ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/13622/20
провадження № 3/753/6286/20
"03" вересня 2020 р. м. Київ
Суддя Дарницького районного суду м. Києва О.В. Домарєв, розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП,
05.08.2020 р. приблизно о 11 год. 50 хв. біля буд. № 56 по Харківському шосе в м. Києві, в порушення п. 2.9 (г) ПДР України, ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував з явними ознаки наркотичного сп'яніння (неприродна блідість шкірного покриву обличчя, звужені зіниці, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук) та який відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому порядку в присутності двох свідків. При цьому власник транспортного засобу ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння. Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків за допомогою газоаналізатора «Drager», який зафіксував перевищення рівню алкоголю в крові із цифровим показником -3,13 %о.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, про день час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до положень ст. 268 КУпАП - неявка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи за суттю у його відсутність. Ураховуючи скорочений строк, протягом якого на особу може бути накладене адміністративне стягнення, суд розглянув справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів. Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно з вимогами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
А відповідно до положень ст.252 КУпАП - орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №420273 від 05.08.2020 року \а.с.1\, довідку, роздруковану газоаналізатором «Драгер» \а.с.2\, акт огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 \а.с.3\, письмові пояснення свідків, в присутності яких водій ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння \а.с.4\, постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 2 ст. 126 КУпАП \а.с.5\, копію протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 420272 від 05.08.2020, складеного відносно ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП \а.с.6\, компакт-диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських \а.с.7\, оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог п. 2.9.г Правил дорожнього руху України - водієві забороняється передавати керування транспортним засобом особам, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у хворобливому стані.
У судовому засіданні об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 передав право керування транспортним засобом «ВАЗ 2107» д.н.з. НОМЕР_1 водію ОСОБА_2 , який перебував з явними ознаки наркотичного сп'яніння, всупереч вимогам п. 2.9.г ПДР України.
Обговорюючи правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд враховує, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17.06.2020 № 720-IХ внесено зміни до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22.11.2018 № 2617-VIII, зокрема, повернуто колишню редакцію ст. 130 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами у стані сп'яніння \п. 117 Закону України № 720-IХ.
Аналіз наведених обставин та вимог закону дозволяє суду зробити висновок про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, та про необхідність накладення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення, адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Крім того, відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» - у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 420 грн. 40 коп., який також підлягає стягненню з правопорушника на користь держави.
Керуючись ст. ст. 130 ч.1,251,252,268,283-285 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», -
Визнати винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 10200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 420 грн. 40 коп. на користь держави.
Роз'яснити, що у разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, у порядку примусового виконання постанови з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу відповідно до положень ст. 308 КУпАП.
Строк пред'явлення постанови до примусового виконання три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом десяти днів.
Суддя О.В. Домарєв