Справа № 222/1147/20
Провадження № 3/222/617/2020
16 вересня 2020 року Суддя Володарського районного суду Донецької області Подліпенець Є.О., при секретарі Темір В.В., за участю прокурора Папазової А.В., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника - адвоката Ігнатенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Нікольське справу про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією, за матеріалами, що надійшли з Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт № НОМЕР_1 серія ВА, уродженки с. Зачатівка Волноваського району Донецької області, громадянки України, з вищою освітою, в.о. голови (секретаря) Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області, заміжньої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1
за ч.2 ст. 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області, будучі посадовою особою органу місцевого самоврядування та згідно п.п. «в» ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією, порушуючи вимоги ст.ст. 28, 35 Закону України «Про запобігання корупції» та ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», 23.01.2019 року (точного часу не встановлено), перебуваючи в робочому кабінеті Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області за адресою: Донецька область, Нікольський район, с. Зоря, вул. Афінська, буд. № 5, вчинила дії в умовах реального конфлікту інтересів, а саме винесла розпорядження № 03/03-03 від 23.01.2019 року про встановлення премії своєму чоловіку ОСОБА_2 (як водію сільської ради), чим вчинила адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст. 172-7 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, не визнала. Суду пояснила, що вона дійсно займає посаду в.о. голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.1 ч.1 ст. 3 цього Закону, не можуть мати у прямому підпорядкуванні близьких їм осіб або бути прямо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким їм особам. Положення про обмеження спільної роботи близьких осіб не поширюється, зокрема, на осіб, які працюють у сільських населених пунктах (крім тих, що є районними центрами), а також гірських населених пунктах. Село Зоря Нікольського району Донецької області віднесено до населених пунктів, отже діючим законодавством їй не заборонено приймати на посаду водія сільської ради свого чоловіка ОСОБА_2 . Також, на виконання ст. 33 Закону України «Про запобігання корупції», ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування», ч.ч.1, 4 Постанови КМУ «Питання запобігання та виявлення корупції», у Зорянській сільській раді була визначена уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції по Зорянській сільській раді. З 03.01.2017 року ці обов'язки були покладені на спеціаліста-юриста сільської ради ОСОБА_3 . Зовнішній нагляд у 2019 році покладений на члена виконавчого комітету Зорянської сільської ради ОСОБА_4 28.12.2018 року нею, як в.о. голови Зорянської сільської ради, уповноваженій особі з питань запобігання та виявлення корупції по Зорянській сільській раді ОСОБА_3 відповідно до ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» спрямована заява з повідомленням про наявність у неї конфлікту інтересів під час виконання посадових обов'язків, а саме під час прийняття протягом 2019 року розпоряджень про преміювання, надання відпустки, надання матеріальної допомоги до відпустки відносно водія сільської ради ОСОБА_2 , який є її чоловіком. У відповідь на зазначену заяву уповноважена особа з питань запобігання та виявлення корупції по Зорянській сільській раді ОСОБА_3 доповідною запискою від 28.12.2018 року на її ім'я повідомила, що з метою врегулювання конфлікту інтересів у даній ситуації пропонує підготовку відповідних розпоряджень впродовж 2019 року покласти на головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_5 . Підготовку та погодження даних розпоряджень протягом 2019 року проводити під зовнішнім наглядом члена виконавчого комітету ОСОБА_4 . Ії розпорядженням від 29.12.2018 року № 66-к «Про врегулювання конфлікту інтересів»: підготовку розпоряджень протягом 2019 року щодо преміювання, надання відпустки, надання матеріальної допомоги до відпустки стосовно водія сільської ради ОСОБА_2 покладено на головного бухгалтера сільської ради ОСОБА_5 ; підготовку та погодження відповідних розпоряджень покладено проводити під зовнішнім наглядом члена виконавчого комітету ОСОБА_4 . Розпорядження «Про преміювання посадових осіб та робітників сільської ради у січні 2019 року» від 23.01.2019 року № 03/03-03 підготовлено 23.01.2019 року головним бухгалтером сільської ради ОСОБА_5 та погоджено із спеціалістом-бухгалтером І категорії сільради ОСОБА_6 , та уповноваженою особою з питань запобігання та виявлення корупції ОСОБА_3 . Розпорядження було підготовлено та погоджено без порушень чинного законодавства