ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/14570/20
провадження № 1-кс/753/3154/20
"10" вересня 2020 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження №12019100020001325,
До слідчого судді надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій вона просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження №12019100020001325від 22.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
В обґрунтування доводів скарги вказує на те, що слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному проваджені №12019100020001325від 22.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
При цьому наголосила на тому, що слідчим не було проведено необхідних слідчих дій, спрямованих, на всебічне, повне і неупереджене дослідження обставин кримінального провадження, а отже постанова є передчасною, та такою, що не відповідає вимогам законності та вмотивованості з огляду на невжиття заходів щодо дослідження всіх обставин, які мають значення для кримінального провадження.
ОСОБА_3 та її представник адвокат ОСОБА_4 в судове засідання не з'явились, адвокат ОСОБА_4 подав заяву, в якій просив розглядати скаргу без його участі, скаргу підтримав.
Слідчий та прокурор в судове засідання не з'явились, про час та місце слухання скарги повідомлялись належним чином, причини неявки не повідомили, проте їх неявка не перешкоджає розгляду цієї скарги.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Саме в запроваджені механізму реального захисту громадянами своїх прав у суді полягає здійснення функцій правової держави та її утвердження як такої.
Згідно ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнений до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Як передбачено п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим відділом Дарницького УП ГУ НП у м. Києві проводилось досудове розслідування у кримінальному проваджені №12019100020001325від 22.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Постановою старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.02.2020 року кримінальне провадження за №12019100020001325від 22.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України було закрито, у зв'язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення.
Так, згідно п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо, встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Закриття кримінального провадження є одним із способів його остаточного вирішення, а тому провадження може бути закрито лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів (ст.ст. 2, 284 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язанні всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження.
Лише за такої умови можливе виконання завдань кримінального судочинства. Усебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення, винуватість особи; а-по друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу. Повнота дослідження кримінального провадження означає встановлення всього кола фактичних обставин, що можуть суттєво вплинути на рішення у кримінальному провадженні; використання такої сукупності доказів, яка обґрунтовує зроблені висновки як такі, що не залишають місця сумнівам.
При проведенні досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
Згідно ч. 1 ст. 2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом. Обов'язковими елементами складу будь-якого злочину є об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона. Відсутність хоча б одного з цих елементів свідчить про те, що дії (бездіяльність), які оцінюються, не є злочином.
Згідно положень п. 4 ч. 1 ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
При цьому, положеннями ст. 92 КПК України регламентовано, що обов'язок доказування обставин, передбачених ст. 91 цього Кодексу покладається за загальним правилом на слідчого та прокурора.
Досліджуючи надані матеріали, слідчий суддя встановив наступне.
Оглядом вказаної постанови слідчого про закриття кримінального провадження слідчим суддею встановлено, що в обґрунтування мотивів закриття такого провадження слідчим покладено такий висновок, що під час проведення досудового розслідування встановлено відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Проте, слідчий суддя не може погодитися з таким висновком слідчого.
Разом з тим, під час судового засідання було встановлено, що слідчий під час розслідування вказаного кримінального провадженні не вичерпав всі існуючі можливості щодо збирання та дослідження доказів, та не провів всі необхідні слідчі дії.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 39 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини розслідування не буде ефективним доти, доки всі докази не будуть ретельно вивчені. А висновки не будуть обґрунтовані (рішення у справі № 43577/98 та 43579/98, п. 131 Nachovaand others v. Bulgaria, рішення у справі Шевченко проти України від 04.04.2006 року п. 67). Органи влади завжди повинні добросовісно намагатись з'ясувати те, що трапилось, та не покладатися на поспішні та необґрунтовані висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки для закриття кримінальної справи, або використовувати такі висновки як підставу для своїх рішень (див. рішення у справі «Асьонов та інші проти Болгарії» (Assenov and Others v.Bulgaria) від 08.10.1998 року, п. 103 з подальшим посиланням, Reports of Judgments and Decisions 1998-VIII).»
Тобто, мотиви прийняття рішення це викладення слідчим, прокурором у постанові обставин і їх оцінка переконливості, що робить суть прийнятого зрозумілим не тільки для учасників кримінального провадження, а навіть сторонньому спостерігачу, тому що мотиви прийняття рішень це сукупність міркувань і доводів, за якими слідчий, прокурор приймає своє рішення та які він наводить на підтвердження правильності власних висновків, як самостійної процесуальної особи, які є внутрішніми процесами, причинами, що спонукають слідчого діяти певним чином і визначають спрямованість відповідної ним дії.
Слідчий суддя приходить до переконання, що слідчий під час розслідування вищевказаного кримінального провадження не вичерпав всі існуючи можливості щодо збирання доказів по справі, допиту всіх свідків та не провів всі необхідні слідчі дії, яких було б достатньо для встановлення істотних обставин у справі.
З огляду на вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова про закриття кримінального провадження винесена без проведення необхідних слідчих дій, спрямованих на отримання (збирання) доказів та перевірку вже отриманих доказів у кримінальному провадженні, а тому скарга підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого СВ Дарницького УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_5 від 14.02.2020 р. про закриття кримінального провадження №12019100020001325від 22.02.2019 р., за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1