Справа № 636/867/20
Провадження № 1-кп/636/608/20
17 вересня 2020 року Чугуївський міський суд Харківської області
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора Чугуївської місцевої прокуратури ОСОБА_3 ,
за участю: обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 12020220440000185, внесеному 15 лютого 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно обвинуваченого
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Володарського, Свердловського району, Ворошиловградської області, громадянина України, з вищою освітою, пенсіонера, незасудженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,-
15 лютого 2020 року, приблизно об 11.00 год., у ОСОБА_4 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік від буд. АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих особистих неприязнених відносин з ОСОБА_5 , виник прямий умисел, направлений на нанесення тілесних ушкоджень останньому, який в цей час знаходився на поверхні ґрунту у положенні лежачи на лівому боці. Реалізуючи раптово виниклий злочинний умисел, ОСОБА_4 вихопив з рук у ОСОБА_5 палицю, якою наніс останньому один удар в область правого передпліччя, другий - в область правого боку обличчя ОСОБА_5 , після чого в конфлікт втрутилися сторонні особи та він був закінчений. Внаслідок злочинних дій ОСОБА_4 , згідно висновку експерта № 12-14-67-Ч/20 від 24.02.2020, у потерпілого ОСОБА_5 виявлено наступні тілесні ушкодження: синець на обличчі з переходом на праву вушну раковину, садно на фоні синця на правому передпліччі. За ступенем тяжкості вказаний синець та садно на фоні синця кваліфікуються по критерію тривалості розладу здоров'я як легке тілесне ушкодження, яке не спричинило короткочасний розлад здоров'я (менше 6 діб).
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, погодившись з обставинами вчиненого кримінального правопорушення, як вони зазначені в обвинувальному акті, але надати пояснення відмовився.
За згодою сторін, згідно з ч. 3 ст. 349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніхто не оспорює.
Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин справи, а саме: дослідженням матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого:
- довідки ОСК ГУНП в Харківській області та ОСК МВС України № 95-17022020/63091 від 18.02.2020 про відсутність судимості у ОСОБА_4 ;
- довідок КЗОЗ «Чугуївської ЦРЛ ім. М.І. Кононенка» № 01-14/639 від 20.02.2020, згідно яких обвинувачений ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває;
- інформації дільничного офіцера поліції СППП Чугуївського ВП ГУНП в Харківській області від 21.02.2020, згідно якої за час проживання у смт. Новопокровка, Чугуївського району, Харківської області ОСОБА_4 зарекомендував себе з посередньої сторони, з сусідами в конфлікти не вступає, від мешканців селища скарг на нього не надходило, з особами, які зловживають спиртними напоями, помічений не був.
Досліджені та проаналізовані надані у справі докази дозволяють суду зробити обґрунтований висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_4 своїми діями вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, - нанесення умисного легкого тілесного ушкодження.
Відповідно до ст. 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів, а згідно зі ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує характер і ступінь скоєного злочину, який відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, конкретні обставини справи та дані про особу обвинуваченого, а саме: те, що він раніше не засуджений, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується посередньо. Також суд враховує думку потерпілого, який при призначенні покарання просив суд суворо покарати обвинуваченого. А також те, що потерпілий після спричинення йому тілесних ушкоджень, у травні 2020 року переніс геморагічний інсульт.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд визнає щире каяття. Обставиною, що обтяжує покарання, суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Визначаючи ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, суд повинен виходити із сукупності всіх обставин справи, зокрема, форми вини, мотиву і цілі, способу, обстановки і стадії вчинення злочину, тяжкості наслідків, що настали.
З урахуванням викладеного, ступені тяжкості вчиненого злочину, особи винного та його ставлення до вчиненого ним діяння, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, те, що він вину визнав, раніше не засуджений, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризувався посередньо, те, що вчинене ним кримінальне правопорушення хоча і відноситься до категорії злочинів невеликої тяжкості, однак є умисним, та враховуючи позицію потерпілого, суд вважає за доцільне призначити обвинуваченому покарання в межах санкції статті, за якою він обвинувачується, у вигляді штрафу, що буде необхідним і достатнім для його виправлення і попередження скоєння ним нових злочинів, що на думку суду, відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищеними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності та захистом інтересів потерпілого. Підстав для застосування до обвинуваченого дії ст. ст. 69, 75 КК України суд не вбачає. Суд, враховуючи локалізацію та тяжкість тілесних ушкоджень, вважає за необхідне призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією статті, так як обвинувачений має постійний дохід у вигляді пенсії.
Цивільний позов потерпілим не заявлявся, судові витрати та речові докази відсутні.
У ході досудового розслідування обвинуваченому запобіжний захід не обирався. У судовому засіданні прокурор не заявляв клопотання про забезпечення кримінального провадження шляхом обрання обвинуваченому запобіжного заходу. За таких обставин у суду відсутні підстави для обрання обвинуваченому запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право подати клопотання про помилування, право на ознайомлення з журналом та технічним записом судового засідання і подати на них письмові зауваження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок його копію негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.
Копію вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати потерпілому, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя -