Тальнівський районний суд Черкаської області
Справа № 704/602/20
16.09.2020 року Тальнівський районний суд Черкаської області в складі суду:
головуючого судді Фролова О.Л.
при секретарі судового засідання Кремсалюк Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції м. Київ про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
Позивач звернувся до Тальнівського районного суду з адміністративним позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 20.07.2020 р. серія ЕАМ №2849319, мотивуючи його тим, що 20.07.2020 близько 09.29 год. він рухався автомобілем в м. Черкаси по вул. Благовісна, 25, не порушуючи правил дорожнього руху. В цей же день відносно нього було винесено постанову від 20.07.2020 р. сер ЕАМ №2849319, відповідно до якої ОСОБА_1 керуючи автомобілем в населеному пункті рухався зі швидкістю 74 км/год., чим перевищив встановлену швидкість на 24 км/год. та порушив п. 12.9.6 ПДР України, у зв'язку з чим позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. Швидкість вимірювалась приладом «Trucam 000735». Позивач не погоджується із притягненням його до адміністративної відповідальності, а тому звернувся з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просив суд його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав суду відзив на позов в якому зазначив, що позивач помилково дійшов до висновку про те, що швидкість вимірювалася приладом, який був не повірений, оскільки свідоцтво про повірку вимірювача швидкості чинне до 19.12.2020 р., а стосовно того, що на приладі були відсутні повірочні тавра чи пломби, то зазначив, що таке опломбування не передбачено жодними документами. Щодо тверджень позивача про те, що під час винесення постанови у інспектора не було жодного доказу вини позивача, то дане твердження не відповідає дійсності, оскільки інспектор зазначив доказ, яким підтвердив факт перевищення швидкості позивачем, а саме: «швидкість вимірювалась приладом «TruСam 000735», відео фіксація з якого додається.» Таким чином, представник відповідача зазначає, що викладені позивачем доводи не є належним обґрунтуванням адміністративного позову щодо порушення відповідачем норм матеріального чи процесуального права та не спростовують наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП, а тому просить суд відмовити в задоволенні позову.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, надані докази, суд встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.
Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режиму серії ЕАМ № 2849319, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн. 00 коп. В даній постанові зазначено, що 20.07.2020 о 09.18 год. водій керуючи в населеному пункті в м. Черкаси по вул. Благовісна, 25 автомобілем рухався зі швидкістю 75 км/год. чим перевищив встановлену швидкість на 25 км/год., швидкість вимірювалась приладом «Trucam 000735», відео фіксація з якого додається, чим порушив п. 12.9. «б» ПДР України.
Представником відповідача до матеріалів справи було додано сертифікат затвердження типів засобів вимірювальної техніки, експертний висновок та інші документи, що підтверджують право працівників поліції на використання вимірювального виробу «TruСam», а тому суд приходить до висновку, що твердження позивача про те, що вимірювання швидкості відбулося не відповідним технічним приладом не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Крім того, позивач стверджує, що оскаржувана постанова є незаконною у зв'язку з тим, що була винесена безпосередньо на місці вчинення правопорушення без надання часу на реалізацію відповідних прав, зокрема на правову допомогу, то суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Згідно приписів пункту 2.4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року № 5-рп/2015 у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 276 КУпАП вбачається, що підстав для ототожнення місця вчинення адміністративного правопорушення з місцем розгляду справи про таке правопорушення немає, а словосполучення «на місці вчинення правопорушення» і «за місцем його вчинення», які містяться у статтях 258, 276 Кодексу, мають різне цільове спрямування і різний правовий зміст. Зокрема, словосполучення «за місцем його вчинення», застосоване у положенні частини першої статті 276 Кодексу, за якою «справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення», вказує на місцезнаходження органу, уповноваженого законом розглядати справу про адміністративне правопорушення у межах його територіальної юрисдикції згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Проте, Законом України № 596-VII внесено зміни до ст.258 КУпАП, зі змісту яких вбачається, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 283 КУпАП, а тому підстави для задоволення позову з цих причин відсутні.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач перевищив швидкість руху в населеному пункті та порушив ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, накладене на нього стягнення є мінімальне з передбачених санкцією вказаної частини цієї статті, а інспектор при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не допустив порушень чинного законодавства, які б свідчили про незаконність винесеного рішення.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку про те, що постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ № 2849319 від 20.07.2020 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 необхідно залишити без змін, а позовну заяву - залишити без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-246 КАС України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення залишити без задоволення, а постанову серії ЕАМ № 2849319 від 20.07.2020 р. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя О.Л. Фролов