Єдиний унікальний номер 719/366/20
Номер провадження 1-кп/722/110/20
17 вересня 2020 року Сокирянський районний суд Чернівецької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
захисника ОСОБА_4
обвинуваченої ОСОБА_5
представника потерпілої особи ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в м.Сокиряни кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020260230000072 від 21.07.2020 року відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт.Кельменці Чернівецької області, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, освіта повна вища, розлученої, раніше не судимої, працюючої спеціалістом Новодністровського бюро правової допомоги,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України, а також угоду про визнання винуватості від 13.08.2020 року, -
У період часу з лютого по березень 2019 року, точні час та дата органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , будучи звільненою відповідно до наказу №4-О від 29.01.2019 року з посади юристконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, перебуваючи у службовому кабінеті територіального центру соціального обслуговування м.Новодністровськ за адресою: м-н «Сонячний»,24 м.Новодністровськ Чекрнівецької області, діючи умисно, протиправно, з метою створення уяви про наявність у робочий час на робочому місці своєї доньки ОСОБА_7 , прийнятої згідно наказу №10-О від 31.01.2019 року на посаду юристконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, внесла до табелю обліку робочого часу працівників територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ за лютий та березень 2019 року завідомо неправдиві відомості щодо того, що ОСОБА_7 перебувала на робочому місці та виконувала свої обов'язки у робочий час протягом вказаного періоду часу. При цьому, ОСОБА_5 було достовірно відомо, що юрисконсульт територіального центру соціального обслуговування ОСОБА_7 у лютому та березні 2019 року була відсутня на робочому місці та свої трудові обов'язки у територіальному центрі соціального обслуговування у м.Новодністровськ не виконувала.
Крім цього, у лютому та березні 2019 року, точні час та дата органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , будучи звільненою відповідно до наказу №4-О від 29.01.2019 року з посади юристконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, перебуваючи у службовому кабінеті територіального центру соціального обслуговування м.Новодністровськ за адресою: м-н «Сонячний»,24 м.Новодністровськ Чернівецька область, діючи умисно, з метою створення уяви про наявність у робочий час на робочому місці юрисконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ ОСОБА_7 , використала завідомо підроблені документи, а саме табелі обліку робочого часу працівників територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ за лютий та березень 2019 року із зазначенням у них ОСОБА_7 , залишивши для подальшого підпису директору територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ. На підставі вказаних табелів за лютий та березень 2019 року працівникам територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ було нараховано заробітну плату, в тому числі ОСОБА_7 , яка фактично була відсутня на робочому місці та свої трудові обов'язки у територіальному центрі соціального обслуговування у м.Новодністровськ не виконувала.
Крім цього, в кінці січня 2019 року, точні дата та час органом досудового розслідування не встановлені, ОСОБА_5 , будучи звільненою відповідно до наказу №4-О від 29.01.2019 року з посади юрисконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, діючи умисно, протиправно, зловживаючи довірою директора територіального центру у м.Новодністровськ, передала останньому підроблені нею документи щодо працевлаштування з лютого 2019 року на посаді юрисконсульта територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ її доньки ОСОБА_7 . Не повідомляючи про вказане працевлаштування ОСОБА_7 , ОСОБА_5 після свого звільнення 29.01.2019 року, продовжувала виконувати обов'язки юрисконсульта, в тому числі виготовляла від імені ОСОБА_7 табелі обліку робочого часу працівників територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ за лютий та березень 2019 року. Будучи введеним в оману, директор територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ, не володіючи інформацією щодо того, що ОСОБА_7 на робочому місці протягом лютого та березня 2019 року фактично не перебувала, підписав табелі обліку робочого часу працівників територіального центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ за лютий та березень 2019 року, із зазначенням у них серед працівників в тому числі ОСОБА_7 , які в подальшому було передано бухгалтеру для нарахування заробітної плати. Згідно підробленої ОСОБА_5 довіреності від імені ОСОБА_7 , датованої 01.02.2019 року, заробітна плата ОСОБА_7 за лютий та березень 2019 року нараховувалась територіальним центром соціального обслуговування у м.Новодністровськ на картку «ПриватБанк», належну ОСОБА_5 .
Отже, у лютому 2019 року ОСОБА_7 було нараховано та виплачено заробітну плату у сумі 3359,26 грн. та в березні 2019 року - у сумі 3359,26 грн. Вказаними грошовими коштами ОСОБА_5 після шахрайського заволодіння розпорядилася на власний розсуд, тим самим спричинивши територіальному центру соціального обслуговування у м.Новодністровськ матеріальну шкоду на загальну суму 6718,52 грн.
Таким чином, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358 КК України - в підробленні офіційних документів, ч.4 ст.358 КК України - у використанні завідомо підроблених документів та ч.1 ст.190 КК України - у заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою.
