Справа № 727/2846/20
Провадження № 1-кп/727/203/20
18 вересня 2020 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м. Чернівців в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань №3 Шевченківського районного суду м. Чернівці клопотання захисника ОСОБА_3 про визнання доказів очевидно недопустимими по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020260040000414 від 28 лютого 2020 року по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хотин Хотинського району Чернівецької області, зареєстрованого та постійно проживаючого до затримання за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, із середньою освітою, неодруженого, до затримання непрацюючого, не маючого на утриманні малолітніх дітей, раніше судимого, а саме: 19.07.2007 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 10.11.2008 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ст.185 ч.2 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у вигляді штрафу в сумі 700 грн.; 06.08.2012 року вироком Першотравневого районного суду м.Чернівці за ст.309 ч.1 КК України до 6 місяців арешту; 25.09.2012 року вироком Хотинського районного суду Чернівецької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на один рік; 09.12.2015 року вироком Хмельницького районного суду Хмельницької області за ст.186 ч.1 КК України до 6 місяців арешту; 20.05.2016 року вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі; 06.06.2017 року вироком Шевченківського районного суду м.Чернівці за ст.186 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, відносно якого обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України,-
сторони кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_4
захисник ОСОБА_3
В провадженні Шевченківського районного суду м.Чернівці знаходиться кримінальне провадження №12020260040000414 від 28.02.2020 року по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України.
07 травня 2020 року ухвалою суду в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про повернення обвинувального акту прокурору, відмовлено, дане кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 15, ч.2 ст. 186 КК України, призначено до судового розгляду.
Під час судового засідання перед дослідженням доказів захисник ОСОБА_3 подав до канцелярії суду клопотання про визнання доказів очевидно недопустимими, посилаючись на те, що стороною обвинувачення порушено процедуру огляду місця події, зокрема огляд проводився на підставі заяви, яка не озвучена та не додана прокурором в якості доказу правомірності проведення огляду приміщення по АДРЕСА_2 ; присутня під час огляду свідок ОСОБА_6 не є власником вказаного приміщення і тому не може надавати згоду на проведення такого огляду. Також, в протоколі огляду місця події не заповнена графа чи взагалі фіксувалось технічними засобами дана слідча дія і яким саме технічним засобом. Поняті не були допитані в судових засіданнях на предмет чи дійсно були присутні під час огляду, чи вилучались речі під час даної слідчої дії, яким чином предмети були у паковані чи ставили підпис на вже упакованих предметах. Крім цього до протоколу огляду додані фото таблиці, однак ці фото таблиці не ідентифіковані, немає підпису слідчого та дати і часу фотографування.
Крім цього, стороною обвинувачення порушено процедуру огляду предметі, оскільки огляд проводився тільки одним слідчим і без присутності понятих. Також, протокол пред'явлення особи для впізнання вважає недопустимим доказом, оскільки фон фотографії обвинуваченого ОСОБА_7 має різкі відмінності від фону пред'явлення статистів. Просив визнати очевидно недопустимими докази, а саме: протокол огляду місця події від 28.02.2020 року, протокол огляду предметів від 28.02.2020 року, протоколи пред'явлення для впізнання за фотознімками від 03.03.2020 року щодо свідка ОСОБА_6 , свідка ОСОБА_8 , свідка ОСОБА_9 .
На вказане клопотання, прокурором ОСОБА_5 подано заперечення, в якому вказав, що заявлені у клопотанні сторони захисту твердження є необгрунтовані, заперечує проти їх задоволення. Прокурор вказав, що огляд приміщення проводився у відповідності до ч.1 ст. 237 КПК, тому не потребував у долученні заяв та будь яких документів, згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи, як передбачено ч.2 ст.237 КПК України. Під час проведення зазначеної слідчої дії предмети злочину були оглянуті та вилучені в присутності заявника та понятих, що і передбачено ч.5 вказаної статті. Застосування технічних пристроїв є правом органу досудового розслідування і не впливає на належність та допустимість доказу, що передбачено ст.85 та ст.86 КПК України.
