Справа № 629/4277/20
Номер провадження 1-кп/629/491/20
про призначення судового розгляду
16 вересня 2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Лозова, Харківської області кримінальне провадження відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з середньою освітою, інваліда ІІІ групи, не одруженого, не військовозобов'язаного, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
- 23.08.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України,
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Лозова, Харківської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не військовозобов'язаного, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше судимого:
- 23.08.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч.2 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.ст.75,104 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
- обвинувачення прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 ,
- захисту - обвинувачених ОСОБА_3 , неповнолітнього ОСОБА_4 , законного представника обвинуваченого ОСОБА_6 , захисників - адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , представника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_9 , -
16 вересня 2020 року до Лозівського міськрайонного суду Харківської області надійшов обвинувальний акт та додані до нього документи у відношенні ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, та неповнолітнього ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України.
Обвинувальний акт внесений в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220380000822 від 04 липня 2020 року.
Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 16 вересня 2020 року було призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.
Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення, повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження, повернення обвинувального акту, немає.
Кримінальне провадження підсудне Лозівському міськрайонному суду Харківської області.
Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.
Порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.
Враховуючи викладене, беручи до уваги, що в даній справі є достатньо підстав для її розгляду в судовому засіданні, вислухавши думку прокурора, який наполягав на проведенні підготовчого судового засідання та призначення справи до основного слухання, потерпілих, обвинувачених та захисників, які також вважали за можливе призначити справу до основного слухання, суд вважає за необхідне провести підготовче судове засідання.
За клопотанням учасників підготовчого судового засідання з'ясовано питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому засіданні, суд вважає за необхідне призначити справу до слухання у відкритому судовому засіданні, який здійснювати суддею одноособово за участю прокурора, обвинувачених, захисників, потерпілих та свідків.
Відносно обвинувачених ОСОБА_3 та неповнолітнього ОСОБА_4 на досудовому слідстві обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого спливає 18 вересня 2020 року.
В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 та неповнолітньому ОСОБА_4 на підставі наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України, та неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Захисник-адвокат ОСОБА_8 проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, вважала його необґрунтованим. Зазначила, що ОСОБА_4 у віці 3 років втратив матір, є учнем Лозівського центру професійної освіти Харківської області, перебуваючи раніше в умовах цілодобового домашнього арешту не мав нарікань на свою поведінку, в подальшому не має наміру уникати правосуддя. Просила обрати ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби для можливості подальшого навчання.
Неповнолітній обвинувачений ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_6 заперечували проти клопотання прокурора, підтримали клопотання захисника.
Захисник-адвокат ОСОБА_7 проти задоволення клопотання прокурора заперечував. Просив обрати ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби, оскільки останній є інвалідом, страждає на цукровий діабет, не має наміру впливати на потерпілих та свідків.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти клопотання прокурора, підтримав клопотання свого захисника.
Представник служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області ОСОБА_9 заперечувала проти клопотання прокурора.
При вирішенні зазначеного клопотання суд виходить з наступного.
На підставі ч.3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити або скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Згідно вимог ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкодити кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частиною 2 ст. 177 КПК України встановлено, що підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Ілійков проти Болгарії»).
Надаючи оцінку можливості обвинувачених переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останні з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованих їм злочинів можуть вдатися до відповідних дій, оскільки обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень у період іспитового строку та усвідомлюють можливість призначення реального покарання.
Частиною 4 статті 95 КПК України передбачено, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу.
Потерпілі та свідки у даному кримінальному провадженні не допитані судом, тому існує ризик незаконного впливу обвинувачених на потерпілих та свідків у разі застосування стосовного них більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків).
Суд враховує ступінь тяжкості та суспільної небезпечності вчинених обвинуваченими злочинів, дані про осіб обвинувачених, які не працюють, не одружені, не мають сталих соціальних зав'язків, раніше притягалися до кримінальної відповідальності за вчинення умисного корисливого злочину, вчинили новий корисливий злочин в період іспитового строку.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що обвинувачені схильні до вчинення кримінальних правопорушень, а тому існує ймовірність вчинення обвинуваченими іншого кримінального правопорушення, тобто існує ризик, передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Також, відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою застосовується до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді побавлення волі на строк понад три роки.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу чи особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Беручи до уваги тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі доведення їх вини, зокрема, враховуючи, що санкція ч.2 ст.186 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, санкція ч.2 ст.187 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років із конфіскацією майна, на підставі ст.12 КК України вчинені кримінальні правопорушення відноситься до категорії тяжких злочинів, суд приходить до висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України.
