Справа № 752/9206/20
Провадження № 2/752/5321/20
іменем України
(заочне)
10 вересня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-
у травні 2020 року ДП «КиївГазЕнерджи» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути солідарно з відповідачів 16 037,77 грн. - основного боргу; 2 493,62 грн. - інфляційного збільшення заборгованості; 1 004,26 грн. - три проценти річних; 433,33 грн. - пені.
Позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідачі є споживачами природного газу, постачання якого з 01.07.2015 року здійснює ДП «КиївГазЕнерджи» на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року.
Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» № 116.
Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов'язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю.
У разі, якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015 року, він є таким, що з 01.07.2015 року уклав договір про надання послуг з газопостачання.
На виконання вимог ст. ст. 12, 40 Закону України «Про ринок природного газу» Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам».
Цей типовий договір є договором приєднання, який укладається на невизначений строк шляхом приєднання споживачів до умов цього договору та не потребує двостороннього підписання письмової форми договору.
Фактом згоди на приєднання договору постачання природного газу є фактичне споживання природного газу та оплата за послуги постачання природного газу боржниками.
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах, а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку визначеному цим договором.
Згідно п. 10 Правил надання населенню послуг з газопостачання, розрахунок населення за надані послуги з газопостачання починаючи з 01.04.2015 року здійснюється за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, диференційованими залежно від місячного обсягу та видів споживання, що встановлені НКРЕКП, за показаннями лічильників газу, а у разі їх відсутності - за нормами споживання природного газу.
Вказало, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_1 , де вони користуються житлово-комунальними послугами, в тому числі послугами з постачання газу.
У зв'язку з порушенням відповідачами порядку розрахунків, встановленого договором та Правилами, у останніх виникла заборгованість за надані послуги з постачання газу у сумі 19 968,99 грн.
Ухвалою від 19.05.2020 року відкрито спрощене провадження з розгляду справи та призначено дату судового розгляду без повідомлення (виклику) сторін на 10.09.2020 року (а.с. 33).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Позивач подав до заяву те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідачі відзив на позовну заяву не подали.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з постановленням заочного рішення, проти чого не заперечує позивач, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях є власниками 28/100 частин квартири АДРЕСА_1 відповідно до свідоцтва про право власності на житло, видане згідно розпорядження Державної адміністрації голосіївського райлну № 2610 від 28.12.2001 року (а.с. 16).
Відповідачі проживають та зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями їх паспортів та довідками про реєстрацію місця проживання особи (а.с. 13-14, 31, 32).
ДП «КиївГазЕнерджи» здійснює постачання природного газу з 01.07.2015 року на підставі ліцензії АЕ № 299069 від 26.06.2015 року (а.с. 22-26).
Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» № 116 (а.с. 6-7).
Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності постачальника із спеціальними обов'язками ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ, є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послугу з газопостачання т прийняли цю пропозицію повністю.
У разі, якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07.2015 року, він є таким, що з 01.07.2015 року уклав договір про надання послуг з газопостачання.
07.06.2019 року в газеті «Газета по-українські» № 43 опубліковані зміни до умов Типового договору, а саме:п. 4.6. доповнено (конкретизовано): остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного за розрахунковим умови договору в частині проведення розрахунків вважаються порушеними, у зв'язку із чим постачальник здійснює нарахування пені згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (а.с. 8-12).
З 01 липня 2015 року послуги з газопостачання побутовим споживачам природного газу на території м. Києва здійснює ДП «КиївГазЕнерджи».
Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з газопостачання, що відповідають умовам типового договору, опубліковано 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» за № 116.
Всі побутові споживачі, які продовжують після 30.06.2015 року отримувати на території ліцензійної діяльності ДП «КиївГазЕнерджи» природний газ є такими, що засвідчили бажання укласти договір про надання послуг з газопостачання та прийняли цю пропозицію повністю, безумовно.
Після 30.06.2015 року отримання природного газу побутовим споживачем є момент укладення вказаного договору. У разі, якщо за адресою побутового споживача не було здійснено припинення газопостачання до 01.07. 2015 року, він є таким, що з 01.07.2015 року уклав договір про надання послуг з газопостачання.
Згідно із ч. 2 ст. 642 ЦК України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору, яка засвідчує її бажання укласти договір, ця діє є прийняттям пропозиції.
Постачання природного газу здійснюється у порядку передбаченому договором про надання послуг з газопостачання, опублікованого 26.06.2015 року в газеті «Сегодня» за № 116 з урахуванням вимог Правил постачання природного газу.
На виконання вимог ст. ст. 12, 40 Закону України «Про ринок природного газу» Постановою НКРЕКП № 2500 від 30.09.2015 року затверджено затверджено «Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам».
