Справа № 147/570/20
Провадження № 2/147/279/20
16 вересня 2020 року смт.Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Натальчук О.А.,
із секретарем Свистун А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Свої позовні вимоги обґрунтовувала тим, що з відповідачем перебуває у зареєстрованому шлюбі з 03.03.2017 р. За час спільного проживання у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Зазначила, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки, відсутність взаєморозуміння та поваги один до одного, сім'я існує тільки формально. Протягом останніх місяців, стосунки між ними погіршилися, на даний час проживають окремо. Регулярні суперечки та протиріччя у поглядах на майбутнє зводять до неможливості існування сім'ї, з такими пріоритетами та цінностями, які у розумінні ОСОБА_1 , мають панувати у сімейних відносинах. Ситуація,що склалася між сторонами, негативно впливатиме на виховання спільної дочки, чого позивач не хоче допустити. ОСОБА_1 просила суд розірвати шлюб між нею та відповідачем, зареєстрований 03.03.2017 р. Тростянецьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, актовий запис №10. Судовий збір та оплату за правові послуги просила стягнути з ОСОБА_2 .
Ухвалою суду від 12.08.2020 р. позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій просила суд розглянути справу без її участі та задовольнити позов. Миритися з відповідачем не бажає. Просила після розірвання шлюбу змінити прізвище на « ОСОБА_1 ».
Відповідач у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій позовні вимоги визнав та просив суд розглянути справу без його участі. Миритися з позивачем не бажає.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 03.03.2017 р. у Тростянецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, зареєстрували шлюб, про що 03.03.2017 р. складено відповідний актовий запис №10. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини - ОСОБА_1 (а. с.12).
Під час спільного проживання в сторін народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с.6).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними у пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рішення суду у справі про розірвання шлюбу повинно відповідати вимогам статті 215 ЦПК України. У ньому, зокрема, має бути зазначено дату й місце реєстрації шлюбу, час та причини фактичного його припинення, мотиви, з яких суд визнав збереження сім'ї можливим чи неможливим, обґрунтовані висновки з приводу інших заявлених вимог. У резолютивній частині рішення слід навести відомості, необхідні для реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС.
Позивач в заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені, примирення неможливе, сторони проживають окремо.
Відповідач у заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі та підтвердив, викладені в позовній заяві обставини. Миритися з позивачем не бажає.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам, за таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
За змістом ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Відповідно до вимог ст. 113 СК України у рішенні суду про розірвання шлюбу зазначається про вибір прізвища тим з подружжя, який змінив прізвище під час державної реєстрації шлюбу, що розривається.
У своїй заяві від 16.09.2020р. позивач просила відновити їй дошлюбне прізвище.
Також, у позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з ОСОБА_2 на її користь понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 500 грн.
За ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.137 ЦПК України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно з ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем до суду подано договір про надання правової допомоги від 23.06.2020р., акт прийому передачі наданих послуг від 23.06.2020р. та квитанцію №03/06 від 23.06.2020р., згідно якої встановлено, що адвокат Конякін М.С. отримав від ОСОБА_1 гонорар у розмірі 500 грн. за складання позовної заяви.
Згідно ч.8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Отже, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 грн.
Відповідно до ч. 1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно квитанції №0.0.1740898712.1 від 18.06.2020р. позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір в розмірі 840,80 грн. (а.с. 1).
З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Керуючись ст.ст. 110, 112 СК України, ст.ст. 206, 211, 259, 264-268, 272 ЦПК України, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 03 березня 2017 року у Тростянецькому районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про що 03 березня 2017 року складено відповідний актовий запис №10, - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 відновити дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 840,80 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до або через відповідні суди, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце проживання якої зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 16.09.2020 р.
Суддя О.А. Натальчук