Справа № 705/5846/16-к
Провадження по справі № 1-кп/752/1027/20
"16" вересня 2020 р. Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
під час судового розгляду кримінального провадження № 12015250000000390, дані про яке 14.09.2015р. внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Цілиноград, Казахстан, громадянина України, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, -
за участю сторін та учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6
встановив:
На розгляді Голосіївського районного суду м. Києва перебуває вищезазначене кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , який обвинувачується у порушенні вимог пунктів 2.3 б, 10.1 та 10.2 ПДР, під час керування ним транспортним засобом, яке відбулося на а/д Київ - Одеса в с. Ладиженка Уманського району 13.09.2015р. о 19 год. 45 хв., що спричинило загибель 4 осіб.
Під час судового розгляду захисником заявлено клопотання про скасування грошового стягнення, яке було накладено на обвинуваченого ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2020р. та зміну запобіжного заходу, обраного ОСОБА_3 ухвалою Голосіївського районного суду м. Києві від 11.08.2020р. з тримання під вартою на домашній арешт. Обґрунтовуючи вимоги вищезазначених клопотань, захисник зазначав про те, що причини неявки його підзахисного у судові засідання невірно визнані судом як ті, що відбулися з неповажних причин. Зокрема, обґрунтовуючи вимоги про скасування грошового стягнення, захисник посилався на те, що виклик його та ОСОБА_3 у судове засідання, призначене на 12.06.2020р. був неналежним, а причини такої неявки були поважними, оскільки він у телефонному режимі повідомив секретаря про те, що у призначену дату не зможе з'явитися, та безпосереднього у день засідання подав клопотання про відкладення судового розгляду.
У клопотанні про зміну запобіжного заходу захисник ОСОБА_5 зазначив, що суд необґрунтовано прийшов до висновку про те, що неявка обвинуваченого у судові засідання, призначені на 12.12.2019р., 12.06.2020р та 10.08.2020р., відбулася з неповажних причини, і свідчити про ризики переховування обвинуваченого від суду. Вважає, що усі неявки в судові засідання відбулися з поважних причин. Так, на 12.12.2019р. він не зміг придбати квітки на поїзд, а напередодні потрапив у ДТП, внаслідок якої пошкодив автомобіль, а 10.08.2020р. - помилково придбав квитки у зворотному напрямку.
В обґрунтування вимог щодо зміни запобіжного заходу посилався на те, що у ОСОБА_3 є постійне місце проживання, де він проживає із цивільною дружиною, у підтвердження чого надав копію договору купівлі-продажу нерухомого майна і заяву ОСОБА_7 від 15.09.2020р.
ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання захисника. Суду пояснив, що про дати судових засідань йому було відомо від захисника, та питання його прибуття в судове засідання вирішував захисник.
Прокурор в свою чергу в порядку ст. 331 КПК України подав клопотання про продовження строків обраного відносно ОСОБА_3 запобіжного заходу, вважаючи, що ризики переховування останнього від суду продовжують існувати. Також посилався на наслідки інкримінованих ОСОБА_3 дій, тяжкість можливого покарання, які на його думку у сукупності є такими, що свідчать про необхідність продовження дії раніше обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу, який він просить продовжити на 60 днів. Проти задоволення клопотань захисника заперечував, вважаючи їх вимоги необґрунтованими.
Представник потерпілих ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що тривалий розгляд кримінального провадження пов'язаний саме із неналежною процесуальною поведінкою сторони захисту, тому підтримала клопотання прокурора.
Суд, вислухавши доводи учасників провадження щодо заявлених ними клопотань, дослідивши аргументи, викладені в письмових клопотаннях та данні, що містяться в доповненнях до них, дійшов до наступних висновків.
Підставою застосування відносно обвинуваченого грошового стягнення, був той факт, що у судове засідання, призначене о 10 год. 12 червня 2020р. ОСОБА_3 не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Такі висновки викладені в ухвалі Голосіївського районного суду м. Києва від 12.06.2020р.
