Справа № 199/5125/20
(3/199/2810/20)
іменем України
17 вересня 2020 року м. Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська Сенчишин Ф.М., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали, що надійшли від Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
25 липня 2020 року о 14 год. 50 хв. ОСОБА_1 в районі будинку № 1-а по вул. Висоцького у м. Дніпро керував транспортним засобом «NISSAN PRIMERA 1.6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, та від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився у присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив фактичні обставини справи та свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Повідомив, що того дня він разом із сином та знайомими збирався на пляж. Перед цим вони заїхали на авто мийку, а коли збиралися виїжджати, він сів за кермо, щоб проїхати небезпечне перехрестя, оскілки дівчина-водій, на автомобілі якої вони їхали, погано керувала автомобілем і вони боялися потрапити в ДТП. Від проходження огляду на стан сп'яніння в медичному закладі він відмовився, тому що не хотів лишати сина, якому нещодавно зробили операцію і якому на той момент стало зле та потрібно було вжити ліки. Зазначив, що працівники поліції вели себе зухвало, чинили на нього психологічний тиск та погрожували відправити його сина на автомобілі «швидкої допомоги». Стверджує, що він був тверезим. Після перегляду відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції пояснив, що дійсно в той день він вжив трохи пива і відмовився від проходження огляду, оскільки боявся, що у нього виявлять сп'яніння.
Дослідивши докази та оцінивши їх за внутрішнім переконанням в сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення внаслідок винних дій останнього повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, що узгоджуються між собою та не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та об'єктивності:
?протоколом про адміністративне правопорушення, який оформлений повноважною особою згідно вимог КУпАП;
?письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку для визначення стану алкогольного сп'яніння;
?рапортом працівника патрульної поліції Мельника Д.А., яким підтверджений факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та його відмови від проходження огляду на стан сп'яніння;
?переглянутим в судовому засіданні відеозаписом з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння у присутності двох свідків.
Надаючи оцінку запереченням ОСОБА_1 , суд враховує, що останній підтверджує факт керування 25 липня 2020 року о 14 год. 50 хв. в районі будинку № 1-а по вул. Висоцького у м. Дніпро транспортним засобом «NISSAN PRIMERA 1.6», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 . ОСОБА_1 також в судовому засіданні пояснив (аналогічні пояснення зафіксовані і на переглянутому судом відеозаписі з нагрудних камер працівників патрульної поліції), що перед цим вживав пиво, тобто фактично підтвердив наявності у нього ознак алкогольного сп'яніння.
Суд вважає за необхідне наголосити на тому, що предметом доказування у цій справі є наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння (а не стану відповідного сп'яніння), та відмова від проходження огляду для визначення такого стану, і крім визнання ОСОБА_1 зазначені обставини поза всяким розумним сумнівом підтверджені сукупністю вищенаведених доказів.
Суд виходить з того, що ОСОБА_1 вважається таким, що ознайомлений зі змістом, як ст. 130, ст. 266 КУпАП, так і Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17 грудня 2008 року, оскільки відповідні нормативно-правові акти були офіційно оприлюднені. Стороною захисту не надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 має будь-які вади психічного чи розумового розвитку. Таким чином, ОСОБА_1 поза розумним сумнівом, діючи розсудливо, міг співставити свої дії в частині відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння з їх наслідками у виді складення протоколу про адміністративне правопорушення та подальшого накладення адміністративного стягнення.
Оцінюючи твердження ОСОБА_1 про те, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння вимушено через стан здоров'я дитини, суд виходить з того, що ним не надані докази на підтвердження того, що його дитина потребувала негайного вживання ліків чи перебувала в критичному стані. Більше того, на відеозаписі зафіксовано, що працівниками поліції роз'яснювалася ОСОБА_1 можливість пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального пристрою «Драгер», для якого немає необхідності залишати місце зупинки і який не вимагає тривалого часу, на що ОСОБА_1 відповів категоричною відмовою.
З огляду на викладене, заперечення ОСОБА_1 судом відхиляються.
Надаючи адміністративно-правову кваліфікацію діянням ОСОБА_5 , суд враховує, що за протоколом про адміністративне правопорушення діяння останнього кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка в редакції Закону України № 1446-VIII від 07 липня 2016 року передбачала відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак зазначена норма з 01 липня 2020 року згідно Закону України № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року зазнала змін та передбачала відповідальність за керування річковими, морськими або маломірними суднами судноводіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само передача керування судном особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також відмова осіб, які керують річковими, морськими або маломірними суднами від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В той же час, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» № 720-IX від 17 червня 2020 року, відповідні положення з Закону України № 2617-VII від 22 листопада 2018 року були виключені. Вказаний закон набрав законної сили 03 липня 2020 року.
Згідно роз'яснень від 20 липня 2020 року Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності, з 03 липня 2020 року стаття 130 КУпАП підлягає застосуванню в редакції, що діяла до набрання чинності Законом № 2617-VIII.
Таким чином, суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 1446-VIII від 07 липня 2016 року), оскільки він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння та відмовився від проходження відповідно до встановленого законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, істотність наслідків вчиненого правопорушення. За перелічених фактичних обставин, суд дійшов переконання, що необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, є адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Надані ОСОБА_1 документа на підтвердження позитивної характеристики його особи та роботи водієм висновків суду не спростовують, оскільки вид та розмір санкції за зазначене правопорушення є безальтернативними та чітко визначеними.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 до доходу держави підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись ст.ст. 33-35, 252, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в редакції Закону України № 1446-VIII від 07 липня 2016 року), та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень зпозбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 до доходу держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 (сорок) копійок.
Скарга на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя:
17.09.2020