Справа №705/3638/20
1-кс/705/999/20
17 вересня 2020 року місто Умань
Слідчий суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 , вивчивши матеріали клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250250000837 від 16.09.2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, поданого слідчим СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 ,
Слідчий СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250250000837 від 16.09.2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Вивченням клопотання та доданих до нього копій матеріалів кримінального провадження встановлено, що клопотання не відповідає вимогам статті 171 КПК України.
Згідно ч.2 ст.171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:
1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;
2) перелік і види майна, що належить арештувати;
3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;
4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.
До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
У мотивувальній частині клопотання слідчим взагалі не зазначено власників чи володільців майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з посиланням на документи, які підтверджують право власності, володіння, користування чи розпорядження таким майном. Відповідно, не вказані засоби зв'язку з такими особами з тією метою, щоб слідчий суддя міг повідомити таких осіб про дату та час розгляду клопотання.
У клопотанні лише наявні посилання на те, що транспортний засіб був вилучений у ОСОБА_3 , без посилання на те, чи є він законним власником чи володільцем такого майна.
Також, до клопотання не додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.
У клопотанні слідчий посилається на те, що в результаті ДТП водій ОСОБА_3 був доставлений в лікарню, де помер, а також у лікарню була доставлена ОСОБА_4 , яка отримала тілесні ушкодження.
Документи, які б підтверджували вказані обставини, до клопотання не додані, у зв'язку з чим слідчий суддя позбавлений можливості з'ясувати наявність ознак злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Також, у прохальні частині клопотання слідчий просить накласти арешт на майно, заборонивши власникам та уповноваженим ним особам, розпоряджатись та користуватись таким майном. При цьому, не зазначає, яких саме власників чи уповноважених ним осіб слідчий має на увазі.
Крім того, у відповідності до вимог ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Як вбачається з клопотання слідчий, обґрунтовуючи необхідність накладення арешту на майно, зазначає про те, що таке майно визнано речовим доказом.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як вбачається з постанови слідчого від 16 вересня 2020 року транспортний засіб визнаний речовим доказом, так як має на собі сліди вчинення правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, жодного документу, який би підтверджував, що транспортний засіб має на собі сліди вчинення правопорушення та містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, до клопотання не додано.
Також, до клопотання додано лише копію першої та останньої сторінок протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 15 вересня 2020 року, які слідчий суддя не може взяти до уваги, так як до клопотання повинен додаватись оригінал процесуального документу чи його копія у повному обсязі. Крім того, у клопотанні слідчий посилається на те, що під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб був оглянутий. Така обставина не підтверджується даними сторінок з протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, які додані до клопотання.
Згідно ч.3 ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 170, 171, 172 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СВ Уманського ВП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12020250250000837 від 16.09.2020 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України - - повернути прокурору Уманської місцевої прокуратури ОСОБА_5 , встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1