З огляду на викладене, враховуючи, що на даний час запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, які інкримінуються обвинуваченим та позбавляє обвинувачених можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченим знаходитись в місцях попереднього ув'язнення, суд вважає за необхідне обрати обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням вищенаведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, тобто застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого на даний час неможливе, наявні ризики, які виправдовують тримання осіб під вартою.
Обставини, які зазначені захисниками як підстави для зміни запобіжного заходу, судом не приймаються, оскільки обвинувачені ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_10 за своїм віком та станом здоров'я можуть утримуватись в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», стороною захисту не надано переконливих та документально підтверджених даних про застереження та наявність тяжких захворювань, які б унеможливлювали перебування обвинувачених під вартою.
Аргументи сторони захисту щодо наявності постійного місця проживання, наявність сім'ї, хоч і мають місце, судом не ігноруються, проте в даному конкретному випадку суд приходить до переконання, що ці аргументи не переважують вимог суспільного інтересу, який полягає у встановленні істини у справі, недопущенні перешкоджанню цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки обвинувачених і виконання процесуальних рішень по справі.
Таким чином, виходячи з діючих норм кримінально-процесуального кодексу України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суд приходить до висновку, що обвинуваченому необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а у задоволенні клопотань обвинуваченого та захисника відмовити.
Враховуючи обставини злочину, а також те, що ОСОБА_3 та неповнолітній ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину з застосуванням насилля, суд, відповідно до п.п.1 та 2 ч.4 ст. 183 КПК України, не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Таким чином, суд дійшов висновку, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачених, тому суд обирає обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до шістдесяти днів, без визначення розміру застави.
Також, зважаючи на ч. 2 ст. 314-1 КПК України, досудова доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого віком від 14 до 18 років складається незалежно від тяжкості вчиненого злочину, крім випадків, передбачених цим Кодексом, в зв'язку з чим суд вважає необхідним доручити органу пробації скласти досудову доповідь відносно неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім цього, суд вважає за необхідне об'єднати у відповідності до вимог ч.1 ст.217 КПК України в одне провадження дане кримінальне провадження з кримінальним провадженням №629/2741/18, провадження №1-кп/629/60/20 відносно ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_14 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, яке перебуває в провадженні Лозівського міськрайонного суду Харківської області.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 177,178, 217, 314, 315, 316, 371, 372, 395 КПК України, суд, -
Матеріали кримінального провадження №629/4277/20, провадження №1-кп/629/491/20 за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, та неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, та матеріали кримінального провадження №629/2741/18, провадження №1-кп/629/60/20 за обвинуваченням ОСОБА_11 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 185 КК України, ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_3 , обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та ОСОБА_14 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, об'єднати в одне провадження та присвоїти справі № 629/2741/18, провадження № 1-кп/629/60/20.
Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020220380000822, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України, та неповнолітнього ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.187 КК України, в залі Лозівського міськрайонного суду Харківської області на 17 вересня 2020 року на 14-00 годину.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово, у відкритому судовому засіданні, з викликом прокурора, потерпілих, обвинувачених, законного представника обвинуваченого, захисників, представника Служби у справах дітей, свідків.
Задовольнити клопотання прокурора Лозівської місцевої прокуратури Харківської області ОСОБА_5 .
Обрати обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без визначення застави, тобто до 14 листопада 2020 року включно, без визначення розміру застави.
Обрати неповнолітньому обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, без визначення застави, тобто до 14 листопада 2020 року включно, без визначення розміру застави.
В задоволенні клопотань захисників-адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 щодо зміни запобіжного заходу відмовити.
Доручити органу пробації скласти досудову доповідь щодо неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , законним представником якого є його опікун ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Копію даної ухвали негайно направити до виконання начальнику Лозівського ВП ГУНП Харківській області, начальнику Державної установи «Харківський слідчий ізолятор», вручити обвинуваченим, захисникам, прокурору.
Ухвала в частині обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1