Про зазначене судове засідання ОСОБА_3 повідомлявся телефонограмою через захисника. Спосіб такого виклику обвинуваченого, не суперечить вимогам ч.8 ст.135 КПК України, та був обумовлений тим, що відправка поштової кореспонденції Голосіївським районним судом міста Києва на підставі листів Територіального управління Державної судової адміністрації України в місті Києві № 2-524/20 16.03.2020 року та № 1-1247/20 02.06.2020 року з 16.03.2020р. була тимчасово припинена. Окрім того, такий спосіб виклику обвинуваченого був пов'язаний із відсутністю в матеріалах кримінального провадження даних електронної адреси та номерів телефонного зв'язку із ОСОБА_3 . Окрім того, через захисника він викликався у попередні судові засідання, про що свідчать данні телефонограм. Проти такого способу виклику до суду захисник та ОСОБА_3 не заперечували.
Дійсно судом встановлено, що у тексті телефонограми, яка була складена секретарем, за наслідками повідомлення захисника ОСОБА_5 , на якого в свою чергу були покладені обов'язки повідомити про судове засідання його підзихасного ОСОБА_3 , дата засідання визначена помилково як «10 червня 2020р.». Але, враховуючи зміст заяви адвоката ОСОБА_5 , яка 12.06.2020р. о 10 год. 43 хв. надійшла на електронну адресу суду, йому було відомо, що судове засідання було призначено саме на 12 червня 2020р. о 10 год. У заяві про відкладення захисник посилався на неможливість з'явитися до суду у призначений час (а.с. 104), посилаючись на відсутність міжміських перевезень, що пов'язано із карантинними заходами.
ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував, що йому було відомо про дати і час судових засідань.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 135 КПК України був належним чином повідомлений про дату і час судового засідання, яке було призначено на 12.06.2020р. о 10 год.
Суд вважає необґрунтованими доводи захисника про причини неможливості ОСОБА_3 з'явитися у судове засідання, про які зазначено вище, оскільки станом на 12.06.2020р. такі карантинні обмеження, як заборона міжміського транспортного (громадського) сполучення були зняти з 01.06.2020р. згідно постанови КМУ від 20.05.2020р. №392. Про будь-які інші причини неявки ОСОБА_3 суду не повідомлялося, відповідних доказів не надано.
Згідно журналу, судове засідання, призначене на 12.06.2020р. було розпочато о 10 год. 38 хвили, тобто заява про відкладення від захисника надійшла на електронну адресу суду вже під час судового засідання. Співставляючи час, коли на електронну адресу надійшло відповідна заява із часом, коли було розпочате судове засідання, заява про відкладення не могла були оголошена під час судового засідання.
Відповідно до вимог ч.3 ст.147 КПК України, суд може скасувати ухвалу про накладення грошового стягнення у випадку, якщо буде встановлено, що воно накладено безпідставно.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доводи захисника не спростовують висновків суду, на підставі яких таке стягнення було застосоване. Жодний з наведених захисником доводів не може свідчити про поважність причини неприбуття ОСОБА_3 в судове засідання, призначене о 10 год. 12.06.2020р., а також про виконання обов'язку із завчасного повідомлення про неявку.
Інших даних, яки б свідчили про безпідставність накладання грошового стягнення, судом не встановлено, у зв'язку з чим, суд приходить до висновку про відмову у задоволені клопотання.
Згідно ч.1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, обрати або скасувати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Під час розгляду клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу суд зобов'язаний відповідно до вимог ч.1 ст. 194 КПК України встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) і підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризику чи ризикам, на які вказує прокурор.
Так ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 11.08.2020р. ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком дії до 09.10.2020р. Закінчити судовий розгляд в період граничного строку дії існуючої міри запобіжного заходу не вбачається можливим, оскільки триває стадія дослідження письмових доказів, допиту експертів тощо.
Суд, дослідивши аргументи, викладені у клопотаннях прокурора і сторони захисту, враховуючи принцип рівності сторін і змагальності процесу, виконуючи вимоги щодо забезпечення дотримання прав, свобод і інтересів осіб у кримінальному провадженні, відповідно до вимог ст.132, ч.2 ст.177, ст. 178, 194 КПК України, вважає ризик переховування ОСОБА_3 від суд, є дійсними і триваючими.