13.08.2020 року між прокурором Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 в присутності її захисника ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості, яку учасники судового процесу в судовому засіданні просили затвердити.
Відповідно до даної угоди підозрювана ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України та зобов'язується беззастережно визнати свою винуватість в обсязі повідомленої підозри у судовому провадженні.
Прокурором при вирішенні питання про укладення даної угоди про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.470 КПК України враховано наступні обставини:
- ступінь та характер сприяння підозрюваної ОСОБА_5 у проведенні кримінального провадження відносно неї, а саме, визнання нею вини в повному обсязі, надання правдивих та вичерпних показів, що викривають її вину, щире каяття;
- характер і тяжкість підозри, а саме те, що вона підозрюється у вчиненні кримінальних проступків;
- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зокрема держава в особі правоохоронних органів заінтересована у викритті більшої кількості кримінальних правопорушень, зменшення рівня злочинності, у зв'язку з цим прокурор завжди повинен враховувати можливість прискорити досудове розслідування та судовий розгляд у разі визнання підозрюваним своєї вини;
- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень або інших більш тяжких кримінальних правопорушень, зокрема, підозрювана ОСОБА_5 надала вичерпні покази в якості свідка в іншому кримінальному провадженні.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_5 , яка беззастережно визнала свою винуватість у вчиненні інкримінованих їй кримінальних проступків, щиро розкаялася у вчиненому, покарання за вчинення:
-кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України у виді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
-кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України у виді штрафу у розмірі 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Сторони погодились на призначення ОСОБА_5 остаточного покарання на підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань у виді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На момент підписання угоди про визнання винуватості сторони розуміли наслідки укладення такої угоди, передбачені ст.473 КПК України, підстави оскарження вироку в апеляційному порядку (ч.4 ст.394 КПК України) та касаційному порядку (ч.3 ст.424 КПК України), що підтверджується їхніми підписами. ОСОБА_5 відмовилася від здійснення прав, передбачених п.1 ч.4 ст.474 КПК України.
Крім цього, ОСОБА_5 відомо та зрозуміло, що у відповідності до вимог ст.476 КПК України за наслідком невиконання даної угоди про визнання винуватості прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив угоду, з клопотанням про скасування вироку. Наслідком скасування вироку є призначення судового розгляду в загальному порядку або направлення матеріалів провадження для звернення досудового розслідування в загальному порядку.
Відповідно до положень ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною четвертою ст.469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
У судовому засіданні судом з'ясовано, що ОСОБА_5 цілком розуміє своє право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінальних поступків, у вчиненні яких її обвинувачують, а також роз'яснено її права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст.ст. 473, 476 КПК України. Також з'ясовано у прокурора та захисника, що вони розуміють наслідки затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ст.473 КПК України.
Судом встановлено, що укладення даної угоди є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді, а сама угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України:
- кваліфікація вчинених ОСОБА_5 кримінальних проступків, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358, ч.1 ст.190 КК України є правильною і не підлягає іншій кваліфікації, у тому числі за більш тяжчі правопорушення, ніж ті, щодо яких передбачена можливість укладення цієї угоди про визнання винуватості;
- узгоджені сторонами вид та міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості вчинених кримінальних проступків та особі обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, вперше притягується до кримінальної відповіадальності, а також враховують наявність обставини, яка пом'якшує покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання;
- умови угоди відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб;
- укладення угоди було добровільним і обвинувачена має можливість виконати взяте на себе за цією угодою зобов'язання.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність підстав для відмови в затвердженні укладеної між сторонами кримінального провадження угоди про винуватість, передбачених ч.7 ст.474 КПК України, а тому її слід затвердити, призначивши ОСОБА_5 узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 473-476 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 13.08.2020 року по кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020260230000072, яка укладена між прокурором Кельменецької місцевої прокуратури Чернівецької області ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_5 в присутності її захисника ОСОБА_4 .
Визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні:
-кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.358 КК України та призначити їй узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.;
-кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України та призначити їй узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу у розмірі 150 (ста п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) грн.;
-кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.190 КК України та призначити їй узгоджене сторонами кримінального провадження покарання у виді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) грн.
На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом часткового складання призначених покарань призначити ОСОБА_5 узгоджене сторонами кримінального провадження остаточне покарання у виді штрафу у розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, шо становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.
Роз'яснити ОСОБА_5 , що відповідно до частин першої та п'ятої ст.476 КПК України у разі невиконання нею угоди про визнання винуватості, прокурор матиме право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Крім того, умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Чернівецького апеляційного суду протягом 30-ти діб з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Сокирянський районний суд Чернівецької області.
Головуючий: