Справа № 644/5869/20
Провадження № 3/644/1526/20
Іменем України
16 вересня 2020 р. Харків
Суддя Орджонікідзевського районного суду міста Харкова Саркісян О.А., розглянувши матеріал щодо особи, яка притягується до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працює ССМ-21, оператором лінії, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1
- за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 25.07.2020 року о 22-40 год. у м.Харків, по пр. Індустріальному біля будинку 57 став учасником ДТП , керуючи транспортним засобом Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, почервоніння обличчя, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місті ДТП за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest» та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР ОНД відмовився в присутності двох свідків.
Своїми діями ОСОБА_1 допустив порушення вимог, встановлених п. 2.5 Правил дорожнього руху України.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, надав заяву про те, що знаходиться у щорічній відпустці з 07.09.2020 року по 30.09.2020 року.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Шумейко Я.В. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 не перебував на місці ДТП, він дав автомобіль своєму знайомому, а коли дізнався про факт складання на нього протоколів, подав скаргу на дії працівників поліції стосовно незаконного притягнення його да адміністративної відповідальності. Вказав, що протокол не містить підпису ОСОБА_1 через відмову, водійське посвідчення не вилучено у ОСОБА_1 , що ставить під сумнів факт вчинення адміністративного правопорушення взагалі. Тому, в діях ОСОБА_1 не має складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Крім того, зазначає на зміни, які були внесені до ст.130 КУпАП та вказує, що станом на час вчинення інкримінованого адмінстративного правопорушення ч.1ст.130 КУпАП не передбачає адміністративної відповіадльності за керування транспортними засобами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чии іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Шумейка Я.В., суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Статтею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП, а саме: за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортними засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, щ знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Згідно з пунктом 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 6 розділу І Інструкції).
Відповідно до пункту 7 розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду (пункт 10 розділу ІІ Інструкції).
Згідно з пунктом 7 розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров'я).
Вина ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених доказів по справі, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 273396 від 25.07.2020 року,
письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які містяться в матеріалах справи та з яких видно, що ОСОБА_1 відмовився від проходження на місці зупинки та у встановленому порядку огляду на стан сп'яніння;
довідкою про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія НОМЕР_2 від 04.03.2011 року;
-направленням на огляд;
-копією протокола про адміністративне правопорушення, передбачене ст.124 КУпАП;
відеозаписом події.
В судовому засіданні був досліджений відеозапис с нагрудних камер інспекторів УПП, який підтверджує порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху України. З відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 став учасником дорожньо-транспортної пригоди. Залучивши свідків, поліцейським запропоновано йому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він відмовився.
Оцінивши докази наявні в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись законом та правосвідомістю, суд вважає, що вони зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаного адміністративного правопорушення.
Щодо позиції ОСОБА_1 та його пояснень по суті пред'явленого адміністративного правопорушення, висловлену його захисником в письмовому клопотанні, то вони спростовуються наведеними вище доказами.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був учинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину".
Виходячи з викладеного, а також відсутністю спростувань вищеприведених обставин ОСОБА_1 та його позицією про передачу управління транспортним засобом іншій особі, яку він не називає, суд вважає доведеним вчинення адміністративного правопорушення за ст.130ч.1КУпАП ОСОБА_1 «поза розумним сумнівом».
Посилання захисника на той факт, що у ОСОБА_1 не було вилучено водійське посвідчення, як на ще одну підставу сумніватися в тому, що за кермом транспортного засобу Chevrolet Aveo, державний номер НОМЕР_1 перебував саме ОСОБА_1 свідчить тільки про необізнаність останнього з проектом «Цифрова Держава», оскільки особу водія ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення було встановленовлено на підставі водійського посвідчення(дія), тобто цифрового електронного документу.
Про передачу мобільного телефону, в якому мається мобільний додаток «Дія», через який ОСОБА_1 зареєстрований, маються його персональні дані доступу та таке інше, іншій особі ,захисник суду не заявляв.
Щодо позиції захисту про відсутність інкримінованого ОСОБА_1 діяння в якості адміністративного правопорушення.
Підпунктом 4 пункту 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року № 2617-VIII (далі Закон 1) стаття 130 КУпАП була викладена в новій редакції.
Також підпунктом 171 пункту 2 розділу І Закону 1 Кримінальний кодекс України було доповнено статтею 286-1.
Проте, згідно з підпунктом 1 пункту 117 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 17 червня 2020 року № 720-IX (далі Закон 2) підпункт 4пункту1 розділу І Закону 1 виключений.
Також, згідно з підпунктом 2 пункту 117 Закону 2 підпункт 171пункту2 розділу І Закону 1 виключений.
Відповідно до розділу ІІ Закон 2 Цей Закон набирає чинності з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» від 22 листопада 2018 року№ 2617-VIII.
Отже, суд застосовує редакцію частини 1 статті 130 КУпАП до внесення в неї змін, які в подальшому були скасовані.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «ОГаллоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП).
При призначенні виду та міри стягнення суд враховує ступінь важкості здійсненого правопорушення, особистість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, відсутність обставин, що обтяжують та пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення та з урахуванням всіх обставин у справі суд вважає накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом, яке буде необхідним та достатнім для виправлення та попередження здійснення нових правопорушень.
Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 130, ст. 283-285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп.
Постанову може бути оскаржено в Харківський апеляційний суд через районний суд протягом 10 діб.
Суддя Саркісян О. А.