Справа № 752/8812/20
Провадження № 2/752/5231/20
іменем України
09 вересня 2020 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Хоменко В.С.
при секретарі Павлюх П.В.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін в приміщенні Голосіївського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
у травні 2020 року АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 319_0195 від 20.05.2019 року в розмірі 50 617,75 грн., а також судових витрат.
Свої позовні вимоги мотивувала тим, що між банком та ОСОБА_1 25.05.2019 року було укладено договір про споживчий кредит № 319_0195, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в загальному розмірі 53 000,00 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 19.05.2024 року.
Банк свої зобов'язання виконав, в той час як ОСОБА_1 належним чином останні не виконав, у зв'язку з чим станом на 18.03.2020 року має заборгованість на загальну суму 50 617,75 грн., з яких: 46 816,69 грн. - загальна сума простроченого кредиту (основного боргу); 3 456,58 грн. - загальна сума прострочених нарахованих процентів; 287,46 грн. - загальна сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів; 39,65 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 10,65 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по процентам; 1,86 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 4,86 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по процентам.
Тому, просило суд стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором від 20.05.2019 року в розмірі 50 617,75 грн., а також судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
Ухвалою від 18.05.2020 року відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін на 09.09.2020 року (а.с. 25-26).
Заперечення щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Клопотань від сторін про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надходило.
Відповідач подав заяву про те, що позов визнає в повному обсязі.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Отже суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.
Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в ст. 11 ЦК України, зокрема з договорів та інших правочинів.
Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
За вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною 1 та 2 ст. 639 ЦК України визначено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Під кредитними правовідносинами розуміють такі, що виникають з приводу надання (передачі, використання) грошових коштів на умовах повернення.
Згідно п. 3 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансовий кредит - кошти, які надаються у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк та під процент.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки та банківську діяльність» банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Кредитний договір є різновидом договору позички, тому до правовідносин, що виникають на його основі, застосовуються ті ж правила, що діють для договорів позички.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Як встановлено судом, між банком та ОСОБА_1 25.05.2019 року було укладено договір про споживчий кредит № 319_0195, за умовами якого ОСОБА_1 було надано кредит в загальному розмірі 53 000,00 грн. строком на 60 місяців з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 19.05.2024 року.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що банк свої зобов'язання виконав, в той час як ОСОБА_1 належним чином останні не виконав у зв'язку з чим станом на 18.03.2020 року має заборгованість на загальну суму 50 617,75 грн., з яких: 46 816,69 грн. - загальна сума простроченого кредиту (основного боргу); 3 456,58 грн. - загальна сума прострочених нарахованих процентів; 287,46 грн. - загальна сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів; 39,65 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 10,65 грн. - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по процентам; 1,86 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 4,86 грн. - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по процентам.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання; сплата неустойки.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).
Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку позивачу не повернуті, суд надходить до висновку про те, що банк вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов'язання виконати боржником обов'язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів та сплати процентів з урахуванням санкцій, пов'язаних із невиконанням грошового зобов'язання.
При дослідженні наданого позивачем розрахунку, суд прийшов до висновку про те, що зазначений розрахунок зроблено вірно та у повній відповідності до інших наявних у справі доказів, та стверджує порушення відповідачем обов'язків за кредитним договором щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Разом з тим, слід зазначити, що однією з засад судочинства є, зокрема, визначена ст. 12 ЦПК України змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, з врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позов АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід задовольнити.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 2 102,00 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 274-279, 352, 354 ЦПК України, суд,-
позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором станом на 18.03.2020 року на загальну суму 50 617,75 грн. (пятдесят тисяч шістсот сімнадцять гривень 75 копійок), з яких: 46 816,69 грн. (сорок шість тисяч вісімсот шістнадцять гривень 69 копійок) - загальна сума простроченого кредиту (основного боргу); 3 456,58 грн. (три тисячі чотириста п'ятдесят шість гривень 58 копійок) - загальна сума прострочених нарахованих процентів; 287,46 грн. (двісті вісімдесят сім гривень 46 копійок) - загальна сума пені за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів; 39,65 грн. (тридцять дев'ять гривень 65 копійок) - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 10,65 грн. (десять гривень 65 копійок) - загальна сума 3% річних від прострочених сум заборгованості по процентам; 1,86 грн. (одна гривня 86 копійок) - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по основному боргу; 4,86 грн. (чотири гривні 86 копійок) - загальна сума інфляційних втрат від прострочених сум заборгованості по процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2 102,00 грн. (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Відомості щодо учасників справи:
Позивач - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі філії - Головне управління по м. Києву та Київській області АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09322277, адреса: 01001, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 27.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя В.С. Хоменко