61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
08.09.2020 Справа № 905/435/19
Господарський суд Донецької області в складі: головуючого судді Чернової О.В., суддів Левшиної Г.В., Курило Г.Є., при секретарі судового засідання Шакуровій І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м. Маріуполь Донецької області
до відповідача-1: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків
до відповідача-2: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків
за участю третьої особи 1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків
за участю третьої особи 2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, м. Київ
про стягнення 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”, -
За участю представників сторін:
від позивача: Бережний Ю.В. за довіреністю №2 від 09.01.2020
від відповідача 1 та 2 : Зучек Є.Н. за довіреністю №64 від 26.12.2019
від третіх осіб: не з'явились
У підготовчому засіданні 08.04.2019 оголошено перерву 22.04.2019 року.
У підготовчому засіданні 22.04.2019 оголошено перерву 20.05.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 22.04.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 20.05.2019 року.
У підготовчому засіданні 10.07.2019 оголошено перерву 31.07.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 11.12.2019 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 28.12.2019 року.
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 18.02.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 25.03.2020 року.
Відповідно до ч.3 ст.177 ГПК України - 30.03.2020 строк підготовчого провадження продовжено на 30 днів до 28.05.2020 року.
У судовому засіданні 05.08.2020 оголошено перерву до 12.08.2020 року.
У судовому засідання 12.08.2020 оголошено перерву до 07.09.2020 року.
У судовому засіданні 07.09.2020 оголошено перерву до 08.09.2020 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м. Маріуполь Донецької області звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків про визнання права позивача на відшкодування відповідачем вартості невід'ємних поліпшень у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” на суму 130 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на складання відповідачем акту оцінки вартості ЦМК колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” станом на 30.04.2017р. без відображення частки орендаря у вигляді невід'ємних поліпшень, здійснених на об'єкті оренди за згодою орендодавця, які належать позивачу.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 20, 147 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 321, 778 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 4, 5, 29, 160 Господарського процесуального кодексу України.
З дотриманням приписів ст.6 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду справи №905/435/19 визначено суддю Чернову О.В.
Ухвалою судді господарського суду Донецької області від 11.03.2019 позов прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження та відкрито провадження у справі №905/435/19.
08 квітня 2019 року на адресу господарського суду Донецької області від відповідача надійшов відзив б/н б/д, в якому останній заперечив проти позовних вимог повністю, зазначивши, що позивачем не надано жодних належних та достатніх доказів на підтвердження дотримання процедури узгодження орендодавцем невід'ємних поліпшень, а також не надано обґрунтованого розрахунку цих поліпшень. Разом з цим, відповідачем зазначено, що відповідно до протоколу №1 від 31.01.2018 вказано, що згідно зі Звітом незалежного аудитора станом на 30.04.2017 за даними бухгалтерського обліку вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», яка враховується позивачем як власна частка орендаря у складі ЦМК ДП «АСЗ» становить 13 779 748,12 грн., крім цього, орендарем за рахунок власних коштів здійснено поліпшення теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернуто до державної власності згідно з Актом приймання - передачі від 27.10.2010, підписаним між сторонами без компенсації вартості. Водночас згідно довідки про здійснення капітальних витрат, які призвели до збільшення вартості орендованих основних засобів ЦМК ДП «АСЗ» за період оренди з 30.04.2003 по 30.04.2017 у 2006 році за рахунок амортизаційного фонду, нарахованого на орендоване державне майно, зроблені поліпшення теплоходу «Н.Морозов/Вечеслав Ильїн» на суму 13 000 511,61 грн.
Також, відповідач зазначає, що на черговому засіданні комісії по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП «АСЗ», за результатами якого складено Протокол від 28.02.2018, позивач де-факто визнав здійснення частини невід'ємних поліпшень без дотримання Порядку №377 та Порядку №1523 та здійснив дії по відновленню амортфонду на суму 303 898,57 грн.
22 квітня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог на суму 1000000 грн.
Відповідно до ч.2 ст. 46 ГПК України крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Судом прийнята заява позивача про збільшення розміру позовних вимог на суму 1000000 грн.
03 червня 2019 року через канцелярію господарського суду Донецької області від позивача надійшло клопотання про призначення у справі №905/435/19 судової економічної експертизи та зупинення провадження до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду від 10.06.2019 справа №905/435/19 призначена до колегіального розгляду.
Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.06.2019р., для розгляду справи №905/435/19 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Чернова О.М., судді Курило Г.Є., Демідова П.В.
Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 09.07.2019р., у зв'язку з перебуванням судді Демідової П.В. 10.07.2019р. у відпустці, справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чернова О.М., судді Курило Г.Є., Харакоз К.С.
У зв'язку зі зміною складу суду, вирішено розглядати справу №905/435/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження.
30.07.2019 року до господарського суду Донецької області від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він зазначив про перелік документів, які мають підтверджувати здійснення орендарем поліпшень згідно Порядку №377.
Разом з цим, відповідач надав заяву про застосування строків позовної давності, оскільки договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 розірвано рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі 905/1502/15, залишеним постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016 без змін, тому враховуючи, що згідно ч.1 ст.786 ЦК України строк позовної давності до вимог про відшкодування витрат на поліпшення майна складає в один рік, він сплив 20.01.2017 року.
06 серпня 2019 року від позивача надійшла заява б/н від 05.08.2019р. про збільшення позовних вимог, в якій останній просить суд визнати право позивача на відшкодування відповідачем вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”, розташованого за адресою: пр. Луніна, 2, м. Маріуполь, здійснених ТОВ “СРЗ” за період оренди за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань, і яка враховується як власна частка позивача у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” в сумі 18 370 447,52 грн.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Враховуючи, що заява про зміну предмета позову та збільшення позовних вимог подана до закінчення підготовчого засідання, судом прийнято заяву Позивача до розгляду.
Разом з цим, від позивача надійшло клопотання про призначення у справі №905/435/19 судової економічної експертизи та зупинення провадження до закінчення проведення судової експертизи.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.08.2019 призначено судово-економічну експертизу у справі №905/435/19, проведення якої доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз та зупинено провадження у справі №905/435/19 на час проведення експертизи.
Постановою Східного апеляційного господарського суду Донецької області від 23.09.2019р. ухвалу господарського суду Донецької області від 07.08.2019 про призначення судово-економічну експертизу у справі №905/435/19 та зупинення провадження у справі скасовано, у задоволенні клопотання ТОВ “СРЗ” про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі №905/435/19 відмовлено.
Супровідним листом господарського суду Донецької області від 09.10.2019р. суд звернувся до Донецького науково-дослідний інституту судових експертиз з вимогою повернути без виконання на адресу господарського суду матеріали справи №905/435/19 для поновлення провадження у зазначеній справі.
24 жовтня 2019 року матеріали справи №905/435/19 повернулись на адресу господарського суду Донецької області.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 29.10.2019 поновлено провадження у справі 905/435/19, підготовче засідання призначене на 14.11.2019 року.
11 грудня 2019 року від позивача надійшло клопотання про залучення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків у якості співвідповідача у справі №905/435/19.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.12.2019 залучено до участі у справі №905/435/19 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків в якості співвідповідача.
11 грудня 2019 року через канцелярію господарського суду від відповідача у надійшло клопотання про розгляд справи з початку у зв'язку з залученням Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків у якості співвідповідача у справі.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.12.2019 розгляд справи розпочато спочатку.
Протоколом повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.02.2020р., у зв'язку з перебуванням судді Харакоза К.С. 28.02.2020р. у відпустці справа передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Чернова О.М., судді Курило Г.Є., Левшина Г.С.
У зв'язку з призначеням справи до колегіального розгляду, вирішено розгляди справу №905/435/19 спочатку зі стадії підготовчого провадження.
11.03.2020 від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку №7152-7155 комісійного судово-екеномічного дослідження від 06.03.2020.
30 березня 2020 року до господарського суду Донецької області від відповідача надійшли заперечення №10-07-03257 від 27.03.2020 на висновок експерта №7152-7155 від 06.03.2020, в яких останній зазначає про зловживання позивачем наданими йому процесуальними правами, вказує на те, що проведення експертного економічного дослідження і надання висновку експерта №7152-7155 від 06.03.2020 є неправомірною спробою штучно замінити необхідність доведення факту дотримання законодавчо встановленого порядку погодження орендодавцем здійснення спірних невід'ємних поліпшень, зроблених позивачем.
03.06.2020 року через канцелярію господарського суду від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог шляхом стягнення з відповідача 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”.
В обґрунтування збільшення позовних вимог позивач посилається на встановлення Звітом незалежного аудитора від 02.06.2017, складено за результатами перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, формування вартості орендованого майна цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» і іншого майна підприємства орендаря, що належить до державної важності; руху державного амортизаційного фонду за час оренди станом на 30.04.2017, вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується Підприємством як власна частка Орендаря у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» розмірі 13 779 748,12 грн. а саме: внутрішньозаводські шляхи ін.№00131 - 2146213,17 грн.; набережна судорем. Причал 1-2 інв.№00135 - 4501615,50 грн.; набережна судрем. напів укіс інв.№00137 - 1649222,26 грн.; плавдок 4 Г/П 15000 Т інв.№00172 - 3016719,84 грн.; кран плавучий «Астрахань-5» інв.№02193 - 154638,48 грн.; плав причал ПРП-52М-С 16 інв.№04190 - 47790,49 грн.; плав кран «А.Черноусов» інв. №12767 - 129834,31 грн.; кран портовий Альбатрос інв. №40293 - 34219,21 грн.; зачисна станція інв. №60501 - 124767,25 грн.; теплохід «Н.Морозов» БУ інв. №60526 - 1706997,85 грн.; тепловоз ТГМ-1 інв.№4082 - 267729,76 грн., а також вартості невід'ємних поліпшень здійснених позивачем за рахунок власних коштів по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернено до державної власності без компенсації вартості.
Відповідно до ч.3 ст. 46 ГПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Суд приймає заяву позивача про зміну предмету позову і розглядає спір з урахуванням зміненого предмету позову.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 17.06.2020 залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головне управління Державної казначейської служби України у Харківській області та залучено у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Фонд державного майна України.
13 липня 2020 року до господарського суду Донецької області від позивача надійшла заява б/н від 13.07.2020 про визнання поважності пропуску строку позовної давності, оскільки позивач вважав договір оренди чинним у період до прийняття Верховним Судом постанови від 14.05.2019 у справі 905/1502/15 про залишення в силі рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, яким розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003.
У підготовчому судовому засіданні 13.07.2020 судом закрито підготовче провадження та призначено справу №905/435/19 до розгляду по суті на 05.08.2020 року.
15.07.2020 року на адресу суду від відповідача 2 надійшли заперечення б/н від 15.07.2020 на позовну заяву, в яких останній зазначив про недоведеність позивачем факту здійснення невід'ємних поліпшень, не надання ним обґрунтованого розрахунку поліпшень з доданням доказів їх здійснення та підтверджень дотримання процедури узгодження спірних невід'ємних поліпшень. Крім того, відповідачем 2 зазначено про пропуск позивачем строку позовної давності.
03 серпня 2020 року від третьої особи 2 надійшли письмові пояснення №10-25-14575 від 23.07.2020, в яких зазначено про недотримання позивачем процедури узгодження орендодавцем невід'ємних поліпшень згідно Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №1523 від 03.10.2006 та Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №377 від 27.02.2004, що діяли на час здійснення спірних поліпшень.
07.09.2020 року від позивача надійшли додаткові письмові пояснення б/н від 04.09.2020, в яких зазначено, що перебіг позовної давності щодо вимог про компенсацію здійснених невід'ємних поліпшень теплоходу «Анна» у розмірі 4 567 346,75 грн. як складової частини ЦМК «Азовський судноремонтний завод» почався з моменту припинення спірного договору , а саме з 20.01.2016 одночасно з вимогами щодо інших спірних невід'ємних поліпшень здійсненних позивачем за рахунок власних коштів, оскільки теплоход «Анна» не був самостійним об'єктом права державної власності, а входив до складу ЦМК «Азовський судноремонтний завод» і після його повернення Орендарем (27.10.2010 року за відповідним актом) не був виключений з переліку орендованого майна.
Крім того, позивач зауважив, що в провадженні господарського суду Донецької області знаходиться справа №905/2048/18 за позовом відповідача 2 до позивача у цій справі про стягнення заборгованості з орендної плати за користування цілісним майновим комплексом колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» на підставі договору оренди №1055/03 від 17.06.2013 у сумі 24 329 219,02 грн. та пені - 1 769 308,38 грн., в яку також включено плату за користування теплоходу «Анна», який входить до складу ЦМК «Азовський судноремонтний завод». Таким чином з урахування письмових пояснень від 13.07.2020 позивач просить суд визнати поважним причини пропуску строку позовної давності щодо вимог про стягнення 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”.
У судовому засіданні 08.09.2020 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням їх змін.
Представник відповідачів у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог з підстав, викладених у відзивах.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явились, про дату та час розгляду справи по суті повідомлений чином.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 210 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
17 червня 2003 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області (далі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (далі - орендар) укладений договір оренди № 1055/23 (далі - договір), згідно п.п. 1.1., 10.1 якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”, склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.04.2003р., вартість якого становить 567403,6 тис. грн., на період з 17.06.2003р. по 17.06.2013 р.
Відповідно до п.2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання - передачі підприємства.
Відповідно до умов розділу 3 зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування до Державного бюджету щомісяця не пізніше 25 числа орендної плати, визначеної на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995р., у розмірі 172027 грн. без ПДВ, з урахуванням щомісячного корегування на індекс інфляції.
Положеннями розділу 5 та 6 договору оренди встановлені права та обов'язки орендаря.
Так, п.6.3. договору орендар має право з дозволу орендодавця вносити зміни до складу орендованого майна підприємства, здійснювати його реконструкцію, технічне переозброєння та інші поліпшення, що зумовлюють підвищення його вартості.
Згідно умов розділу 10 договору, сторони дійшли згоди, що:
- умови договору зберігають силу на протязі всього терміну договору, в тому числі у випадках, коли після його укладання законодавством встановлюються правила, що погіршують становище Орендаря, а в частині зобов'язання Орендаря щодо орендної плати - до виконання зобов'язань (п.10.2);
- зміни і доповнення або розірвання цього договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місця з дати їх подання до розгляду іншій стороні (п.10.3);
- у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договору, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. (п.10.6).
За приписами п.10.5. договору у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави, та компенсуються згідно чинного законодавства.
Договір підписаний між Сторонами у встановленому законодавством порядку.
17.06.2003р. орендоване майно було передано Позивачеві за актом приймання-передачі (а.с.9 том І).0
Відповідно до Акту оцінки цілісного майнового комплексу підприємства, що передається в оренду від 17.06.2003 оцінна вартість майна ЦМК «Азовський судноремонтний завод» згідно з передавальним балансом і поданими документами станом на 30.04.2003 становить: майно, що передається в оренду - орендовані основні засоби за вартістю за вирахування зносу 51076,5 тис.грн., нематеріальні активи за вартістю за вирахування зносу 12,9 тис.грн., загальна вартість яких складає 56740,6 тис.грн. (а.с.11 том І).
Також між сторонами 17.06.2003 укладено договір купівлі - продажу оборотних матеріальних засобів на загальну суму 4857,4 тис.грн.
Листом №06-4747 від 18.07.2003 року Регіональне відділення Фонду державного майна України погодило позивачу план поліпшення основних фондів за рахунок амортизаційних відрахувань на державні основні фонди та власних коштів на загальну суму 6720,0 тис.грн. (а.с.140 том І).
05.08.2004 року листом №06-5557 відповідач 1 зазначив щодо необхідності використання для відновлення орендованих основних засобів у першу чергу амортизаційних відрахувань на ці засоби, після вичерпання яких невід'ємні поліпшення орендованого майна здійснюється за рахунок власних коштів орендаря з дозволу орендодавця (а.с.141 том І).
Листом від 16.11.2004 та листом №06-0379 від 27.12.2004 відповідач 1 надав позивачу дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань (а.с.142,143 том І).
Актом перевірки використання державного майна - ЦМК «Азовський судноремонтний завод», затвердженим 25.10.2007 встановлено: «у період оренди, для підтримання підприємства у виробничому стані, у орендаря виникла необхідність у проведенні капітальних робіт, у тому числі проведення поліпшень причалу №2. У зв'язку з чим ТОВ «СРЗ» листом від 11.10.2004 №ГД-3685 звернулось до регіонального відділення щодо проведення поліпшень вищезазначеного причалу. Регіональне відділення листом від 15.11.2004р. №06-8076 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень плав причалів за рахунок власних коштів підприємства після вичерпання амортизаційних відрахувань. Відповідно до листа РВ ФДМУ від 15.11.2004 р. № 06 - 8076, Орендар ТОВ “СРЗ” листом від 18.07.2006 р. за № ОД - 2961 надав до регіонального відділення зведений кошторисний розрахунок вартості робіт невід'ємних поліпшень та реконструкції (модернізації) причалу № 2, складений в поточних цінах станом на 03.01.2005 р., на загальну суму 9550382 грн. Даний кошторис зроблено Одеським національним морським університетом, що діє на підставі ліцензії, яка видана Державним комітетом України з будівництва та архітектури від 29.04 2004 р. за № 156. Строк дії ліцензії з 29.04.2004 р. по 29,04.2007 р. Роботи по реконструкції причалу № 2 тривають.
Крім того Орендар листом від 13.12.2004 р. №ГД-4467 звернувся до регіонального відділення з проханням надати дозвіл на проведення поліпшень окремого індивідуально визначеного майна - частини деревообробного цеху. Регіональне відділення листом від 27.12.2004 р. №06-9379 надало дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень цього майна за рахунок власних коштів товариства після вичерпання амортизаційних відрахувань.
У ході перевірки встановлено, що відповідно до актів виконаних робіт та даних бухгалтерського обліку, за період оренди станом на 30.04.2017 р. орендарем, як підрядним способом, так і власними силами, були здійснені поліпшення державних основних фондів на загальну вартість 35 342 426,18 грн., з яких за рахунок власних коштів ТОВ “СРЗ”, з дозволу орендодавця, - 11 807 986,74 грн.» (а.с.163-165 том І).
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №9 від 09.01.2008 «Про створення робочої комісії» створено робочу комісію для розгляду питання про надання згоди орендарю на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна.
01.02.2008 року комісією складено Висновок щодо доцільності здійснення поліпшень орендованого державного майна ЦМК «Азовський судноремонтний завод» за рахунок власних коштів орендаря (а.с.4-6 том ХІІ).
Листом №06-02-442 від 23.05.2008 відповідач 1 надав згоду на здійснення невід'ємних поліпшень т/н «Анна» за рахунок власних коштів орендаря загальною вартістю 5 109 230,40 грн. (а.с.8 том ХІІ).
Договором №3 від 30.09.2009 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/2003 від 17.06.2003 викладено п.1.1. договору в наступній редакції: «Орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004, вартість якого становить 55257,204 тис.грн., з урахуванням вилученого, відповідно до акту приймання-передачі від 23.03.2009, спільного корпусу №5 по балансовій (залишковій) вартості станом на 30.11.2004 - 26796 грн.» (а.с.32 том І).
27.10.2010 року Актом приймання - передачі державного окремо індивідуально визначеного майна, що увійшло до складу цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» позивач передав з оренди, а відповідач прийняв для передачі на баланс ДП «Укрсерсів Мінтрансу», державне окремо індивідуально визначене майно у кількості 1165 одиниць, яке розташоване за адресою: Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Луніна, 2, вартість якого визначена станом 31.08.2010 з метою подальшого списання, до переліку якого увійшов теплохід «Анна».
Договором №4 від 12.11.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/2003 від 17.06.2003 п.1.1. договору викладено в наступній редакції: «Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки (додаток №1 до договору №1 від 04.01.2005 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/03 від 17.06.2003), протоколу про результати інвентаризації та передавального балансу підприємства, складеного станом на 30.11.2004 та становить 48029,989 тис.грн., за винятком переданих за актами приймання-передачі від 27.10.2010 зі складу ЦМК на баланс ДП «Укрсервіс Мінтрансу» об'єктів державної власності у кількості 1165 одиниць первісною вартістю станом на 30.11.2004 - 15194,932 тис.грн.; залишковою вартістю - 7227,215 тис.грн. (додаток №1 до договору №4 від 12.11.2010 про внесення змін до договору оренди державного майна №1055/03 від 17.06.2003), у тому числі:
- Основні засоби по балансовій (залишковій) вартості 41043,089 тис.грн.;
- Нематеріальні активи за залишковою вартістю 1,0 тис.грн.;
- Відновна (переоцінена) вартість незавершеного будівництва 6985,9 тис.грн.
Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне майно, яке вводиться до складу орендованого цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод», переданого в оренду ТОВ «СРЗ» відповідно до договору оренди від 17.06.2003 №1055/03, вартість якого визначено відповідно до звіту з оцінки майна станом на 31.03.2009 у сумі 12,692 тис.грн., у тому числі: вартість будівлі літнього будиночку (літера Ш-1) - 6,597 тис.грн., вартість будівлі вбиральні (літера Р-1) - 6,095 тис.грн.» (а.с.33 том І).
Разом з цим, сторонами складено та підписано Перелік державного майна, яке вилучено зі складу цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» за актами приймання-передачі від 27.10.2010, за вартістю, визначеною станом на 30.11.2004 (а.с.34-44 том І).
Актом перевірки використання державного майна - ЦМК «Азовський судноремонтний завод», переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди від 17.06.2003 №1055/03, від 14.09.2012, затвердженим 04.10.2012, встановлено, що для забезпечення безперебійної виробничої діяльності у Орендаря виникла необхідність в здійсненні невід'ємних поліпшень (реконструкції та модернізації) орендованого майна, що позитивно відобразилося на якості такого майна, у зв'язку з чим на адресу регіонального відділення були направлені листи з відповідним проханням щодо надання згоди на проведення цих поліпшень. РВ ФДМУ надало згоду на здійснення невідокремлених поліпшень, що знайшло відображення в листах від 05.08.2004р. №06-5559, від 15.11.2004 №06-8076 та від 23.05.2008 №06-02-412. Вартість здійснених поліпшень орендованого майна підтверджується звітами незалежного аудитора (від 28.08.08р., 31.01.10р., 11.06.10р., 22.09.11р., 23.04.2012р.,) і становить за періоди оренди до 31.12.2011 року за первісною вартістю 75 671 259,23 грн.(без ПДВ), в тому числі: за рахунок амортизаційних відрахувань - 45 925 372,68 грн.; за рахунок власних коштів орендаря - 29 745 886,55 грн. (а.с.166-176 том І).
В підтвердження факту здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод», останнім надано до матеріалів справи Акти приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, локальні кошториси, Акти виконаних підрядних робіт, рахунки фактури (том 3-9).
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016, позов задоволено. Розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Наказом Фонду державного майна України та Міністерства інфраструктури України №285/68 від 23.02.2017 «Щодо ЦМК колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» наказано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Донецькій області як орендодавцю за договором оренди №1055/03 від 17.06.2003 за участю представників Міністерства інфраструктури України забезпечити у строки та порядку, визначених законодавством, проведення інвентаризації державного майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», одночасно з проведенням інвентаризації забезпечити за рахунок орендаря проведення у встановленому законодавством порядку аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку первинних документів, з підтвердженням джерел придбання необоротних активів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби за час оренди та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності, підприємства, створеного на орендованому майні.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області №00299 від 06.04.2017 визначено дату інвентаризації та незалежної оцінки майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» станом на 30.04.2017 рік; створено комісію з інвентаризації майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», до складу якої включено представників ТОВ «СРЗ»; зобов'язано ТОВ «СРЗ» одночасно з проведенням інвентаризації забезпечити за рахунок орендаря проведення у встановленому законодавством порядку аудиторської перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку первинних документів, з підтвердженням джерел придбання необоротних активів, нарахування та використання амортизаційних відрахувань на орендовані основні засоби за час оренди та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності підприємства, створеного на орендованому майні (а.с.58-60 том І).
Відповідно до Звіту незалежного аудитора за результатами перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, формування вартості орендованого майна цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» і іншого майна підприємства орендаря, що належить до державної важності; руху державного амортизаційного фонду за час оренди станом на 30.04.2017, складеного ТОВ «Аудиторська компанія «Партнер-Аудит» від 02.06.2017 встановлено, що станом на 30.04.2017 за даними бухгалтерського обліку вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується Підприємством як власна частка Орендаря у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» становить 13 779 748,12 грн. Крім того, за період оренди Підприємством за рахунок власних коштів були здійсненні поліпшення по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернено до державної власності згідно акту приймання-передачі від 27.10.2010 між РВ ФДМУ по Донецькій області та ТОВ «СРЗ», без компенсації вартості (а.с.63-140 том І).
31 січня 2018 року Комісією по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод», до складу якої сходить представники відповідача 1 та позивача, за результатами проведення комплексного аналізу результатів проведеної станом на 30.04.2017 інвентаризації, здійсненої на дату передачі в оренду ЦМК ДП «АСРЗ» та здійснення розподілу вартості майна ЦМК ДП «АСРЗ» складено та підписано Протокол №1, в якому представником відповідача 1 зазначено про відсутність належних правових підстав для визнання невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів здійснених орендарем - ТОВ «СРЗ» як за рахунок власних коштів, так і за рахунок амортизаційного фонду, нарахованого на орендоване майно, такими, що є погодженими з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області. При цьому, вартість невідокремлюваних поліпшень орендованого майна, здійснених орендарем за рахунок власних коштів без погодження з орендодавцем, слід віднести до державної частки відповідно до підпункту ґ пункту 9 Порядку № 847.
Водночас, представником позивача у Протоколі вказано про наявність належних правових підстав для визнання здійснених невід'ємних поліпшень за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ» такими, що погодженні РВ ФДМУ, оскільки листами №06-8076 від 15.11.2004, №06-5559 від 05.08.2004, №06-9379 від 27.12.2004 надано дозвіл на здійснення поліпшень, в яких умови щодо надання дозвілу лише після погодження проектно-кошторисної документації не міститься (а.с.3-31 том ІІ).
У Протоколі розподілу вартості майна колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» від 28.02.2018, Комісією по розмежуванню і оцінці майна ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод» зазначено необхідність віднесення до державної частки поліпшень, виконаних ТОВ «СРЗ» за рахунок власних коштів, по залишковій вартості станом на 30.04.2017р. - 13779748,12 грн., оскільки на розгляд Комісії не були представлені всі необхідні документи, на підставі яких Комісія може віднести до частки Орендаря суму зазначених поліпшень.
Протоколом засідання Комісії по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» №2 від 21.03.2018 року складено та затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» станом на 30.04.2017р. без врахування вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується як власна частка Орендаря у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» у сумі 13 78.0 тис. грн.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 залишено в силі.
Посилаючись на складання відповідачем акту оцінки вартості ЦМК колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” станом на 30.04.2017р. без відображення частки орендаря у вигляді невід'ємних поліпшень, здійснених на об'єкті оренди за згодою орендодавця, які належать позивачу, останній наполягає на стягнені 18370447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод”.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача такими, що підлягають задоволенню повністю, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи сутність розглядуваного позову полягає у примусовому спонукані відповідачів до відшкодування позивачем здійснених невід'ємних поліпшень за договором оренди № 1055/23 від 17.06.2003 внаслідок його розірвання.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються, насамперед, його положеннями та іншими актами господарського законодавства, зокрема Цивільним кодексом України, а також Законом України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Абзацом 2 ч.1 ст.193 Господарського кодексу України визначено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно з ч. 1, 6 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем 1 договір оренди № 1055/23 від 17.06.2003 є належною підставою для виникнення у його сторін зобов'язань, визначених його умовами.
За приписами ч.2 ст.26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Разом з цим, договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України (ч.3 ст.26 Закону).
Як встановлено судом, рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016, розірвано договір оренди №1055/23 від 17.06.2003. Зазначене рішення набрало законної сили - 20.01.2016 року.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, суд зазначає, що договір оренди №1055/23 від 17.06.2003 розірвано з 20.01.2016 року.
Згідно з ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Так, у пункті 10.5. договору оренди №1055/23 від 17.06.2003 сторонами встановлено, що у разі припинення або розірвання договору поліпшення орендованого майна, здійснені орендарем за рахунок власних коштів, які можна відокремити від орендованого майна, не завдаючи йому шкоди, визнаються власністю орендаря, а невідокремлювані поліпшення - власністю держави, та компенсуються згідно чинного законодавства.
Статтею 778 Цивільного кодексу України визначено, що наймач може поліпшити річ, яка є предметом договору найму, лише за згодою наймодавця. Якщо поліпшення можуть бути відокремлені від речі без її пошкодження, наймач має право на їх вилучення. Якщо поліпшення речі зроблено за згодою наймодавця, наймач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості в рахунок плати за користування річчю. Якщо в результаті поліпшення, зробленого за згодою наймодавця, створена нова річ, наймач стає її співвласником. Частка наймача у праві власності відповідає вартості його витрат на поліпшення речі, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо наймач без згоди наймодавця зробив поліпшення, які не можна відокремити без шкоди для речі, він не має права на відшкодування їх вартості.
Відповідно до ст.23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар має право за погодженням з орендодавцем, якщо інше не передбачено договором оренди, за рахунок власних коштів здійснювати реконструкцію, технічне переоснащення, поліпшення орендованого майна.
Як вбачається з матеріалів справи, за період оренди цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” з 30.04.2003 по 20.01.2016 для підтримання підприємства у виробничому стані позивачем здійснені невід'ємні поліпшення орендованого державного майна за рахунок власних коштів, що підтверджується Актами приймання - здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів, локальними кошторисами, Актами виконаних підрядних робіт, рахунки фактури, копії яких наявні в матеріалах справи (том 3-9).
Судом також приймаються до уваги рішення господарського суду Донецької області від 13.06.2013 у справі №5006/37/152пн/2012, яким встановлено, що в період дії договору Орендар здійснював заходи зі збереження, модернізації, капітальних та поточних ремонтів орендованого майна та поліпшення державного майна, а також з інвестування, а саме: задекларована сума інвестицій в основні засоби підприємства в розмірі 26,4млн.грн. перевиконана майже в 3 рази та становить 81.7 млн. грн., основними напрямками таких інвестиційних вкладень були модернізація, зокрема флоту - 43 198,7 тис. грн., будівлі та устаткування - 11 049,6тис.грн., підйомно-транспортного устаткування - 2706,2 тис. грн., докового господарства - 8819,6 тис. грн., енергосистеми підприємства - 1372,6 тис. грн., транспортної інфраструктури - 3852,0 тис. грн., причального фронту - 10701,3 тис. грн., таким чином за рахунок проведених Орендарем значних грошових вкладень у модернізацію та поліпшення орендованого майна набув додаткову вартість у розмірі проведених невід'ємних інвестицій на загальну суму 81,7 мільйони гривень, за наявності згоди орендодавця згідно листів №06-5559 від 05.08.2004р. та №06-8076 від 15.11.2004р., №06-02-4112 від 23.05.2008р. (а.с.147-162 том І).
За результатами перевірки стану бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів, формування вартості орендованого майна цілісного майнового комплексу ДП «Азовський судноремонтний завод» і іншого майна підприємства орендаря, що належить до державної важності; руху державного амортизаційного фонду за час оренди станом на 30.04.2017, ТОВ «Аудиторська компанія «Партнер-Аудит» складено Звіт незалежного аудитора від 02.06.2017 яким встановлено, що станом на 30.04.2017 за даними бухгалтерського обліку вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується Підприємством як власна частка Орендаря у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» становить 13 779 748,12 грн.
Так, позивачем за період оренди за рахунок власних коштів здійснено поліпшення наступних основних засобів ЦМК колишнього ДП «АСЗ», залишкова вартість яких станом на 30.04.2017 складає: внутрішньозаводські шляхи ін.№00131 - 2146213,17 грн.; набережна судорем. Причал 1-2 інв.№00135 - 4501615,50 грн.; набережна судрем. напів укіс інв.№00137 - 1649222,26 грн.; плавдок 4 Г/П 15000 Т інв.№00172 - 3016719,84 грн.; кран плавучий «Астрахань-5» інв.№02193 - 154638,48 грн.; плав причал ПРП-52М-С 16 інв.№04190 - 47790,49 грн.; плав кран «А.Черноусов» інв. №12767 - 129834,31 грн.; кран портовий Альбатрос інв. №40293 - 34219,21 грн.; зачисна станція інв. №60501 - 124767,25 грн.; теплохід «Н.Морозов» БУ інв. №60526 - 1706997,85 грн.; тепловоз ТГМ-1 інв.№4082 - 267729,76 грн., що загалом складає 13 779 748,12 грн.
Також, Звітом встановлено частку орендаря в ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод», а саме: невід'ємні поліпшення орендованих основних засобів, здійснених за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ» за період оренди і погоджених з Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Донецькій області, первісна вартість яких становить 27 485 454,00 грн.
Крім того, згідно вказаного Звіту за період оренди Підприємством (позивачем) за рахунок власних коштів здійсненні поліпшення по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн., який повернено до державної власності згідно акту приймання-передачі від 27.10.2010 між РВ ФДМУ по Донецькій області та ТОВ «СРЗ», без компенсації вартості.
Разом з цим, в матеріалах справи наявний висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз №7152-7155 від 06.03.2020, складений за результатами комісійного судово-економічного дослідження, яким підтверджується здійснення позивачем за період з 2006 по 2013 невід'ємних поліпшень за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань основних засобів у складі ЦМК колишнього ДП «АСРЗ», розмір яких станом на 20.01.2016 (дата набрання чинності рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 про дострокове розірвання договору оренди №1055/03 від17.06.2003) становить 14 914 313,58 грн.:
- внутрішньозаводські шляхи ін.№00131 - 2 265 862,77 грн.;
- зачисна станція інв. №60501 - 143 424,46 грн.;
- кран плавучий «Астрахань-5» інв.№02193 - 177 762,18 грн.;
- плав кран «А.Черноусов» інв. №12767 - 149 248,41 грн.;
- кран портальний Альбатрос інв. №40293 - 39 335,53 грн.;
- набережна судрем. напіввідкосна інв.№00137 - 1 765 467,06 грн.;
- набережна судорем. Причал 1-2 інв.№00135 - 4 818 909,90 грн.;
- плавдок 4 Г/П 15000 Т інв.№00172 - 3 229 352,68 грн.;
- плав причал ПРП-52М-С 16 інв.№04190 - 54 936,58 грн.;
- тепловоз ТГМ-1 інв.№4082 - 267729,76 грн.
- теплохід «Н.Морозов» БУ інв. №60526 - 1 962 249,85 грн.
Також, висновком експерта №7152-7155 від 06.03.2020, встановлено, що залишкова вартість невід'ємних поліпшень орендованого основного засобу у складі ЦМК колишнього «АСРЗ», а саме теплоходу «Анна» («Марина»), орендованого на підставі договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 здійснених ТОВ «СРЗ» за період оренди за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань станом на 27.10.2010 (дату акту приймання-передачі (повернення) до державної власності), підтверджується у загальній сумі 4 567 346,75 грн.
При цьому, висновком експерта №7152-7155 від 06.03.2020 встановлено, що початкова вартість поліпшень орендованих основних засобів без врахування поліпшень по теплоходу «Анна»/«Марина» складає 27 485 454,00 грн. (а.с.180-195 том ХІ).
Отже, як встановлено висновком комісійної судово-економічної експертизи №7152-7155 від 06.03.2020 загальна вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів у складі ЦМК колишнього «АСРЗ», враховуючи невід'ємні поліпшення теплоходу «Анна» («Марина»), здійснених позивачем за період оренди за рахунок власних коштів станом на 20.01.2016 рік, тобто на момент розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 складає 19 481 660,33 грн.
Таким чином, суд зазначає, що вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ» станом на 20.01.2016 у сумі 19 481 660,33 грн. фактично відноситься до частки позивача у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод».
Проте, як встановлено судом, протоколом засідання Комісії по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» №2 від 21.03.2018 року складено та затверджено Акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» станом на 30.04.2017р. без врахування вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів, здійснених за період оренди за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ», і яка враховується як власна частка Орендаря у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод» у сумі 13 78.0 тис. грн., з підстав здійснення вказаних поліпшень без згоди на це орендодавця, що виключає наявність підстав для компенсації вартості таких поліпшень на користь позивача.
Частиною 2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендар вправі залишити за собою проведені ним поліпшення орендованого майна, здійснені за рахунок власних коштів, якщо вони можуть бути відокремлені від майна без заподіяння йому шкоди. Якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди. Вартість поліпшень орендованого майна, зроблених орендарем без згоди орендодавця, які не можна відокремити без шкоди для майна, компенсації не підлягає.
Отже, враховуючи положення ст. 778, ст. 23, ч.2 ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", визначальною умовою для отримання орендарем компенсації вартості здійснених за його кошти поліпшень орендованого майна, є встановлення факту наявності чи відсутності попередньої згоди орендодавця на їх проведення.
Так, листами №06-4747 від 18.07.2003, №06-5557 від 05.08.2004, листом від 16.11.2004 та листом №06-0379 від 27.12.2004 відповідач 1 надав позивачу дозвіл на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів після вичерпання амортизаційних відрахувань (а.с.140 том І, а.с.141 том І, а.с.142,143 том І).
