Справа № 645/1489/20
Провадження № 2-а/645/51/20
15 вересня 2020 року м. Харків
Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - Іващенко С.О.,
за участю секретаря судового засідання -Гурської С.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - Білик А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , до командира взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Назаренка Артема Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, яким просить визнати дії відповідача щодо складення постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення протиправними. Скасувати постанову серії ЕАК № 2160171 від 25.02.2020 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а провадження по справі закрити.
В обґрунтування посилається на те, що близько 22 годин 40 хвилин в районі будинку 169 по вул.. Краснодарській був зупинений співробітниками поліції, які спілкувались з іншим водієм на протилежному боці проїзної частини дороги відносно смуги, по якій рухався ОСОБА_1 . Зупинивши автомобіль, співробітники поліції наказали йому вийти з автомобіля, мотивуючи це тим, що з автомобіля чути запах спиртного. Незаконно склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Більше в його присутності ніякі документи не складались. Після складання вказаного протоколу більш ніж через дві години видали йому його копію і тимчасове посвідчення водія і відпустили додому. 03 березня 2020 року у відділенні пошти позивач отримав листа, в якому знайшов електронну постанову серії ЕАК № 2160171, яка складена 25.02.2020 року о 23 годині 58 хвилин 07 секунд, згідно якої ОСОБА_1 25.02.2020 року о 23 годині 13 хвилині 39 секунд в м.: Харкові по вул. Краснодарська, 169, водій керував ТЗ, обладнаним засобами пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3. в ПДР України - порушення правил користування ременями безпеки. При цьому позивач зазначив, що відповідач сфальсифікував дану постанову, вказавши час, який відрізняється від часу зупинки його автомобіля, не надав можливість скористатись в повному обсязі своїми правами , та порушив вимоги щодо процедури розгляду справи. Вважає, що постанова є незаконною, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню.
Ухвалою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19.03.2020 відкрито провадження по справі.
Позивач та його представник адвокат Білик А.В., який діє на підставі договору про надання правової допомоги, в судовому засіданні адміністративний позов підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, зазначені в позові. Просили позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КАС України. 22.04.2020 відповідачем надано відзив по позовну заяву, в якій зазначено, що оспорювану постанову відносно ОСОБА_1 винесено правомірно , відповідно до вимог чинного законодавства. Крім того, відносно позивача був складений протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Стосовно вимоги позивача про стягнення витрат на правову допомогу, відповідач у відзиві зазначив, що позивачем не надано доказів про оплату послуг адвоката, тобто не додано квитанції та акту приймання-передачі наданої правової допомоги, а тому, така вимога не підтверджена та є передчасною. Просив в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, справу розглянути у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Відповідно до наявної в матеріалах справи копії постанови у справі про адміністративне правопорушення серія ЕАК № 2160171 - 25.02.2020 о 23:13 в м. Харкові по вул.. Краснодарській, 169 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом , обладнаним засобом пасивної безпеки та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3.ПДР - порушення правил користування ременем безпеки.
Відповідно до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 222 КУпАП, органам Національної поліції підвідомчий розгляд справ про адміністративні порушення за ч. 1 ст.121 КУпАП.
Частиною 1 статті 276 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Відповідно до роз'яснення наданого Конституційним Судом України в рішенні № 5-рп/2015 від 26 травня 2015 року по справі № 1-11/2015 положення частини першої статті 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яке передбачає, що «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», в аспекті порушеного у конституційному поданні питання необхідно розуміти так, що використане в ньому словосполучення «за місцем його вчинення» визначає адміністративно-територіальну одиницю, на яку поширюється юрисдикція відповідного органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення.
Разом з тим, у вказаному рішенні Конституційний Суд України наголошує на існуванні скороченого провадження у справах про адміністративні правопорушення (за окремими адміністративними правопорушеннями, чітко визначеними КУпАП), відповідно до якого фіксація адміністративного правопорушення і накладання адміністративного стягнення на правопорушника здійснюється безпосередньо на місці його вчинення. Застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Частиною 2 статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
Частиною 5 статті 258 КУпАП передбачено якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі. Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Відповідно до вищевикладених роз'яснень Конституційного Суду України та норм КУпАП, суд дійшов висновку про те, що відповідачем правомірно застосовано скорочене провадження у справі про адміністративне правопорушення на місці зупинки транспортного засобу.
Разом з тим, суд приходить до висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з'ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення правил дорожнього руху.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП наділена наступними правами: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
На підставі вищенаведених норм законодавства, суд приходить до висновку про те, що відповідач, правомірно застосовуючи скорочений порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення, повинен був винести постанову за наслідками розгляду справи, виконати вимоги та дотриматись гарантій, які закріплені КУпАП, зібрати належні докази вчинення адміністративного правопорушення.
Складена постанова не містить посилання на докази, які б доводили наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження дотримання процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог КУпАП, а також доказів на підтвердження вчинення позивачем відповідного адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані - на користь відповідача чи навіть позивача.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав відзив на позовну заяву, проте не надав доказів в підтвердження підстав, на які посилається у своєму відзиві, зокрема відеозапису з нагрудної боді-камери.
В оскаржуваній постанові серії ЕАК № 2160171 від 25.02.2020 року відсутні посилання на докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.121 КУпАП
Відповідачем докази, на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, до суду надані не були.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Таким чином, суд вважає, що відповідачем, прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності необґрунтовано, без врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття такого рішення.
Статтями 268, 269, 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено особливості розгляду окремих категорій адміністративних справ.
Так, статтею 286 встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.
Частиною 3 ст. 286 КАС України встановлено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:
1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;
2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пронесених судових витрат, що складають витрати на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Дана вимога задоволенню не підлягає, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів, що такі витрати ним понесені, зокрема в матеріалах справи відсутні квитанція про оплату послуг адвоката на акт приймання-передачі наданої правової допомоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність скасування постанови серії ЕАК № 2160171 від 25.02.2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 5, 8, 9, 12, 77, 241-243, 246, 268, 269, 286 КАС України, ст.ст. 222, 247, 251, 258, 268, 276, 283, 287, 288 КУпАП, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 , до командира взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Назаренка Артема Юрійовича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії командира взводу №2 роти №4 батальйону №3 УПП в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Назаренка Артема Юрійовича щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 від 25.02.2020.
Скасувати постанову командира взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенанта поліції Назаренка Артема Юрійовича серії ЕАК №2160171 від 25.02.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;
представник позивача - Адвокатське бюро «Андрія Білика» в особі керуючого Білика Андрія Васильовича, адреса для листування а/с 896 м. Харків, 61001;
відповідач - командир взводу №2 роти №4 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Харківській області ДПП лейтенант поліції Назаренко Артем Юрійович, адреса місця роботи: 61033 м. Харків, вул. Шевченка, буд. 315-а
Повний текст рішення складено 18.09.2020.
Суддя -