Справа № 452/1098/20
Провадження № 1-кс/442/1070/2020
17 вересня 2020 року слідчий суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Дрогобичі матеріали скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, -
До слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 надійшла скарга ОСОБА_3 , в якій він просив визнати постанову про відмову у задоволенні клопотання від 20.07.2020 незаконною, такою, що не відповідає вимогам ст. 220 КПК України.
Скаржник в судовому засідання вимоги скарги підтримав.
Інспектор дізнання та прокурор в судове засідання не з'явилися. Представник Самбірської місцевої прокуратури надав до суду заяву, у якій просив скаргу ОСОБА_3 розглядати без участі працівників Самбірської місцевої прокуратури, зазначив, що обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 21.07.2020 скеровано до Самбірського міськрайонного суду для розгляду по суті. Інспектор сектору дізнання ОСОБА_4 подала до суду заяву про розгляд скарги без її участі. Скаржник ОСОБА_3 не заперечував проти розгляду скарги у відсутності інспектору діхнання та прокурора. Відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
Слідчий суддя, вивчивши скаргу та додані до неї матеріали приходить, до наступних висновків.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 3 КПК України досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування.
Закінчення досудового розслідування регламентовано главою 24 КПК України.
Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 283 КПК України прокурор зобов'язаний у найкоротший строк після повідомлення особі про підозру здійснити одну з таких дій, зокрема, звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Параграфом 3 глави 24 КПК України регламентовано звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Як вбачається з матеріалів справи, обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12020140290000256 від 17.04.2020 скеровано до суду згідно супровідного листа від 21.07.2020.
Ухвалою від 23.07.2020 Самбірський міськрайонний суд Львівської області призначив кримінальне провадженняза по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 171 КК України, до судового розгляду.
Виходячи з вищевикладеного, оскільки на час розгляду даної скарги досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020140290000256 від 17.04.2020 закінчено, то у слідчого судді відсутні повноваження для розгляду даної скарги.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ч. 2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора; зобов'язання припинити дію; зобов'язання вчинити певну дію; відмову у задоволенні скарги.
За таких обставин слідчий суддя позбавлений можливості об'єктивно встановити обставини, які можуть покладатись в основу судового рішення про задоволення скарги, тому в задоволенні скарги слід відмовити.
До такого ж висновку дійшов Київський апеляційний суд в ухвалі від 26.08.2020 по справі № 11-cc/824/4197/2020, Апеляційний суд Миколаївської області в ухвалах від 18.05.2018 у справі № 490/5563/17 (провадження № 11-сс/784/253/18), від 05.01.2018 у справі № 487/6496/17 (провадження № 11-сс/784/8/18), від 26.12.2017 у справі № 473/3630/17 (провадження № 11-сс/784/731/17), від 15.12.2017 у справі № 487/5688/16-к, від 30.11.2017 у справі № 469/1316/17 (провадження № 11-сс/784/667/17).
В той же час, згідно з п. 2 ч. 4 ст. 42 КПК України обвинувачений також має право збирати і подавати суду докази, тобто ОСОБА_3 має право з врахуванням положень ст. 290 КПК України подати докази до суду, який здійснює розгляд кримінальної справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 9, 309, 372 КПК України, слідчий суддя -
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову слідчого про відмову у задоволенні клопотання, - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1