Відповідно до п. 1.3. Типового договору цей типовий Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст. ст. 633, 634, 641, 642 ЦК УКраїни на невизначений строк шляхом приєднання Споживача до умов цього Договору. Фактом згоди Споживача про приєднання до умов цього Договору є отримання Постачальником поданої Споживачем заяви-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам (далі - заява-приєднання) за формою, встановленою у додатку 1 до цього Договору, та/або сплачений Споживачем рахунок (квитанція) Постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника, на якого в установленому чинним законодавством порядку покладені спеціальні обов'язки з постачання природного газу побутовим споживачам, - факт споживання природного газу відповідно до вимог Правил постачання та за умови, що у Споживача відсутній інший діючий постачальник (для забезпечення приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам усіх діючих побутових споживачів, об'єкти яких знаходяться в межах закріпленої території постачальника із спеціальними обов'язками, останній в установленому порядку надсилає кожному побутовому споживачу заяву-приєднання разом із супровідним листом за формою, встановленою у додатку 2 до цього Договору).
У даних правовідносинах відповідачами не заперечено та не спростовано доказами в розрізі положень ст. ст. 76-81 ЦПК України факту того, що останні споживають природний газ, який надається ДП «КиївГазЕнерджи», та не сплачують плату за його користування.
Відповідно до п. 2.1 Типового договору постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для Споживача об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України власник та члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги щомісячно у встановлені строки.
Згідно зі ст. 179 ЖК України користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинковими територіями, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою кабінету Міністрів України № 572 від 08.10.1992 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету міністрів України від 24.01.2006 року № 45, власники квартир зобов'язані оплачувати надані житлово-комунальні послуги.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.
Законом України «Про захист прав споживачів» передбачено, що під договором слід розуміти усну чи письмову угоду між споживачем та виконавцем послуг.
Позивачем, на думку суду, було вчинено дії на користь відповідачів - надано послуги, тому договір про надання послуг, письмова форма якого законодавством не вимагається, вважається укладеним з моменту отримання відповідачами таких послуг.
Відповідно до ст. ст. 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Статтею 322 ЦК України передбачено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
07.06.2019 року у «Газеті по-Українськи» за № 43 були опубліковані зміни до умов Типового договору, зокрема пункт 4.6 Договору доповнено (конкретизовано), а саме: «Остаточний розрахунок за отримані послуги здійснюється до 25 числа місяця наступного за розрахунковим. У випадку не проведення розрахунків до 25 числа місяця наступного за розрахунковим, з 26 числа місяця наступного умови Договору, в частині проведення розрахунків, вважаються порушеними, у зв'язку із чим Постачальник здійснює нарахування пені, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно із п. 3 Договору, споживач розраховується з постачальником за надані послуги з газопостачання за роздрібними цінами на природний газ, що використовується для потреб населення, встановленими Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Пунктом 4.9 Договору встановлено, що у разі порушення Споживачем строків оплати за цим Договором Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі 0,01 % від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу, згідно ч. 1 ст. 26 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Відповідно до ч. 1 ст. 549 ЦПК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 ЦПК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 611 ЦПК України встановлено, що У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв'язку з невиконанням зобов'язань за договором, у відповідачів наявна заборгованість, з якої 16 037,77. - основного боргу; 433,33 грн. - пені.
Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (п. 2 ст. 625 ЦК України).
Так, відповідно до розрахунку позивача сума інфляційних втрат становить 2 493,62 грн. та 3 % річних - 1 004,26 грн.
За правилами ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов Договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів про те, що відповідачами здійснювалась оплата за газопостачання матеріали справи не містять, як і не містять відомостей про те, що розмір заборгованості не відповідає дійсності.
Відповідно до ч. 1 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси , передбачені договором, а споживач зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом безспірно встановлено, що позивачем надаються послуги з газопостачання відповідачам. Фактично, на час звернення до суду з позовом, відповідачі мають заборгованість перед позивачем, що підтверджується наданим суду розрахунком, котрий останніми не спростований.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені певними засобами доказування, а тому враховуючи наявність заборгованості відповідачів, відсутності будь-яких заперечень щодо позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню сплачена ним сума судового збору при зверненні до суду в розмірі 2 102,00 грн. в рівних частинах.
Виходячи з цього суд приходить до висновку про стягнення з відповідачів на користь позивача 2 102, 00 гр. судового збору, сплаченого ним при звереннні до суду.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 610, 625, 714 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 12, 13, 19, 43, 44, 49, 76-83, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-284, 352, 354 ЦПК України, суд, -
позов Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» заборгованість за спожитий природний газ в розмірі 16 037,77 грн. (шістнадцять тисяч тридцять сім гривень 77 копійок); інфляційні втрати в розмірі 2 493,62 грн. (дві тисячі чотириста дев'яносто три гривні 62 копійки); 3% річних в розмірі 1 004,26 грн. (одна тисяча чотири гривні 26 копійок); пеню в розмірі 433,33 грн. (чотириста тридцять три гривні 33 копійки), а всього - 19 968,99 грн. (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят вісім гривень 99 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Дочірнього підприємства «КиївГазЕнерджи» судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) в рівних частинах, тобто по 1 051,00 грн. (одна тисяча п'ятдесят одна гривня 00 копійок) з кожної.
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Дочірнє підприємство «КиївГазЕнерджи», 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б, код ЄДРПОУ 39835779.
Відповідачі:
- ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;
- ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко