЕР_4 , народилась в м. Донецьк, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідно до копії листа Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) № 1096/20.4-44 від 15.09.2020 року, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що заінтересована особа відмовила у проведення державної реєстрації дитини чоловічої статі, народженої ІНФОРМАЦІЯ_4 у ОСОБА_2 , оскільки документи видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрацій актів цивільного стану факту народження.
За приписами абз. 1 ч. 1 ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Постановою Верховної Ради України №254-VIII від 17 березня 2015 року «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування.
Відповідно до Додатку 1 до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 р. № 1085 (в редакції розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2018 р. № 79-р) м. Донецьк віднесено до території на яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Згідно з ч.1 Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» та Постанови Верховної Ради України №252-VIII від 17.03.2015 року(згідно додатку), яка набрала чинності 08 квітня 2015 року до окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України «Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей» тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, належать райони або їх частини, міста, селища і села, що знаходяться на територіях, які розташовані між державним кордоном України з Російською Федерацією, урізом води Азовського моря та лінією, яка визначена додатком до цієї Постанови. Місто Донецьк віднесено до населених пунктів, у яких тимчасово запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, а, відтак, і до тих, які визнано тимчасово окупованими територіями.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню. Рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Згідно зі ст. 13 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" державна реєстрація народження дитини проводиться з одночасним визначенням її походження та присвоєнням їй прізвища, власного імені та по батькові. Походження дитини визначається відповідно до Сімейного кодексу України. Підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження. За відсутності документа закладу охорони здоров'я або медичної консультаційної комісії, що підтверджує факт народження, підставою для проведення державної реєстрації актів цивільного стану є рішення суду про встановлення факту народження.
Згідно з абз. 2 п. 18 Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не замінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Питання щодо можливості використання як доказів у справі про встановлення факту народження та смерті особи в певний час на тимчасово окупованій території України документів, які видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на такій території, має вирішуватися з урахуванням загальних положень цивільного процесуального законодавства України щодо належності та допустимості доказів (ст.ст. 76, 77 ЦПК України). Зокрема, належними відповідно до частини першої ст. 76 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; допустимими за змістом частини першої ст. 78 ЦПК України є докази, одержані в порядку, встановленому законом.
Даючи оцінку допустимості таких доказів, як документи, що видані органами та установами на тимчасово окупованій території України, слід керуватися положеннями частини другої ст. 19 Конституції України, якою передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Разом із тим, під час вирішення питання щодо оцінки доказів у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, необхідно брати до уваги практику Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), яка відповідно до українського законодавства має застосовуватися судами при розгляді справ як джерело права.
Так, під час розгляду згаданої категорії справ необхідно враховувати висновки ЄСПЛ у справах проти Туреччини (зокрема, "Loizidou v. Turkey", "Cyprus v. Turkey"), а також Молдови та Росії (зокрема, Mozer v/ theRepublicofMoldovaandRussia", "IlascuandOthers v. MoldovaandRussia"), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibiacase), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Враховуючи наведену практику ЄСПЛ, а також ключове значення, яке має встановлення факту смерті особи для реалізації майнових та особистих немайнових прав заявника, рішення суду повинно ґрунтуватись на дотриманні вимог ст. 263 ЦПК України щодо повного і всебічного з'ясування обставин справи на підставі всіх поданих особами, які беруть участь у справі, доказів у сукупності, в тому числі з урахуванням документів, які видані органами та установами, що знаходяться на такій території.
Таким чином, документи, що видані органами та установами (зокрема, лікарняними закладами), що знаходяться на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, беруться судом до уваги.
З огляду на викладене та ту обставину, що для проведення державної реєстрації народження на території України є об'єктивні перешкоди, з метою захисту прав і свобод громадян України, суд вважає, що заявлені вимоги слід задовольнити, з огляду на їх законність та обґрунтованість, що надасть заявникам можливість отримати свідоцтво про народження державного зразка.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявник позбавлений можливості здійснити державну реєстрацію народження свого сина у позасудовому порядку. Встановлення даного факту не порушує прав та інтересів третіх осіб та не пов'язано з подальшим вирішенням спору про право, у зв'язку з чим заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід задовольнити та встановити факт народження ІНФОРМАЦІЯ_4 дитини - ОСОБА_3 в місті Донецьк, Донецької області, України.
На підставі ст. 13 Закону України " Про державну реєстрацію актів цивільного стану", ст. 9 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", Постанови Пленуму ВСУ № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», керуючись ст.ст. 12, 76-78, 81, 211, 247, 263-265, 315, 317, 430 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - задовольнити.
Встановити факт народження хлопчика - ОСОБА_3 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - місто Донецьк Донецької області, Україна у батьків: батька - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України; матері - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_3 , народився в м. Луганськ, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заявник ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, РНОКПП: НОМЕР_4 , народилась в м. Донецьк, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Заінтересована особа Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), місцезнаходження: м. Київ, вул. Заслонова, 16, код ЄДРПОУ: 26089084.
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, або в порядку п.15.5 Перехідних Положень ЦПК України.
Суддя М.О. Заставенко