Разом з цим, листом №06-02-442 від 23.05.2008 відповідач 1 надав згоду на здійснення невід'ємних поліпшень т/н «Анна» за рахунок власних коштів орендаря (а.с.8 том ХІІ).
Крім того, як встановлено судом, факт здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого майна за рахунок власних коштів за згодою орендодавця підтверджується Актом перевірки використання державного майна - ЦМК «Азовський судноремонтний завод», переданого ТОВ «СРЗ» за договором оренди від 17.06.2003 №1055/03, від 14.09.2012, затвердженим саме відповідачем 1 - 04.10.2012, яким встановлено, що РВ ФДМУ надало згоду на здійснення невідокремлених поліпшень, що знайшло відображення в листах від 05.08.2004р. №06-5559, від 15.11.2004 №06-8076 та від 23.05.2008 №06-02-412.
При цьому, в зазначеному Акті вказано, що вартість здійснених поліпшень орендованого майна за періоди оренди до 31.12.2011 року за рахунок власних коштів орендаря становить 29 745 886,55 грн. (а.с.166-176 том І).
Таким чином суд зауважує, що невід'ємні поліпшення орендованих основних засобів ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод», залишкова вартість яких станом на 20.01.2016 рік складає 19 481 660,33 грн., тобто на момент розірвання договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, що підтверджено висновком експерта №7152-7155 від 06.03.2020, здійснені позивачем за наявності згоди орендодавця - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.
Крім того, як зазначалось раніше, поліпшення по теплоходу «Анна» у сумі 4 590 699,40 грн. також відноситься до частки позивача у складі ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод», оскільки під час повернення теплоходу «Анна» згідно Акту приймання-передачі від 27.10.2010 між РВ ФДМУ по Донецькій області та ТОВ «СРЗ», здійснено без компенсації такої вартості.
Тому загальна сума вартості невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод», здійснених позивачем згідно договору оренди №1055/03 від 17.06.2003, яка підлягає компенсації відповідачами на користь позивача, складає 19 481 660,33 грн.
Згідно з вимогами ч.ч.1,3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Разом з цим докази, які подаються до господарського суду, підлягають оцінці відповідно до статті 86 ГПК України, за якою суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За приписами ч.1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.78 ГПК України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1ст.79 ГПК України).
Отже, твердження відповідачів щодо здійснення позивачем невід'ємних поліпшень орендованого державного майна - ЦМК «Азовський судноремонтний завод» за рахунок власних коштів без згоди орендодавця, внаслідок чого зазначені поліпшення віднесені до державної частки та не підлягають компенсації орендарю не заслуговують уваги, оскільки докази, які наявні в матеріалах справи, зокрема, Акт перевірки використання державного майна - ЦМК «Азовський судноремонтний завод» від 14.09.2012, затверджений Регіональним відділенням Фонду державного майна України 04.10.2012, листи №06-4747 від 18.07.2003, №06-5557 від 05.08.2004, від 16.11.2004 та №06-0379 від 27.12.2004, що, в свою чергу, підтверджують наявність належних правових підстав для визнання здійснених невід'ємних поліпшень за рахунок власних коштів ТОВ «СРЗ» у загальному розмірі 18 370 447,52 грн. такими, що погодженні Регіональним відділенням Фонду державного майна України, є більш вірогідними у розумінні ч.1 ст.79 ГПК України, ніж Протокол Комісії по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» від 31.01.2018, Протокол розподілу вартості майна колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» від 28.02.2018, Протокол засідання Комісії по розмежуванню і оцінці майна цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства «Азовський судноремонтний завод» №2 від 21.03.2018.
При цьому, згідно пояснень представника відповідача 2, наданих у судових засіданнях, РВ ФДМУ дійсно надавалась згода на проведення невід'ємних поліпшень орендованого майна, проте яких саме і в якому обсязі, представник не зміг надати відповіді, оскільки ФДМУ по Донецькій області втрачена вся документація, в тому числі листування, яка б підтвердила надання згоди орендодавця на здійснення спірних невід'ємних поліпшень, через початок проведення антитерористичної операції на території Донецької області.
Посилання відповідачів та третьої особи 2 щодо недотримання позивачем Порядку надання орендарю згоди орендодавця державного майна на здійснення невід'ємних поліпшень орендованого державного майна, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №1523 від 03.10.2006, судом не приймається до уваги, оскільки Фондом державного майна України по Донецькій області не надано належних доказів відмови чи наявності заперечень у здійсненні поліпшень внаслідок недотримання позивачем цього порядку, при цьому як вбачається з матеріалів справи, відповідачем 1 надано згоду на здійснення невід'ємних поліпшень за рахунок власних коштів позивача, що знаходить своє відображення у листах №06-8076 від 15.11.2004, №06-5559 від 05.08.2004, №06-9379 від 27.12.2004.
Стосовно Порядку оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід'ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, затвердженого Наказом Фонду державного майна України №377 від 27.02.2004, суд зазначає, що положення вказаного Порядку у спірному випадку не застосовуються, оскільки Порядок застосовується для оцінки орендованого нерухомого майна, що перебуває у державній, комунальній власності або належить Автономній Республіці Крим, щодо якого прийнято рішення про приватизацію та компенсацію орендарю вартості невід'ємних
поліпшень, здійснених за рахунок коштів орендаря, водночас доказів прийняття такого рішення відповідачами до суду не надано.
Твердження Регіонального відділення ФДМУ по Харківській, Донецькій та Луганській областях про необхідність залучення до участі у справі Державної казначейської служби України у якості відповідача, судом відхиляється виходячи з наступного.
Згідно пункту 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" від 09.12.1991 № 4107-VI Фонд державного майна України здійснює повноваження власника державного майна, у тому числі корпоративних прав, у процесі приватизації та контролює діяльність підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління.
Відповідно до пункту 1, абзацу 2 пункту 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення. Боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.
Відтак, Фонд державного майна України може бути самостійним відповідачем у справі.
Аналогічна правова позиція закріплена у постанові Верховного Суду від 31.01.2018 у справі №910/26276/15.
Щодо заяв відповідачів про застосування наслідків спливу позовної давності, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).
При цьому, згідно з ч.1 ст.258 Цивільного кодексу України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.
Так, відповідно до ч.1 ст.786 Цивільного кодексу України до вимог про відшкодування збитків у зв'язку з пошкодженням речі, яка була передана у користування наймачеві, а також до вимог про відшкодування витрат на поліпшення речі застосовується позовна давність в один рік.