під зовнішнім наглядом члена виконавчого комітету ОСОБА_4 . Оскільки відповідно до положення про преміювання розпорядження про преміювання підписує виключно голова сільської ради, вона підписала це розпорядження. Отже, вона не мала очевидної можливості надання пільг та переваг своєму чоловікові, оскільки розмір премії конкретним працівникам встановлювався за поданням безпосереднього головного бухгалтера сільської ради, яка і оцінювала його внесок у загальні результати роботи, при цьому воно погоджувалось іншими відповідальними особами. За таких обставин, реального конфлікту інтересів в даному випадку не вбачається, оскільки за змістом наявних у неї повноважень вона не мала реальної можливості для задоволення свого приватного інтересу. Проте, нею у зв'язку з наявністю потенційного конфлікту інтересів був дотриманий порядок повідомлення уповноваженої особи з питань запобігання та виявлення корупції по ОСОБА_3 та погоджено без порушень чинного законодавства під зовнішнім наглядом члена виконавчого комітету ОСОБА_4 . Відповідальність за вчинення дій в умовах потенційного конфлікту інтересів за ч.2 ст. 172-7 КУпАП не настає. За таких обставин, вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвокат Ігнатенко С.В. підтримала пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про що надала відповідні письмові пояснення. Також на підтвердження позиції останньої надала письмові докази. Просила провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП в зв'язку з відсутністю в діях її довірителя складу адміністративного правопорушення. Крім цього, зазначила, що адміністративний протокол відносно ОСОБА_1 складений Управлінням стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України яким і проводилася відповідна перевірка. Проте, правом проводити перевірки дотримання антикорупційного законодавства ДСР Національної поліції України не наділені, це право належить виключно НАЗК, що в свою чергу тягне недопустимість зібраних по справі доказів.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, матеріали надані стороною захисту, вислухавши пояснення особи, яка притягається до адмінвідповідальності, її захисника, враховуючи думку прокурора, який під час судового розгляду підтримав висновок про обґрунтованість складеного адміністративного корупційного протоколу та вважає, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-7 КУпАП, приходжу до наступного.
Так, відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до рішення Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області № 6/1-07 від 12.11.2010 року ОСОБА_1 обрано секретарем Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області.
Згідно рішення Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області № 6/55-560 від 20.05.2015 року здійснення повноважень сільського голови шостого скликання покладено на секретаря сільської ради ОСОБА_1 з 21.05.2015 року.
Згідно розпорядження в.о. сільського голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області № 20-к від 22.12.2015 року ОСОБА_2 прийнято водієм сільської ради з 23.12.2015 року з оплатою згідно штатного розпису.
Відповідно до розпорядження в.о. сільського голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області № 34 від 23.12.2015 року закріплено за службовим автомобілем сільської ради ЗАЗ 110221 «Славута», номер НОМЕР_2 , водіїв: ОСОБА_1 , в.о. сільського голови, секретаря сільської ради; ОСОБА_2 , водія сільської ради.
Згідно розпорядження в.о. сільського голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області № 03-02/02 від 14.02.2020 року водія сільської ради ОСОБА_2 звільнено з посади за угодою сторін з 14.02.2020 року.
Відповідно до повідомлення Центрального районного у місті Маріуполі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 28.07.2020 року № 1268/20.2-26 у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про шлюб гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме актовий запис про шлюб № 10 від 28.09.1996 року, складений виконкомом Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відмітка про розірвання шлюбу відсутня.
Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме з декларації ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_2 є чоловіком останньої.
Відповідно до абз. 3 ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» близькі особи - члени сім'ї суб'єкта, зазначеного у частині першій статті 3 цього Закону, а також чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний та двоюрідний брати, рідна та двоюрідна сестри, рідний брат та сестра дружини (чоловіка), племінник, племінниця, рідний дядько, рідна тітка, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, батько та мати дружини (чоловіка) сина (дочки), усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням зазначеного суб'єкта.
Таким чином, ОСОБА_2 є близькою особою ОСОБА_1 .
23.01.2019 року ОСОБА_1 , виконуючи обов'язки голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області, знаходячись в приміщенні ради за адресою: Донецька обл. Нікольський р-н, с. Зоря, вул. Афінська, буд. № 5, підписала розпорядження № 03/03-03 від 23.01.2019 року «Про преміювання посадових осіб та робітників сільської ради у січні 2019 року», в тому числі свого чоловіка ОСОБА_2 (як водія 2 класу сільської ради) у розмірі 100% від посадового окладу.
Відповідно до пп. «в» п.1 ч.1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування.
Згідно ч.2 ст. 12 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» на посадових осіб місцевого самоврядування поширюються вимоги та обмеження, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.
Реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Статтею 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» визначено повноваження селищного голови. Згідно п. 4 вказаного закону, селищний голова: п.п. 13) є розпорядником бюджетних коштів, використовує їх лише за призначенням, визначеним радою; п.п. 14) представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; п.п. 20) видає розпорядження у межах своїх повноважень. Згідно пункту 5. вказаної статті, сільський, селищний, міський голова несе персональну відповідальність за здійснення наданих йому законом повноважень.
Згідно ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» посадова особа місцевого самоврядування особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. Органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» визначено структуру заробітної плати, як основну заробітну плату, додаткову заробітну плату й інші заохочувальні та компенсаційні виплати. Додатковою заробітною платою вважається винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Проте, ОСОБА_1 в порушення зазначених вимог чинного законодавства, знаходячись в умовах реального конфлікту інтересів не повідомивши про нього у встановленому законом порядку НАЗК або сільраду в особі колегіального органу ради та власноручно підписала розпорядження № 03/03-03 від 23.01.2019 року «Про преміювання посадових осіб та робітників сільської ради у січні 2019 року», щодо свого чоловіка ОСОБА_2 .
Згідно повідомлення НАЗК наданого на запит Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 21.07.2020 року № 3472/55/104/03/2020 за період з 01.08.2018 року повідомлення від ОСОБА_1 під час виконання нею повноважень посадової особи місцевого самоврядування про наявність реального чи потенційного конфлікту інтересів станом на цей час відсутні.
Крім того, слід зауважити, що ОСОБА_1 , заступивши на посаду в.о. голови Зорянської сільської ради і знаючи про перебування у її підпорядкуванні близької особи, (знаходячись в умовах потенційного конфлікту інтересів) жодного разу не звернулася до Національного агентства з питань запобігання корупції з метою врегулювання питання про наявність конфлікту інтересів.
В подальшому зазначений потенційний конфлікт інтересів ОСОБА_1 перетворився в реальний конфлікт інтересів при наступних обставинах:
Так, згідно ч.1 ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Відповідно до ч.2 ст. 35 Закону України «Про запобігання корупції» у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Згідно ч.1 ст. 59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради бере участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою за умови самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.
Як зазначалося вище, відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» та п. 2 Примітки до ст. 172-7 КУпАП, під реальним конфліктом інтересів слід розуміти суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання вказаних повноважень.
Згідно ст. 41 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, діють неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої політичні погляди, ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.
Оскільки преміювання працівників сільської ради, у тому числі і водія сільської ради ОСОБА_2 , не є обов'язковою складовою оплати праці, а є лише методом стимулювання та заохочення працівників, а тому під час прийняття рішення щодо преміювання свого чоловіка у ОСОБА_1 виник реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом, зумовленим сімейними стосунками з ОСОБА_2 , та повноваженнями із можливістю призначення премії, що впливає на неупередженість та об'єктивність прийняття рішення.
Наявність факту реального впливу ОСОБА_1 під час розгляду питання про преміювання та підписання розпорядження про преміювання, а також суперечність між її приватним інтересом та службовими повноваженнями, що вплинула на об'єктивність та неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення дій під час виконання зазначених повноважень, зумовлений можливістю впливати на отримання премії за рахунок бюджету сільської ради водієм ОСОБА_2 , який є її близькою особою; фінансового та матеріального забезпечення чоловіка ОСОБА_2 за рахунок коштів бюджету сільської ради; збільшення сукупного доходу родини в цілому.
