Справа № 199/8612/18
(2/199/47/20)
Іменем України
09.09.2020 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.
за участю секретаря Ковтун К.В.,
позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у вихованні дитини та встановлення способу участі у вихованні дитини, -
ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у вихованні дитини та встановлення способу участі у вихованні дитини.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його донька ОСОБА_6 , після її смерті залишився син, онук позивача, - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
За життя доньки онук ОСОБА_7 разом зі своїми батьками та тіткою (другою донькою позивача ОСОБА_8 ) проживав у належній позивачу квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 . Під час спільного проживання позивач, нарівні з батьками, піклувався про онука та брав активну участь у його вихованні. Однак, після смерті доньки ОСОБА_6 - матері онука ОСОБА_9 , його батько - відповідач ОСОБА_3 забрав дитину проживати до своїх батьків - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 .
На теперішній час відповідачі чинять позивачу ОСОБА_1 перешкоди у спілкуванні та побаченнях з малолітнім онуком та не дозволяють йому брати участь у його вихованні. Батько онука ОСОБА_9 - відповідач ОСОБА_3 , навіть подав до школи, де навчається дитина, заяву з вимогою нікого не допускати до нього.
Позивач досить тривалий час після народження онука проживав разом з ним та його батьками, приймав участь у його вихованні. У позивача з онуком ОСОБА_9 встановилась особиста прихильність один до одного, а перешкоди, які чинять його батько, дід та баба зі сторони батька, дуже негативно впливають на психіку малолітнього онука.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд усунути ОСОБА_1 перешкоди з боку ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вихованні внука - ОСОБА_7 , шляхом визначення ОСОБА_1 можливості спілкування з онуком - ОСОБА_7 , а також визначити ОСОБА_1 спосіб участі у вихованні малолітнього онука ОСОБА_7 шляхом:
- визначення днів побачень з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , кожні першу та третю суботу, другу та четверту неділі кожного місяця у період часу з 10-00 години до 19.00 години без присутності батька ОСОБА_3 , діда ОСОБА_4 , баби ОСОБА_5 , у належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , або у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_3 ;
- визначення щорічного виїзду за межі Дніпропетровської області, в тому числі за межі України, з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 01 до 15 липня кожного року на відпочинок та оздоровлення без супроводу та дозволу батька ОСОБА_3 , діда ОСОБА_4 , баби ОСОБА_5 ;
- визначення регулярних телефонних розмов з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою мобільного зв'язку кожного дня в період з 20-00 год. до 21-00 год.
Відповідачами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надано до суду спільний відзив, у якому зазначено, що відповідач ОСОБА_3 з 21.11.2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі з донькою позивача ОСОБА_6 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 . Із листопада 2010 року відповідач ОСОБА_3 разом із своєю дружиною ОСОБА_6 проживали за адресою: АДРЕСА_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла, а тому відповідач ОСОБА_3 після смерті своєї дружини разом зі своїм сином ОСОБА_9 переїхав жити до свої батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрували своє місце проживання та мешкають по теперішній час.
Стосовно позовних вимог відповідачі зазначили, що ані батько дитини ОСОБА_3 , ані дід ОСОБА_4 та баба ОСОБА_5 , жодним чином не чинять перешкоди у спілкуванні позивача з онуком, а навпаки створюють умови та сприяють тому, аби позивач частіше спілкувався з онуком, здійснюють телефонні дзвінки та запрошують у гості.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, поросив позов задовольнити у повному обсязі та додатково зазначив, що були спроби побачити онука, однак зі сторони відповідачів були заборони, неодноразово все доводилося до конфлікту.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у судовому засіданні, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, поросив позов задовольнити у повному обсязі.
У судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 проти позову заперечував.
Відповідач ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що з позивачем у нього завжди були гарні стосунки та ніколи не забороняв йому бачитися з онуком. Конфлікти виникали лиже через доньку позивача ОСОБА_8 , яка вважає, що після смерті її сестри ОСОБА_6 , вона, як рідна тітка ОСОБА_9 , повинна отримати опікунство над дитиною. Вона мала намір забрати дитину, проявляла агресію та постійно провокувала конфлікти. Онук має психологічну травму через втрату матері, бажає, щоб онук трішки освоївся у новій для нього обстановці, а тільки потім відпускати онука без супроводу батька до позивача додому та на дачу.
Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила, повідомлялася у встановленому законом порядку.