Такий висновок не спростовується поясненнями, наданими стороною захисту. Так, однією з підставою застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу, був той факт, що ОСОБА_3 тричі не з'явився у судові засідання та причини його неявки були визнані судом неповажними.
Як вже зазначалося, ОСОБА_3 в судовому засідання не заперечував про те, що йому було відомо про відповідні судові засідання. Доказів поважності таких неявок суду не надав.
Захисник в свою чергу, намагаючись визнати причини неявки поважними, посилався на збіг обставин та відсутність у нього можливості придбати квітки, та їх придбання не у тому напрямку.
Між тим, такі доводи можуть свідчити про поважність причин неприбуття в судові засіданні саме захисника. Доказів поважності неприбуття в судові засідання ОСОБА_3 , який є окремою процесуальною особою, на яку покладені відповідні обов'язки, зокрема явка на виклики суду, стороною захисту не надано.
Окрім того, суд критично ставиться до наданих захисником документів, які на думку останнього доводять соціальний статус обвинуваченого та місце його проживання. З даних договору купівлі-продажу судом встановлено, що 29.01.2020р. ОСОБА_7 придбала земельну ділянку з садовим будинком АДРЕСА_1 . Згідно даних заяви від 15.09.2020р., ОСОБА_7 зазначила про те, що проживає разом із ОСОБА_3 однією родиною без реєстрації шлюбу та вона, яка власниця домоволодіння, не заперечує проти того, що ОСОБА_3 буде перебувати у її домоволодіння під час дії запобіжного заходу у вигляді арешту.
Зазначені данні не можуть розцінюватися як ті, що свідчать про родинні (сімейні) відносини ОСОБА_3 із ОСОБА_7 , оскільки належних доказів у підтвердження такого факту, суду не надано. До даних заяви ОСОБА_7 суд також ставиться критично, оскільки вона буда надана в судовому засіданні захисником, між тим, як адресована безпосередньо головуючому у справі, а повноваження адвоката ОСОБА_5 діяти як від імені ОСОБА_7 , так і в її інтересах суду, останнім не підтверджені. Сама ОСОБА_7 в судовому засіданні присутня не була, судом не допитувалася.
Відповідно до ч.1 статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також, зокрема, запобігання спробам переховуватися від суду.
Враховуючи вищенаведене, для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого суд вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід продовжити, але на строк, що не перевищує 60 днів. Такий захід також буде запобігати спробам ОСОБА_3 переховуватися від суду.
При цьому судом враховані обставини, визначені у ст. 177 КПК України, а саме тяжкість можливого покарання, вік обвинуваченого, відсутність належних даних про його соціальні зв'язки, постійне місця роботи, місце проживання та реєстрації, а також щодо стану його здоров'я. Такий вид запобіжного заходу, також відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 183 КПК України, тяжкості наслідків, інкримінованих обвинуваченому дій, які є невідворотними, та усуває можливість перешкоджати інтересам правосуддя шляхом ухилення ОСОБА_3 від явки до суду.
Вищезазначене на даній стадії судового розгляду є підставою для відмови стороні захисту у задоволені клопотань в частині зміни запобіжного заходу на домашній арешт. Альтернативний вид запобіжного заходу у вигляді застави суд не визначає, відповідно до вимог пункту 2 частини 4 статті 183 КПК України. Заяви про особисту поруку до суду не надходили. За встановлених вище обставинах, обрання більш м'якого запобіжного заходу, зокрема, особистого зобов'язання, не зможе гарантувати, належне виконання покладених на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
Керуючись ст.ст. 132, 176-178, 182-183, пп. 1, 2, 3, 4, 8, 9 ч.5 ст. 194-201, ч.3 ст.315 КПК України, колегія суддів, -
ухвалив:
клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 термін дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, тобто до 15.11.2020р. (включно).
Стороні захисту у клопотаннях про зміну запобіжного заходу та скасування грошового стягнення відмовити.
Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому, захиснику та направити до Державної установи «Київський слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги через Голосіївський районний суд м. Києва.
Повний текст оголошений 18.09.2020р.
Суддя ОСОБА_1