іменем України
"08" вересня 2020 р. 145/1808/19
2/145/215/2020
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Ратушняка І. О.
при секретарі Тихій О.Н.
за участі позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування за заповітом, із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тиврівської районної державної адміністрації,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, в якому вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .
Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області.
За життя її мати ОСОБА_3 склала заповіт від 05 серпня 1985 року, посвідчений секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Писарчук Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за № 14, яким усе майно заповіла їй.
На час відкриття спадщини заповіт не змінено і не відмінено.
Спадкоємців, які мають право на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_3 , немає.
Вона прийняла спадщину в силу ст.549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час відкриття спадщини) та одержала свідоцтво про право на спадщину на частину майна спадкодавця, зокрема на грошові вклади з відсотками та компенсаціями.
Разом з тим, у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області їй було відмовлено у зв'язку з відсутністю оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця.
Разом з тим, вважає, що зазначена земельна частка (пай) входить до складу прийнятої спадщини з наступних підстав.
Так, ОСОБА_3 за життя була членом КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області і мала право на земельну частку (пай) у землях даного КСП, відповідно до державного акту на право колективної власності на землю серії II-ВН №000140 від 17 грудня 1997 року, що стверджується випискою із списків членів КСП «Світанок» та копією вищевказаного державного акту на право колективної власності на землю з додатком - списком членів даного КСП, в якому спадкодавець зазначена за №221.
На виконання Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995 р № 720/95 на ім'я спадкодавця як члена КСП «Світанок» Тиврівською районною державною адміністрацією було видано сертифікат на право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 15 липня 1997 року серії ВН №0098163.
В подальшому, уже після смерті спадкодавця, на підставі рішення 18 сесії 3 скликання Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 29 березня 2001 року земельні частки (паї) були виділені в натурі та передані із земель колективної власності КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області його членам із видачею державних актів на право приватної власності на землю. Зокрема, в рахунок належної ОСОБА_3 за життя земельної частки (паю) на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області було виділено в натурі земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та видано на ім'я спадкодавця державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 004031 від 22 травня 2001 року.
Вказаний документ було видано взамін сертифіката на руки їй.
В даний час ця обставина перешкоджає їй оформити спадщину, оскільки державний акт на право приватної власності на землю виданий після смерті спадкодавця, у зв'язку з чим він не має юридичної сили, а сертифікат на право на земельну частку (пай) нею зданий відповідно до чинного на той час законодавства при видачі вищевказаного державного акту.
Оскільки отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом у нотаріальній конторі немає можливості, вона вимушена звернутися до суду із даним позовом.
Просить визнати за нею право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Василівка Тиврівського району Вінницької області.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просять позов задоволити із зазначених у позовній заяві підстав.
Представник відповідача Василівської сільської ради в судове засідання не з'явився. Василівська сільська рада подала заяву, відповідно до якої просить справу розглянути у відсутності її представника, позов визнає.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Тиврівської районної державної адміністрації, в судове засідання не з'явився, подав заяву, в якій просить справу у розглянути у його відсутності, позов вирішити на розсуд суду.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши позивача та її представника, вважає, що позов не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Пункт 2 Указу Президента України від 08.08.1995 №720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» визначає, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.
Відповідно до п.6 листа Верховного суду України від 29.10.2008 №19-3767/0/8-08 "Головам апеляційних судів Автономної Республіки Крим,областей, міст Києва та Севастополя"при розгляді справ про визнання права на земельну частку (пай) судам необхідно:
а) перевіряти наявність підстав, передбачених Указом Президента України від 8 серпня 1995 р. №720/95 "Про порядок паювання земель переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам, організаціям", відповідно до п. 2 якого право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються його членами відповідно до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю;
б) досліджувати статут підприємства, оскільки відповідно до ст. 4 Закону України від 14 лютого 1992 р. №2114-ХІІ "Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство діє на основі статуту, в якому вказується порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї; з'ясовувати, коли було видано державний акт на право колективної власності на землю, оскільки член КСП, включений до списку, що додається до державного акту на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акту (п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №7 "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ"').
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 (а.с.6), яка до дня смерті проживала та була зареєстрована по АДРЕСА_1 .
05 серпня 1985 року ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений секретарем виконавчого комітету Василівської сільської ради Писарчук Ю.В. та зареєстрований в реєстрі за №14 (а.с.9), яким усе майно заповіла позивачці ОСОБА_1 .
ОСОБА_1 спадщину прийняла в силу ст.549 ЦК УРСР 1963 року (чинного на час відкриття спадщини) та одержала свідоцтво про право на спадщину за законом (а.с.10) на грошові вклади з відсотками та компенсаціями.
Будь-яких доказів, що після смерті ОСОБА_1 відкрилась спадщина, до складу якої входить право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах у землях, які перебували в колективній власності КСП «Світанок» с. Василівка Тиврівського району Вінницької області, суду не надано.
Позивач та її представник у позовній заяві та судовому засіданні зазначають про відмову нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю оригіналу сертифіката на право на земельну частку (пай) на ім'я спадкодавця, при чому ксерокопія такого сертифіката приєднана до матеріалів справи (а.с.8) та завірена представником позивача "Копія вірна". До того ж в судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 дав пояснення, що сертифікат на право на земельну частку (пай) було здано для отримання Державного акта на право приватної власності на землю.
Суд вважає, що документи, надані на підтвердження позовних вимог щодо визнання за позивачкою ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом права на вказану земельну (частку), є неоднозначними та непереконливими.
Посилання позивачки та її представника на п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих в колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» від 8.08.1995 р № 720/95, відповідно до якого право на земельну частку (пай) одержали усі члени КСП, внесені до списку, що додається до Державного акту на право колективної власності на землю з моменту видачі державного акту, є безпідставними, оскільки право на земельну частку (пай) розміром 3,39 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості) на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області, яке належало померлій на підставі Сертифіката на земельну частку (пай) від 15 липня 1997 року серії ВН №0098163, використано, оскільки рішенням 18 сесії 3 скликання Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області від 29 березня 2001 року земельну частку (пай) було виділено в натурі та передано із земель колективної власності КСП «Світанок» с.Василівка Тиврівського району Вінницької області із видачею Державного акту на право приватної власності на землю.
В рахунок належної ОСОБА_3 за життя земельної частки (паю) на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області їй було виділено в натурі земельну ділянку № НОМЕР_1 площею 3,23 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Василівської сільської ради Тиврівського району Вінницької області та видано на ім'я спадкодавця Державний акт на право приватної власності на землю серії ВН № 004031 від 22 травня 2001 року (а.с.7).
Крім того, позивачкою не підтверджено належними доказами відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, що є підставою для відмови у позові. Аналогічну позицію висловлено у роз'ясненнях, викладених у Листі пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування" від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13.
Керуючись ст.ст. 4, 7, 10, 12, 13, 18, 76, 81, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст.ст.1216, 1233, 1235, 1261, 1268 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України №7 "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 р.,
ухвалив:
В задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду через Тиврівський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складання рішення в повному обсязі, тобто з 16 вересня 2020 року.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу на рішення буде подано протягом 30 днів з дня отримання повної копії судового рішення.
Суддя І.О.Ратушняк