Справа № 219/5664/20
Провадження № 2/219/2238/2020
15 вересня 2020 року Артемівський міськрайонний су д Донецької області у складі головуючого судді Любчика О.В., за участю секретаря Єлісеєвої С.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмуті цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Часовоярської міської ради, про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування,
встановив:
ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Часовоярської міської ради, в якому просить визнати дійсним Біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 156-Н від 14.04.2000 року, посвідчений Артемівською філією Донецької товарної біржі, який зареєстрований в Бюро технічної інвентаризації відділу комунального господарства виконкому Артемівської міської ради Донецької області 17.04.2000 року за № 20-184-80, згідно якого померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), набула право власності на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності в порядку спадкування за законом на вищевказаний будинок, який залишився після смерті матері ОСОБА_4 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 12.10.2002 року між позивачем та ОСОБА_6 укладено шлюб, в якому ІНФОРМАЦІЯ_2 народився ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилась спадщина у вигляді житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , який належав останній на підставі Біржового контракту (договір купівлі-продажу) № 156-Н від 14.04.2000 року, посвідчений Артемівською філією Донецької товарної біржі. Нотаріусом Часовоярської державної нотаріальної контори відкрита спадкова справа, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вищевказаний житловий будинок відмовлено, оскільки Біржовий контракт (договір купівлі-продажу) № 156-Н від 14.04.2000 року не посвідчений нотаріально. Вказана обставина перешкоджає неповнолітньому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , успадкувати належний його матері будинок.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 02 липня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Артемівського міськрайонного суду від 25 серпня 2020 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
Позивач будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час судового засідання, не з'явився. Надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просить розглянути справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, була належним чином повідомлена про дату, місце та час розгляду справи. Заява про відкладення розгляду справи від неї не надійшла, тому, суд вважає можливим розглянути справу у її відсутність.
Представник відповідача Часовоярської міської ради, будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Надав заяву про розгляд справи у його відсутність.
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з неявкою всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 12.10.2002 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, після укладення шлюбу дружині змінено прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується копією свідоцтва про одруження серії НОМЕР_1 від 12.10.2002 року (а.с.6),
Від шлюбу у подружжя народилась дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 10.10.2003 року (а.с.9).
Неповнолітній ОСОБА_2 проживав разом з матір'ю ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією довідки голови квартального комітету (а.с.10).
ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 08.10.2019 року (а.с.11).
14 квітня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_7 укладено договір купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1 , який посвідчений 14 квітня 2000 року Артемівською філією Донецької товарної біржі та зареєстрований 17 квітня 2000 року Бюро технічної інвентаризації відділу комунального господарства виконкому Артемівської міської ради Донецької області за реєстраційним номером № 20-184-80 (а.с.12).
З вказаного біржового контракту вбачається, що умови вказаного договору ОСОБА_6 виконала у повному обсязі, передав обумовлені грошові кошти в рахунок оплати придбаного будинку, вартість нерухомого майна 800,00 гривень (п. 1.4 контракту).
В технічному паспорті на житловий будинок індивідуального житлового фонду ОСОБА_6 зазначена, як власник будинку АДРЕСА_1 (а.с.13-15).
Відповідно до пунктів 1 та 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року та застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно з частинами першою, другою та шостою статті 86 ЦК Української РСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном. Право власності в Україні охороняється законом. Відносини власності регулюються Законом України «Про власність», цим Кодексом, іншими законодавчими актами.
Відповідно до частин першої-третьої статті 48 Закону України «Про власність» в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунення будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється, зокрема, судом.
Згідно із частиною першої статті 128 ЦК Української РСР право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до статті 224 ЦК Української РСР за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.
На час укладення спірного договору чинним був Закон України «Про товарну біржу».
Відповідно до статті 15 Закону України «Про товарну біржу (у редакції на час укладення вказаного договору) угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню.
Отже, законодавець на час виникнення спірних правовідносин не вимагав нотаріального посвідчення договору відчуження нерухомості у разі укладання такого договору на товарній біржі.
Враховуючи встановлені обставини, суд приходить до висновку, що при вчиненні договору купівлі-продажу жилого будинку дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов'язків, перехід права власності відбувся, сторони договору мали необхідний обсяг цивільної дієздатності та вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі-продажу будинку.
Отже, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України на момент його вчинення.
Частиною другою статті 47 ЦК Української РСР передбачено право суду визнати не посвідчений нотаріально договір дійсним, якщо сторони домовились щодо всіх важливих умов договору, що підтверджується письмовими доказами і відбулось повне або часткове виконання договору.
Враховуючи, що при укладанні 14.04.2000 року договору купівлі-продажу нерухомості було досягнуто всіх умов угоди та виконано прийняті зобов'язання. При цьому, до теперішнього часу заперечень стосовно наслідків укладення правочину не виникло, суд приходить до висновку про наявні підставі для застосування вимог ч. 2 ст. 47 ЦК України (в редакції 1963 р.) щодо можливості визнання зазначеного договору дійсним.
Щодо визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Як зазначено у п. 9 ч. 1 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до п. 66 Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою КМ України №1127 від 25 грудня 2015 року для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.
Як вбачається з матеріалів справи постановою державного нотаріуса Часовоярської державної нотаріальної контори Янюк С.В. від 03.06.2020 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, після смерті ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 , на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки не надано правовстановлюючі документи (а.с.17).
Враховуючи, що суд дійшов до висновку про визнання дійсним Біржового контракту (договір купівлі-продажу) № 156-Н від 14.04.2000 року, відповідно до якого спадкодавець ОСОБА_6 є власником вищевказаного будинку, рішення суду є правовстановлюючим документом, і спадкоємець не позбавлений права звернутися до нотаріуса для оформлення спадкових прав на нерухоме майно спадкодавця, суд вважає, що позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування є передчасними та такими, що не підлягають задоволенню.
За вищевикладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. 27 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, ст. 47 ЦК України (у редакції 1963 р.), ст. 334 ЦК України, ст.ст. 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
позовну заяву ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , іпн НОМЕР_4 ), який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , іпн НОМЕР_5 ), до ОСОБА_3 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , іпн, серія та номер паспорту не відомо), Часовоярської міської ради (адреса знаходження: Донецька область, Бахмутський район, м. Часів-Яр, вул. Цілинників, 1, ЄДРПОУ 04052867), про визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування задовольнити частково.
Визнати дійсним біржовий контракт договір купівлі-продажу № 156-Н житлового будинку АДРЕСА_1 , укладений 14 квітня 2000 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_9 , зареєстрований 14 квітня 2000 року Артемівською філією Донецької товарної біржі, посвідчений директором Артемівської філії Донецької товарної біржі ОСОБА_10 та зареєстрований 17 квітня 2000 року Бюро технічної інвентаризації відділу комунального господарства виконкому Артемівської міської ради Донецької області за реєстраційним номером № 20-184-80.
Відмовити в задоволенні іншої частини позовних вимог.
Рішення може бути оскаржено до Донецького апеляційного суду через Артемівський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.В. Любчик
15.09.2020