Представник третьої особи Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради у судове засідання не з'явився, начальник управління-служби у справах дітей Русланова Л.І. надала до суду заяву, у якій просила справу слухати у відсутності представника служби, а також надала до суду правову позицію. Відповідно до правової позиції Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради у цивільній справі №199/8612/18 від 10.07.2019 року №4/4-758, у випадку встановлення судом фактів безпідставного чинення перешкод батьком ОСОБА_3 у спілкуванні малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з дідом, що не сприяє фізичному, розумовому розвитку дитини та її вихованню, порушує права та інтереси дитини, орган опіки та піклування вважає, що такі перешкоди мають бути усунені у спосіб, визначений судом, з урахуванням інтересів дитини.
У судовому засіданні також був допитаний свідок ОСОБА_10 , яка є практичним психологом та проводила психологічну діагностику малолітнього ОСОБА_7 та пояснила суду, що ОСОБА_9 переживає психологічну травму через втрату матері та має розлад психологічного розвитку, його психоемоційний стан характеризується напруженням та роздратованістю. Хлопчик наразі відвідує звичайну школу, однак навчається у інклюзивному класі.
Згідно з результатами психологічного діагностування, хлопчику були надані рекомендації стосовно налагодження та встановлення чіткого режиму дня, оскільки такі відступи від режиму вносять розлад у нервові процеси дитини. Як психолог, свідок вважає, що спілкування та зустрічі з іншими членами родини повинні носити для хлопчика мінімальні психологічні навантаження та відбуватися на території, де мешкає дитина або у присутності батька. Свідок має побоювання стосовно того, що дідусь не зможе виконувати рекомендації стосовно розпорядку дня дитини, у зв'язку з чим у дідуся по лінії матері можуть виникнути проблеми з поведінкою хлопчика.
Під час консультаційного спілкування реакція ОСОБА_9 на питання про дідуся ОСОБА_11 була байдужою, хлопчик не проявляв ніяких емоцій та інтересу, на питання спеціалістів хлопчик відповів, що він не проти, аби дідусь ОСОБА_11 приїжджав до нього. У ОСОБА_9 немає негативної реакції на дідуся, однак йому потрібно поступово налагоджувати з ним зв'язок.
Вислухавши пояснення сторін, представника позивача та свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов задовольнити частково з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла донька позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим повторно 03.08.2018 року Шевченківським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції уДніпропетровській області, актовий запис №714 від 10.04.2018 року (а.с.8).
ОСОБА_3 з 21.11.2009 року перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_6 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим Бабушкінськм відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, актовий запис №36 від 12.01.2011 року (а.с.7)
Із листопада 2010 року відповідач ОСОБА_3 разом із дружиною ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 проживали у належній позивачу квартирі, за адресою: АДРЕСА_1 .
Після смерті ОСОБА_6 відповідач ОСОБА_3 разом зі своїм сином ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , переїхав проживати до своїх батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_2 , де зареєстрували своє місце проживання та мешкають по теперішній час, що підтверджується довідкою №251 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні осіб, від 10.01.2019 року (а.с.29).
Підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов'язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім'ї та родичів визначено Сімейним Кодексом України. Відповідно до частин 9 та 10 статті 7 Сімейного Кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Так, згідно зі ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Вимогами ст. 18 СК України передбачені способи захисту сімейних прав та інтересів, зокрема, припинення дій, які порушують сімейні права.
Згідно зі ст.263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст.159 СК України. За положеннями ст.159 СК України суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, №10383/09, Рішення від 16 липня 2015 року).
За висновками Європейського суду з прав людини, - між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (HUNT v. UKRAINE, N 31111/04, § 54, Рішення від 07 грудня 2006 року).
Відповідно до ст.1 Закону України "Про охорону дитинства" контакт з дитиною - це реалізація матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері є родичами дітей, а батьки чи інші особи, з якими проживають діти, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, своїх прав щодо виховання онуків, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов'язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.
Одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Це право полягає, перш за все, у наданні дитині можливості жити і виховуватися в сім'ї. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім'ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.
Як встановлено судом, малолітній ОСОБА_7 тривалий час, від свого народження та до смерті його матері, проживав разом зі своїми батьками та дідусем ОСОБА_1 .. Як зазначає позивач, за цей час між ними встановилися теплі стосунки та прив'язаність, однак останнім часом зв'язок між ними послабився. Позбавлення позивача права щодо його участі у спілкуванні та вихованні малолітнього онука може взагалі позбавити останнього родинних зв'язків з дідусем, любові та турботи з боку останнього.
