Номер справи 220/1475/20
Номер провадження № 2-о/220/211/20
17 вересня 2020 року смт.Велика Новосілка Донецької області
Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:
головуючого - судді - Яненко Г.М.;
за участю секретаря - Демішева А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Новосілка Донецької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кузнєцова О.П., заінтересована особа: Великоновосілківський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), про встановлення факту смерті,
11.09.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вимоги заявника мотивовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, померла його тітка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Згідно медичного свідоцтва про смерть, виданого «Центральною міською клінічною лікарнею № 1 м. Донецьк» Донецької області, ОСОБА_2 померла через гострий міеломонобластний лейкоз.
Великоновосілківським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), заявнику було відмовлено у реєстрації смерті через невідповідність свідоцтва про смерть. Неможливість здійснити державну реєстрацію смерті стало підставою для звернення заявника до суду.
Ухвалою від 14.09.2020 року провадження у справі відкрито.
Заявник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Разом з тим, на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, у якій також свою заяву про встановлення факту смерті заявник підтримав повністю.
Представник заінтересованої особи - Великоновосілківського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), в судове засідання не з'явився, надав заяву про можливість розгляду справи за відсутності його представника та вирішення справи на розсуд суду.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено:
Як вбачається з даних медичного свідоцтва про смерть, виданого «Центральною міською клінічною лікарнею № 1 м. Донецьк» Донецької області № 643 від 03.12.2020 року, в м. Донецьк Донецької області померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , причиною смерті зазначено - інтоксикація внаслідок гострого міеломонобластного лейкозу.
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с. Комарь, Великоновосілківського району Донецької області, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчать дані копії паспорту НОМЕР_1 від 09.07.2000 року.
Згідно встановленим судом обставинам, заявник ОСОБА_1 є двоюрідним онуком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 24.07.2020 року.
У відповідності до копій свідоцтв: про народження заявника, про народження ОСОБА_2 (де батьком померлої зазначено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ), про смерть ОСОБА_2 , копії паспорту заявника та паспорту померлої ОСОБА_2 , заявник є двоюрідним племінником померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
Згідно долучених до матеріалів справи документів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка м. Москва, РФ, громадянка України, мешканка АДРЕСА_2
Заявник має намір після смерті тітки оформити спадщину, але відсутність належно оформленого свідоцтва про смерть чинить йому перешкоди у цьому, оскільки, згідно листа Великоновосілківського районного Відділу Державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Харків), заявнику було відмовлено у реєстрації факту смерті, через те, що пред'явлені документи, видані на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження та не надано документ, який підтверджує факт смерті у відповідності з діючим законодавством України, а тому є незаконними та не створюють правових наслідків.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення заяви.
Так, відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
У п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року визначено, що рішення суду про встановлення факту, що має юридичне значення, не змінює собою документів, що видають зазначені органи, а є лише підставою для їх одержання.
Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд встановлює факт смерті особи за умови підтвердження доказами, що ця подія мала місце у певний час та за певних обставин.
07 листопада 2014 р. Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», пунктом 3 якої встановлено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації мають забезпечити до 1 грудня 2014 р. переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.
Враховуючи викладене, надане заявником медичне свідоцтво про смерть є незаконним і не створює правових наслідків.
Разом з тим, оцінюючи досліджені докази, суд враховує висновки, викладені у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах проти Туреччини (зокрема «Loizidou v. Turkey», «Cyprus v. Turkey»), a також Молдови та Росії (зокрема, «Mozer v. the Republic of Moldova and Russia», «Ilascu and Others v. Moldova and Russia»), де, ґрунтуючись на Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії (Namibia case), ЄСПЛ наголосив, що першочерговим завданням щодо прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони.
Такий висновок ЄСПЛ слід розуміти в контексті сформульованого у згаданому Консультативному висновку Міжнародного суду (ООН) у справі Намібії так званого «намібійського винятку», який є винятком із загального принципу щодо недійсності актів, у тому числі нормативних, які видані владою не визнаного на міжнародному рівні державного утворення. Зазначений виняток полягає в тому, що не можуть визнаватися недійсними всі документи, видані на окупованій території, оскільки це може зашкодити правам мешканців такої території. Зокрема, недійсність не може бути застосована до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів, невизнання яких може завдати лише шкоди особам, які проживають на такій території. Застосовуючи «намібійський виняток» у справі «Кіпр проти Туреччини», ЄСПЛ, зокрема, зазначив, що, виходячи з інтересів мешканців, що проживають на окупованій території, треті держави та міжнародні організації, особливо суди, не можуть просто ігнорувати дії фактично існуючих на такій території органів влади. Протилежний висновок означав би цілковите нехтування всіма правами мешканців цієї території при будь-якому обговоренні їх у міжнародному контексті, а це становило б позбавлення їх наймінімальніших прав, що їм належать.
Як зазначалось вище ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Донецьк Донецької області, померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженка м. Москва, РФ, громадянка України, мешканка АДРЕСА_2 . Встановлення даного факту, що має юридичне значення, необхідно заявнику після смерті тітки для отримання свідоцтва про смерть встановленого зразка та в подальшому оформлення спадщини.
Враховуючи обставини справи, з огляду на усе вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 10, 315, 316, 317, 318, 319 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту смерті - задовольнити.
Встановити факт смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 у м. Донецьк Донецької області, громадянки України, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки м. Москва, РФ, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Донецького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Суддя Г.М. Яненко