ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/7499/20
провадження № 2/753/5717/20
"10" вересня 2020 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Лужецької О.Р.,
при секретарі - Григораш Н.М.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 ,
відповідача ОСОБА_2 ,
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Олена Олександрівна про визнання права власності на 1/2 частину квартири
У травні 2020 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Олена Олександрівна про визнання права власності на 1/2 частину квартири, в якому просить визнати за ним право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач мотивував тим, що він зі своєю дружиною ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних долях, згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 28.09.1999 р., виданого згідно з розпорядженням №41 від 28.09.1999 р. 12.01.2016 р. його дружина ОСОБА_2 померла, після її смерті відкрилася спадщина, на належне їй майно. Спадкоємцями першої черги є позивач та його доньки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Зазначає, що відмовився від своєї частки спадщини на користь доньки ОСОБА_2 . Вищевказана квартира на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 - 1/2 частина, ОСОБА_2 - 1/3 частина; ОСОБА_3 - 1/6 частина. Зазначає, що підчас ремонтних робіт у квартирі зникло свідоцтво про право власності на житло від 28.09.1999 р. Вказує, що втрата даного свідоцтва позбавляє позивача реалізувати своє право власності на належну йому частку квартири, у зв'язку із чим він звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 27.05.2020 р. відкрито провадження у даній справі та постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судовому засідання представник позивача позов просив задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні визнала позовні вимоги у повному обсязі.
Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги.
Представник Головного територіального управління юстиції у м. Києві, в судове засідання не з'явився, подав письмові пояснення, в яких просив розглянути справу за відсутності представника третьої особи.
Представник Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві та приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Олена Олександрівна в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з свідоцтвом про право власності на житло від 28.09.1999 р., виданого згідно з розпорядженням №41 від 28.09.1999 р., ОСОБА_4 зі своєю дружиною ОСОБА_2 набули право власності на квартиру АДРЕСА_1 в рівних долях. (а.с.12)
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. (а.с.13)
Після її смерті відкрилася спадщина, на належне їй майно.
Як вбачається із матеріалів справи квартира АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: ОСОБА_4 - 1/2 частина, ОСОБА_2 - 1/3 частина. (а.с.9,12,14-16)
З матеріалі справи вбачається, що документ, який засвідчує право власності ОСОБА_4 на 1/2 частину квартири - свідоцтво про право власності на житло від 28.09.1999 р., виданого згідно з розпорядженням №41 від 28.09.1999 р.було втрачено.
23.03.2020 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловою О.О. винесено постанову ОСОБА_4 в посвідченні договору купівлі продажу 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , у зв'язку із ненаданням документів, що підтверджують право власності на зазначене нерухоме майно. (а.с.11)
Відповідно до ч.ч. 2,4 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно з ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Як зазначає ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частина 1 ст.319 ЦК України зазначає, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача до відповідача про визнання права власності на об'єкт нерухомого майна з підстав втрати останнім правовстановлюючих документів на такий об'єкт.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В разі втрати правовстановлюючого документа позивач звертається до суду, як правило, у зв'язку з неможливістю реалізації ним свого права власності. У таких випадках суб'єктивне право власності іншими особами не порушується, однак, відповідачами в таких справах є особи, які не визнають належності на праві власності майна позивачу у зв'язку з відсутністю у нього відповідного документа.
Вищевказане в повній мірі відповідає позиції Верховного суду викладеній в постанові від 13 травня 2019 року у справі № № 905/494/18.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ППВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланнями на визнання позову сторонами без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Враховуючи те, що відповідач визнав позов у повному обсязі, що не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141, 142 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 316, 321, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268, ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Коновалова Олена Олександрівна про визнання права власності на 1/2 частину квартири - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .
Управлінню Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києва, Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) з державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору, що складає 1 999 грн. 80 коп., який було сплачено згідно квитанцій №26503480 від 06.05.2020 р., в АТ «Перший Український міжнародний банк».
Стягнути із ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в сумі 1 999 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА