Справа № 629/1982/20
Номер провадження 2-а/629/35/20
РIШЕННЯ
15.09.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судді Каращука Т.О., за участю секретаря судового засідання Котяй А.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дмитрів Олега Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, у якому вказав, що 19.04.2020 року о 13:08:45 год. відносно нього інспектором винесено постанову серії ЕАК №2411136 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП. У постанові зазначено, що ним порушено п.12.4 ПДР України, місце розгляду: Харківська, Основ'янський, м.Харків, траса м-18 12 кілометр. Як вказує позивач, постанова є безпідставною та винесеною з порушенням його прав, не відповідає вимогам закону та обставинам справи. Позивач посилається на те, що в постанові вказано, що 19.04.2020 року о 12:45:47 год. в м.Харків, траса м-18 12 кілометр, водій, керуючи транспортним засобом в населеному пункті рухався зі швидкістю 84 км/год., перевищивши при цьому дозволену максимальну швидкість на 34 км/год., вимір проводився на пристрій TruCam LTI 20/20 ТС000748, чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол. Швид. Не більше 50 км/год.). Позивач вказує на те, що в п.9 Постанови інспектора «До постанови додається:» не міститься жодного доказу та відео, які б підтвердили факт порушення. Також інспектором не надано доказів проїзду авто саме у зоні дії знаків 5.45 (населений пункт), під час зупинки транспортного засобу інспектором не надано документів, що підтверджують справжність показів приладу TruCam, можливість його використання та допустимість його показів. Також під час складання постанови та розгляду справи, інспектор проігнорував клопотання про відкладення розгляду з метою можливості скористатися послугами адвокату, на що інспектор надав усну відмову. Фіксація порушення здійснювалася не в автоматичному режимі, що порушує положення ЗУ «Про національну поліцію». У зв'язку з вище вказаним, позивач просив скасувати постанову та закрити провадження по справі.
21.05.2020 року було відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано строк сторонам для подання заяв по суті.
Ухвалою від 15.07.2020 року було залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, якому надано строк для подання пояснень по суті спору.
Інспектор 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Дмитрів Олег Васильович надав клопотання про залишення позову без руху через несплату судового збору при поданні позову позивачем, однак суд не вбачає підстав для задоволення даного клопотання, так позов вже було залишено без руху та позивачем був сплачений судовий збір.
Також Інспектор подав відзив на позов, в якому зазначив, що з позовом він не погоджується, оскільки позивач 19.04.2020 року на трасі м-18 +12 км у м.Харків, перевищив швидкість, вимірювання якої здійснювалося лазерним вимірювачем швидкості транспортних
засобів TruCam LTI 20/20 ТС000748, у зв'язку з чим, його було зупинено та складено постанову про порушення п.12.4 ПДР України та ст.122 ч.1 КУпАП. Як вказує інспектор на підставі відеозапису та фотографій TruCam було встановлено наявність правопорушення. Згідно постанови «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» від 06.09.2012 року, відрізок дороги на трасі М-18+12 км знаходиться в межах міста Харкова. За змістом відеозапису, правопорушнику було надано документацію законності вимірювального засобу. Також інспектор зазначив, що позивач не клопотав щодо адвоката, а лише просив розглянути в інший день, та ОСОБА_1 вже звертався до начальника УПП в Харківській області ДПП із скаргою, аналогічного з позовом змісту. Зважаючи на вище викладене, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа пояснень не надавала.
Відповідно до ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ст.77 КАС України - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 245 КУАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАК №2411136 від 19.04.2020 року(а.с.3) складеної інспектором УПП у Харківській області Дмитрів О.В., 19.04.2020 року о 12:45:47 год. в м.Харків, траса м-18 12 кілометр, водій, керуючи транспортним засобом в населеному пункті рухався зі швидкістю 84 км/год., перевищивши при цьому дозволену максимальну швидкість на 34 км/год., вимір проводився на пристрій TruCam LTI 20/20 ТС000748, чим порушив п.12.4 ПДР - Порушення швидкісного режиму в населених пунктах (дозвол. Швид. Не більше 50 км/год.).
За вказане правопорушення на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень.
Відповідно до ч.1 ст.122 КУпАП, - перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками .
Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Як вказував позивач, інспектором не надано доказів проїзду авто саме у зоні дії знаків 5.45 (населений пункт). Відповідач зазначив, з урахуванням того, що фіксація проведена на трасі М-18+12 км, відповідно Постанови «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області» від 06.09.2012 року №5215-VІ, координати знаходяться в межах міста Харкова. Однак з даної постанови неможливо встановити, що саме ця траса відноситься до меж м.Харкова, а роздруківка карти та фотознімки не можуть бути належним доказом, так як на них відсутні відомості дати, місця їх створення та особи, яка їх створила, за допомогою якого засобу їх було здійснено, а також у зв'язку з тим, що посилання на них, як на доказ відсутнє у постанові інспектора.
Притягуючи позивача до адміністративної відповідальності ,відповідач у постанові серії ЕАК №2411136 від 19.04.2020 року зазначив, що вимір проводився на пристрій TruCam LTI 20/20 ТС000748.
Наказом державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України №100 від 19.02.2002, зареєстрованим Міністерством юстиції України 04.03.2002 за №222/6510, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі №972 від 14.06.2016, затверджено Порядок оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, згідно з п.п. 2.5 якого, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва оформлюються на типи засобів вимірювальної техніки, які занесено під одним реєстраційним номером до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки.
Відповідно до п. 2.6 Порядку оформлення та видачі сертифікатів затвердження типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки, затвердженому типу та свідоцтв про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки, сертифікати затвердження типу засобів вимірювальної техніки та свідоцтва про визнання затвердження типу засобів вимірювальної техніки чинні до вилучення відповідних типів засобів вимірювальної техніки з Державного реєстру.
На підставі позитивних результатів державних приймальних випробувань Міністерством економічного розвитку і торгівлі України затверджений тип засобу вимірювальної техніки «Вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCam», який було зареєстровано в державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером УЗ 197-12.
Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 внесені зміни до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки, а саме: згідно з п.1 виключені з Державного реєстру засобів вимірювальної техніки певні типи засобів вимірювальної техніки, внесені до нього за відповідними номерами, зокрема У3197-12.
Однак, засоби вимірювальної техніки, які були введені в експлуатацію до моменту виключення їх з Державного реєстру, дозволяється застосовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Виключення з Державного реєстру на підставі наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.11.2015 №1362 типу засобу вимірювальної техніки вимірювач швидкості автотранспортних засобів лазерний LTI 20/20 TruCAM, який зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У3197-12 не встановлює неможливість його використовувати.
Тому, враховуючи, що прилад TruCAM введено в експлуатацію в період його перебування в Державному реєстрі, відповідно його подальша експлуатації не обмежена нормами чинного законодавства України.
TruCam, які введено в експлуатацію, дозволяється використовувати за умови позитивних результатів їх повірки.
Вище вказаний висновок викладено в постанові Другого апеляційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року у справі № 645/4901/19.
Згідно свідоцтва №22-01/17312, виданого ДП «Укрметртестстандарт» лазерний вимірювач швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 № ТС000748 відповідає вимогам технічної документації. Свідоцтво чинне до 18.11.2020 року.
Враховуючи вище вказане, суд знаходить законним використання вимірювача швидкості руху т/з TruCAM LTI 20/20 № ТС000748.
Відеозапис, поданий на підтвердження факту порушення ПДР, є належним доказом, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис (ВС/КАС, справа №524/5536/17, 15.11.18 р.).
В постанові не було вказано про фіксацію розгляду справи, однак вимірювач TruCAM LTI 20/20 № ТС000748 інспектором зазначено, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне переглянути відеозаписи.
Переглянувши відеозаписи, суд встановив порушення інспектором ст.ст.278- 279 КУпАП, а саме, як вбачається з відеозаписів, наявних на диску, наданому відповідачем, не було зафіксовано факт зупинки транспортного засобу, що унеможливлює встановлення того, хто керував автомобілем, посадова особа не представилася ОСОБА_1 , на відеозаписах, де інспектор спілкується з ОСОБА_1 не видно номерні знаки автомобілю, що унеможливлює встановлення відповідності транспортного засобу на одному відеозапису, де автомобіль здійснює рух, відеозаписам, де інспектор спілкується з ОСОБА_1 , а також клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи інспектором було розглянуто без встановлення причин, з яких особа просить відкласти розгляд, та причини відмови вказані інспектором свідчать про не бажання посадової особи розглядати справу в будь-який інший день.
Посилання позивача щодо заявлених клопотань про надання можливості скористатись послугами адвоката не знайшли підтвердження на відеозаписі.