За загальним правилом, передбаченим частиною першою статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Водночас, за приписами ч.2 ст.786 ЦК України перебіг позовної давності щодо вимог наймача починається з моменту припинення договору найму.
Відповідно до частини третьої статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.
Суд зазначає, що рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, яким розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003, набрало законної сили - 20.01.2016, тому саме з цього моменту почався перебіг позовної давності за позовними вимогами позивача, що узгоджується з положеннями ч.2 ст.786 ЦК України.
Тому, строк протягом якого позивач мав право на звернення з відповідним позовом до суду починається з 20.01.2016 та закінчується 20.01.2017 року, тоді як позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” лише 28.02.2019 року, що вбачається з експрес накладної №381042530 (а.с.183 том І).
Частиною 4 ст.267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Разом з цим, позивач просить суд визнати поважними причини пропуску позовної давності.
Відповідно до ч.5 ст.267 Цивільного кодексу України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.
Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об'єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини.
В обґрунтування поважності пропущення позовної давності позивач зазначає, що рішенням Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.01.2016 та постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2016, позов задоволено. Розірвано договір оренди №1055/03 від 17.06.2003.
Однак, рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2016, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018, задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Верховного Суду від 14.05.2019 у справі №905/1502/15 рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2016 та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 03.03.2018 у справі №905/1502/15 скасовано. Прийнято нове рішення, відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "СРЗ" про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15. Рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 залишено в силі.
Тому, як зазначає позивач, оскаржуючи рішення суду про розірвання договору оренди, він цілком обґрунтовано та справедливо вважав, що договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 був чинним, саме до 14.05.2019 року, тобто до моменту коли рішення Господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15 було залишено в силі постановою Верховного Суду, тому і не здійснював дій, спрямованих на відшкодування спірних невід'ємних поліпшень.
Також, перебіг строку позовної давності в частині вимог про стягнення вартості невід'ємних поліпшень теплоходу «Анна» («Марина»), орендованого на підставі договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 здійснених ТОВ «СРЗ» за період оренди за рахунок власних коштів, почався з 20.01.2016 тобто з моменту розірвання спірного договору за рішенням господарського суду Донецької області від 20.10.2015 у справі №905/1502/15, оскільки, незважаючи на повернення теплоходу «Анна» до державної власності 27.10.2010 на підставі відповідного Акту приймання - передачі, останній не виключено з переліку майна, що входить до складу ЦМК ДП «Азовський судноремонтний завод». При цьому, нарахування орендної плати до розірвання спірного договору здійснювалось з урахуванням користування позивачем теплоходу «Анна», стягнення якої є предметом розгляду справи №905/2048/19, що знаходиться в провадженні господарського суду Донецької області.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що "позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу" (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою № 14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами № 22083/93, №22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").
Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (ст. 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права.
Аналіз ст. 261 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у заінтересованої сторони права на позов.
Водночас, позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, про обов'язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Суд зауважує на тому, що звернення особи до суду пов'язане не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини, тобто факти порушення її прав або законних інтересів, а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про такі обставини.
Таким чином, суд зазначає, що до винесення постанови Верховним Судом у справі №905/1502/15, а саме до 14.05.2019, позивач правомірно вважав договір оренди №1055/03 від 17.06.2003 дійсним, а тому не звертався до суду з позовом, що розглядається, раніше.
З огляду на викладене, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, а також, принцип справедливості, добросовісності і розумності, виходячи з фактичних обставин справи, суд визнає поважними зазначені причини пропущення позивачем позовної давності, тому право позивача, порушення якого встановлено судом, підлягає захисту.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, приймаючи до уваги доведеність позивачем факту здійснення невід'ємних поліпшень невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” за рахунок власних коштів за згодою орендодавця, суд дійшов висновку про наявність підстав для компенсації позивачу вартості невід'ємних поліпшень станом на 20.01.2016 у розмірі 19 481 660,33 грн., та з урахуванням положень ч.2 ст.237 ГПК України, згідно якої при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог, позовні вимоги підлягають задоволенню в заявленому позивачем розмірі у повному обсязі у сумі 18 370 447,52 грн.
Разом з цим, судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 16.05.2019р. №467 прийнято рішення про утворення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, розташовану у м. Харків шляхом злиття Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Згідно з п.2 вказаного Наказу встановлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.
Наказом Фонду державного майна України №639 від 02.07.2019р. визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях 02.07.2019р.
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, з 02.07.2019р. Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником прав та обов'язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області.
Крім того, як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, яке реорганізовуються шляхом злиття припинено - 27.03.2020 року (номер запису:14801120017064495).
Отже, приймаючи до уваги, що відповідач 2 - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником відповідача 1 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, діяльність якого припинено внаслідок реорганізації шляхом злиття - 27.03.2020, вартість невід'ємних поліпшень орендованих основних засобів ЦМК колишнього ДП «Азовський судноремонтний завод», здійснених позивачем згідно договору оренди №1055/03 від 17.06.2003 за період оренди за рахунок власних коштів підлягає компенсації саме відповідачем 2 - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.
Враховуючи, що відповідач 1 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області припинив діяльність внаслідок реорганізації шляхом злиття - 27.03.2020, провадження у справі в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м. Маріуполь Донецької області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків підлягає закриттю на підставі відповідно до п.6 ч.1 ст.231 ГПК України, згідно якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі.
Судові витрати у відповідності до вимог п.1 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягуються з відповідача на користь позивача.
Керуючись cт.ст. 7, 13, 42, 86, 123, 129, 210, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м. Маріуполь Донецької області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області, м. Харків.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ”, м. Маріуполь Донецької області до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, м. Харків за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків та за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонду державного майна України, м. Київ про стягнення 18 370 447,52 грн. в якості відшкодування вартості невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” - задовольнити повністю.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний, 1; код ЄДРПОУ 43023403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “СРЗ” (87510, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Адмірала Луніна, 2; код ЄДРПОУ 32183383) вартість невід'ємних поліпшень основних засобів у складі цілісного майнового комплексу колишнього державного підприємства “Азовський судноремонтний завод” у розмірі 18 370 447,52 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 275 556,73 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено у Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення через Господарський суд Донецької області в порядку, передбаченому розділом ІV ГПК України.
Головуючий суддя О.В. Чернова
Суддя Г.В. Левшина
Суддя Г.Є. Курило
Повний текст рішення складено та підписано 18.09.2020 року.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/