Відповідачами не надано належних та допустимих доказів, які б беззаперечно свідчили, що спілкування онука з дідом по лінії матері - ОСОБА_1 очевидно негативно виплине на психоемоційний стан малолітнього дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так само і під час розгляду даної справи, суд не встановив обставин, які б унеможливлювали побачення дитини із дідом у відсутності батька, діда та баби по лінії батька.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані сторонами належні, допустимі та достовірні докази як кожний окремо, так і у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, з урахуванням якнайкращих інтересів дитини приходить до висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог та визначення способу участі дідуся ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:
- дідусю по лінії матері ОСОБА_1 визначити дні побачення з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першу суботу та третю неділю місяця: з 10-00 години до 19-00 години, у тому числі у належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , без обов'язкової присутності батька ОСОБА_3 , дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 ;
- встановити дідусю по лінії матері ОСОБА_1 дні відпочинку разом із малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щороку 15 днів (за вибором червень, липень, серпень, та погодженням із батьком ОСОБА_3 ) із 01 по 15 число місяця, із правом виїзду разом з онуком на відпочинок та оздоровлення за межі міста Дніпра, зі згоди дитини та без обов'язкової присутності батька ОСОБА_3 , дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 . Такий відпочинок дитини разом із дідусем, на думку суду, необхідно погоджувати з батьком, враховуючи стан здоров'я дитини, відрив дитини від шкільних та додаткових занять, а також погодні умови, ситуацію з розповсюдженням вірусної інфекції, тощо.
Суд вважає, що саме такий режим побачень та порядок участі діда у вихованні дитини буде достатнім на даний час, з урахуванням віку та психоемоційного стану дитини, відповідатиме інтересам малолітнього ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та умовам його нормального розвитку, виховання та навчання, сприятиме забезпеченню найкращих інтересів дитини, з метою створення умов для реалізації прав діда на особисте спілкування з онуком, та відповідатиме інтересам сторін.
З приводу визначення регулярних телефонних розмов з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за допомогою мобільного зв'язку кожного дня в період з 20-00 год. до 21-00 год., то в цій частині суд також вважає відмовити, оскільки, на думку суду, регулярне щоденне спілкування дитини за допомогою мобільного зв'язку в період з 20-00 год. до 21-00 год. буде шкодити його здоров'ю, відволікатиме від щоденних домашніх шкільних занять, підготовці до сну тощо. Крім цього, факт заборони дитині інколи спілкуватися з дідусем шляхом телефонних розмов, також в суді не було доведено.
В частині позовних вимог про усунення перешкод у спілкуванні дідуся з онуком, суд вважає відмовити, оскільки такі перешкоди не знайшли свого підтвердження в суді, бо між сторонами виникають непорозуміння та спір виключно стосовно формату такого спілкування.
Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла, на підставі ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 77, 813, 223, 259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, ст. 18-19, 159, 257, 263 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , треті особи Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, про усунення перешкод у вихованні дитини та встановлення способу участі у вихованні дитини, - задовольнити частково.
Визначити спосіб участі дідуся ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , наступним чином:
- дідусю по лінії матері ОСОБА_1 визначити дні побачення з малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у першу суботу та третю неділю місяця: з 10-00 години до 19-00 години, у тому числі у належній позивачу квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , та у садовому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , без обов'язкової присутності батька ОСОБА_3 , дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 ;
- встановити дідусю по лінії матері ОСОБА_1 дні відпочинку разом із малолітнім онуком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , щороку 15 днів (за вибором червень, липень, серпень, та погодженням із батьком ОСОБА_3 ) із 01 по 15 число місяця, із правом виїзду разом з онуком на відпочинок та оздоровлення за межі міста Дніпра, зі згоди дитини та без обов'язкової присутності батька ОСОБА_3 , дідуся ОСОБА_4 та бабусі ОСОБА_5 .
В іншій частині позову, - відмовити.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН НОМЕР_3 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ІПН НОМЕР_4 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Третя особа: Орган опіки та піклування в особі Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, місцезнаходження, м.Дніпро, просп. Мануйлівський, 31.
Третя особа: Управління-служба у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, місцезнаходження, м.Дніпро, просп. Мануйлівський, 31
Витрати по справі віднести на рахунок сторони, яка їх понесла.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлений 18.09.2020 року.
Суддя