Крім цього, огляд предметів здійснювався відповідно до ст.237 КПК України, де зазначено, що заявника до вказаної слідчої дії слідчий залучає за необхідності, а обов'язкову участь понятих не передбачено, про що прямо зазначено в ч.7 ст.223 КПК України. Крім цього предмети злочину були надані для огляду особою-заявником, якій під час огляду місця події вони були ввірені на відповідальне збереження. Тобто ковбасні вироби та сир не були відправлені на переробку або в подальшу реалізацію, що виключило б можливість їх переміщення для проведення огляду в приміщення Шевченківського ВП ЧВП ГУНП в Чернівецькій області, а зберігались в холодильнику та в подальшому були доставлені для огляду.
Частиною 7 статті 228 КПК України передбачено, що фотознімок з особою, яка підлягає впізнанню, пред'являється особі, яка впізнає, разом з іншими фотознімками, яких повинно бути не менше трьох. Фотознімки, що пред'являються, не повинні мати різких відмінностей між собою за формою та іншими особливостями, що суттєво впливають на сприйняття зображення. Особи на інших фотознімках повинні бути тієї ж статі і не повинні мати різких відмінностей у віці, зовнішності та одязі з особою, яка підлягає впізнанню. Вимоги до фону, на якому зроблені фотознімки зазначена стаття не передбачає. Крім цього, очевидці скоєного ОСОБА_4 злочину не тільки його бачили, але і намагалися його затримати та припинити цей злочин. Під час таких дій вони обмежували його рухи шляхом утримування за руки, тіло та одежу, тому вони чітко мали уявлення про тіло будову обвинуваченого, риси обличчя та колір волосся, очей, про що зазначили під час допиту в судовому засіданні. Особи понятих, залучених до вказаної слідчої дії були встановлені і не є об'єктом доказування під час її проведення. Крім цього, абзацом 4 частини 7 статті 223 КПК України передбачено, що поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, що в свою чергу є правом, а не обов'язком органу досудового розслідування та сторони обвинувачення і не тягне за собою негативних правових наслідків у процесі доказування.
Просив відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_3 .
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив в задоволенні клопотання захисника відмовити, з підстав викладених у запереченні.
Захисник ОСОБА_3 підтримав доводи викладені в клопотанні.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав думку свого захисника та просив клопотання задовольнити.
Суд, вивчивши доводи заявленого клопотання, вислухавши думки учасників кримінального провадження, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.1 ст. 86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у поряд ку, встановленому цим кодексом.
Доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані в передбаченому КПК України порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (ч. 1 ст. 84 КПК).
Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів (ч. 2 ст. 84 КПК України).
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 89 КПК України, суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки у нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення. У разі встановлення очевидної недопустимості доказу під час судового розгляду суд визнає цей доказ недопустимим, що тягне за собою неможливість дослідження такого доказу або припинення його дослідження в судовому засіданні, якщо таке дослідження було розпочате.
В судовому засіданні, під час вирішення процедури судового розгляду та порядку і обсягу дослідження доказів у даному кримінальному провадженні, суд ухвалив досліджувати докази обвинувачення та захисту у повному обсязі: заслухати показання потерпілого, свідків, дослідити документи, допитати обвинуваченого.
Заявлені у клопотанні докази, які просить визнати недопустимими захисник адвокат ОСОБА_3 , можуть бути визнані недопустимими під час ухвалення судом остаточного рішення суду за наслідками розгляду надісланого обвинувачення, шляхом дослідження цих доказів у їх сукупності та взаємозв'язку з іншими доказами.
Ознака очевидності чи неочевидності допустимості певного доказу є оціночним поняттям і вирішення даного питання відноситься виключно до дискреційних повноважень суду. Очевидної недопустимості цих доказів на цій стадії судового провадження, без дослідження їх із взаємозв'язку з іншими доказами, суд не вбачає й вважає передчасним вирішувати питання про їх недопустимість.
За таких обставин у суду, на даній стадії судового розгляду, відсутні дані щодо очевидності недопустимості доказів, на які вказує захисник, у зв'язку з чим його клопотання задоволенню не підлягає та суд вважає необхідним відмовити захиснику обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокату ОСОБА_3 у задоволенні клопотання про встановлення очевидної недопустимості зазначених у клопотанні доказів, за необґрунтованістю.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 89, 350 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 про визнання доказів очевидно недопустимими по кримінальному провадженні внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020260040000414 від 28 лютого 2020 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає
Суддя ОСОБА_1