Згідно ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, в порушення даних вимог, інспектором, відповідно до відеозапису, не було з'ясовано обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також не з'ясовано інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як вбачається з відеозапису, ОСОБА_1 заперечує свою вину та вказує, що рухався зі швидкістю 45-50 км/год.
Як вбачається з постанов Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 26.04.2018 у справі №338/1/17 (адміністративне провадження №К/9901/15804/18) та від 26.04.2018 у справі №211/3520/16-а (адміністративне провадження №К/9901/17725/18), для підтвердження порушення водієм Правил дорожнього руху України працівник органів поліції, відповідно до ст. 251 КУпАП, мусить надати докази скоєння цим водієм правопорушення, зокрема відеозапис події, фотокартки тощо. Ненадання поліціантами інших доказів, що свідчили б про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, крім оскарженої постанови, слід вважати порушенням вимог ст. 251 КУпАП. Цілком розумно вважати, що саме по собі описання поліціантом в оскарженій постанові складу адміністративного правопорушення не може бути належним доказом скоєння особою такого порушення, оскільки така постанова за своєю правовою природою є рішенням суб'єкта владних
повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
В своїй постанові інспектор посилався на те, що вимірювання було здійснено за допомогою TruCAM LTI 20/20 № ТС000748, однак в роздруківці файлу вимірювання, наданої відповідачем, не зазначено марку та номер автомобілю, відносно якого здійснювалося вимірювання.
Як вбачається з фотознімків на роздруківці та відеозапису, окрім транспортного засобу Lexus IS 200, н.з. НОМЕР_1 , по дорозі рухалися й інші автомобілі перед та позад вказаного в постанові транспортного засобу, що ставить під сумнів правильність результатів вимірювання.
Відповідно до Інструкції та ст.285 КУпАП, постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Факт оголошення встановити не виявилося можливим, так я останній відеозапис, не відтворився належним чином, а саме був відсутній звук та картинка не змінювалася.
Також з відеозаписів вбачається, що у ОСОБА_1 не було перевірено посвідчення водія чи паспорт для встановлення особи та взагалі наявності права керувати автомобілем.
Cтаттею 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ч.ч.1, 4 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За нормами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У відповідності до ст. 31 Закону України Про Національну поліцію полiцiя може застосовувати такi превентивнi заходи, окрім іншого, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
За визначенням, наведеним у ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі ст.74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.75 КАС України).
Відповідно до ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах
верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях і всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи вище викладене, зважаючи на те, що розгляд справи інспектором здійснено з порушенням ст.278 -280, 285 КУпАП та вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, а також зважаючи на те, що встановити чи саме ОСОБА_1 керував, вказаним в постанові, транспортним засобом, чи є він власником даного автомобіля та чи взагалі має посвідчення водія, неможливо, так як і не є можливим встановлення відношення траси М-18+12км до меж м.Харкова, суд вважає за необхідне задовольнити позов ОСОБА_1 .
В постанові від 18 березня 2020 року у справі № 543/775/17, Велика Палата Верховного Суду вважала за необхідне відступити від раніше викладеного висновку щодо звільнення від сплати судового збору, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
Зважаючи на вище вказану позицію Великої палати Верховного суду, відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір, ставка якого становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (840, 80 грн.).
Зважаючи на вище вказане, враховуючи те, що при поданні позову судовий збір було стягнено з позивача, а також з урахуванням того, що позовні вимоги фізичної особи - позивача задоволено, судовий збір, відповідно до вимог ч.1 ст.139 КАС України, стягується за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа на користь позивача.
На підставі ст.ст.122,245,251,252, 258, 278-280,283,285,286 КпАП України, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, керуючись ст.ст. 5,9,10, 73-75, 77,118-123, 242, 246-248 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Дмитрів Олега Васильовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення -задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії ЕАК №2411136 від 19.04.2020 року у справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст.122 КпАП України у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.
Справу про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч 1 ст.122 КпАП України - закрити.
Стягнути судовий збір у розмірі 840,80 грн., що сплачений позивачем, відповідно до квитанції від 16.05.2020 року, за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Харківській області Департамента патрульної поліції на користь ОСОБА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги
усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Лозівський міськрайонний суд Харківської області.
Позивач - ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач- Інспектор 2 батальйону 1 роти Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Дмитрів Олег Васильович, робоча адреса: м.Харків, вул.Шевченка, 315-А.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, адреса: м.Харків, вул.Шевченка, 315-А.
Суддя Т.О.Каращук