Справа №705/3617/20
2-о/705/130/20
про залишення заяви без руху
16 вересня 2020 року м. Умань
Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Корман О.В., вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання,
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулася ОСОБА_1 з заявою про встановлення факту спільного проживання.
Вивченням заяви та доданих до неї документів, встановлено, що заявником не дотримано вимоги ст.318 ЦПК України.
Стаття 318 ЦПК України визначає, що у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.
У заяві ОСОБА_1 посилається на певні обставини, зокрема на факт її звернення після смерті матері до нотаріуса з метою подання заяви про прийняття спадщини за законом, та на факт неприйняття нотаріусом такої заяви. Проте, не зазначає, коли такі обставини мали місце, та не надає докази, що підтверджують такі обставини.
Також, до заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору заявником.
Заявник посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п.10 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Пункт 10 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» визначає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - громадяни, віднесені до 1 та 2 категорій постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Стаття 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи:
1) особа з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1;
2) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: - з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; - у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2;
До заяви додано копію посвідчення дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виданого на ім'я ОСОБА_1 , згідно якого вона має право на ряд пільг і компенсацій, передбачених у ст.20 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначених для громадян, віднесених до категорії 1.
Статус дружини померлого громадянина із числа ліквідаторів категорії 1, смерть якого пов'язана з Чорнобильською катастрофою, не свідчить про те, що така дружина віднесена законом до громадян 1 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Розділом IV ЦПК України не врегульовано дії судді в разі, якщо заява не відповідає вимогам ЦПК України.
Проте, ч.3 ст.294 ЦПК України визначає, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Тому, суддя, на підставі ч.9 ст.10 ЦПК України, залишаючи заяву без руху, виходить з положень ЦПК України, якими врегульовано підстави та порядок залишення без руху позовної заяви.
Заявнику необхідно у строк, визначений судом, усунути недоліки заяви, на які вказав суддя в ухвалі, шляхом надання до суду доказів обставин, на які заявник посилається у своїй заяві, а також надати до суду документ, що підтверджує сплату заявником судового збору в розмірі 420 гривень 40 копійок.
Керуючись ст.10, ст.185, ст.318 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання, залишити без руху.
Визначити заявникові строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення їй ухвали про залишення заяви без руху.
Копію ухвали направити заявникові.
Ухвала набирає законної сили після підписання її суддею та не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Суддя О.В.Корман