Як зазначалося вище, реальний конфлікт інтересів це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Отже, для реального конфлікту інтересів характерна наявність трьох об'єктивних компонентів: 1) приватний інтерес; 2) службове повноваження, представницьке повноваження; 3) протиріччя між ними, що впливає на об'єктивність або неупередженість рішення, діяння службової особи.
Під час притягнення особи за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів належить враховувати відповідну оцінку приватних інтересів через призму можливого їх негативного впливу на об'єктивність прийняття рішень чи діянь службовця при реалізації своїх службових повноважень.
Таким чином, проаналізувавши надані по справі докази з точки зору їх належності, допустимості та достовірності, вважаю, що вони у своєму взаємозв'язку доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП, оскільки остання, виконуючи обов'язки голови Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області, була наділена повноваженнями щодо надання премій працівникам сільської ради та мала особисту зацікавленість (майновий інтерес), зумовлений сімейними стосунками, під час вирішення питання про виплату премії своєму чоловіку (як водію 2 класу сільської ради), що полягала у можливості отримання певних матеріальних благ, покращення його матеріального становища, що свідчить про її перебування в умовах реального конфлікту інтересів під час підписання розпорядження № 03/03-03 від 23.01.2019 року, але за даних обставин остання підписала вищезазначене розпорядження.
Слід зазначити, що суд не бере до уваги твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та сторони захисту про те, що ОСОБА_1 повідомляла про наявність у неї конфлікту інтересів уповноважену особу з питань запобігання та виявлення корупції Зорянської сільської ради ОСОБА_3 , оскільки дана особа не є Радою (колегіальним її органом) в розумінні Закону України «Про запобігання корупції».
Щодо доводів сторони захисту з приводу того, що Департамент захисту економіки Національної поліції України, не відноситься до суб'єктів, які наділені правом проведення перевірки дотримання законодавства у відповідності до Закону України «Про запобігання корупції», вважаю, що вони є необґрунтованими та такими що не заслуговують на увагу виходячи з наступного.
Так, відповідно до абз.1 п.1 ч.1 ст. 255 КУпАП протоколи про адміністративне правопорушення, зокрема, передбачені ст. 172-7 КУпАП, мають право складати уповноважені особи органів внутрішніх справ (Національної поліції) і відповідно останні не позбавлені права виявлення вказаних порушень, що узгоджується з листом Національного агентства з питань запобігання корупції № 44-01/8418/19 від 06.02.2019 року.
Повноваження працівника Управління стратегічних розслідувань в Донецькій області Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення пов'язане з корупцією підтверджуються положеннями ст. 23 ЗУ «Про Національну поліцію» та ст. 1 ЗУ «Про запобігання корупції».
Отже зібрані по справі докази, в розумінні положень ст. 251 КУпАП є належними та допустимими, а тому приймаються суддею до уваги.
Інші доводи особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, та надані під час розгляду справи стороною захисту документи, не спростовують висновків судді.
Також необхідно зазначити, що призначаючи ОСОБА_1 міру стягнення відповідно до положень статей 33, 34, 280 КУпАП, суддя враховує обставини справи, характер вчиненого нею правопорушення, ступінь її вини та дані про її особу.
Так, беручи до уваги те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягувалася, дане правопорушення вчинила вперше, негативних характеристик немає, займає посаду в.о. голови (секретаря) Зорянської сільської ради Нікольського району Донецької області, заміжня, має на утриманні неповнолітню дитину, вважаю за можливе застосувати до неї адміністративне стягнення в межах санкції передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави, що є достатньою, справедливою та необхідною мірою відповідальності за вчинене правопорушення.
Крім цього, на підставі ст. 40-1 КУпАП, враховуючи, що суддею винесено постанову про призначення адміністративного стягнення, а тому з особи, якій призначено таке стягнення необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 33, 34, 40-1, 245, 247, 251, 252, 255, 268, 279, 280, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про запобігання корупції», суддя,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-7 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок.
Постанова може бути оскаржена особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Є.О. Подліпенець