Справа № 627/518/20
17.09.2020смт. Краснокутськ
Слідчий суддя Краснокутського районного суду Харківської області ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участі:
скаржника - адвоката ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4 ,
слідчого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Краснокутськ Харківської області скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру, яке вручено у кримінальному провадженні №12020220360000201 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_6 ,
Захисник підозрюваного ОСОБА_6 адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Краснокутського районного суду Харківської області із скаргою в порядку ст. 303 КПК України про скасування повідомлення про підозру, яке вручено у кримінальному провадженні №12020220360000201 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_6 , в якій прохав скасувати повідомлення про підозру, яке вручено у кримінальному провадженні №12020220360000201 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_6 та у разі скасування повідомлення про підозру відносно ОСОБА_6 прийняти відповідне рішення, яким повернути заставу заставодавцю ОСОБА_7 , яку було внесено за ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді від 06.07.2020 року №627/518/20.
На обґрунтування клопотання адвокат ОСОБА_3 зазначив, що вказане повідомлення про підозру є незаконним і необґрунтованим, оскільки правова кваліфікація у зазначеному кримінальному правопорушенні не вірно застосовано ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, так як станом на 14.09.2020 року в ході проведення досудового розслідування допитано всіх можливих свідків, та проведено всі можливі експертизи, тобто всі можливості щодо доведення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого саме ст. 115 КК України вичерпані. Також зазначив, що досудове розслідування триває з 04.07.2020 року, більше ніж 2 місяці, станом на 14.09.2020 року будь - яких доказів, які могли б свідчити про наявність в діях ОСОБА_6 ознак складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст. 115 КК України немає, в зв'язку з чим скаржник вважає, що повідомлення про підозру не відповідає вимогам п.5, п.6 ч.1 ст. 278 КПК України.
В судовому засіданні захисник підозрюваного скаргу про скасування повідомлення про підозру ОСОБА_6 підтримав, прохав її задовольнити.
Прокурор та слідчий в судовому засіданні заперечували проти задоволення скарги, вважаючи її необгрунтованою. Окрім цього слідча пояснила, що на даний час не завершені всі процесуальні дії по даному кримінальному провадженню, призначені судово генетично - молекулярна експертиза, судово - імунологічні експертизи, висновки по яким слідчим не отримані.
Заслухавши думку учасників процесу, перевіривши письмові матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного.
Із матеріалів скарги вбачається, що старшим слідчим СВ Краснокутського ВП Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220360000201 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_6 .
04 липня 2020 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - ч.1 ст.115 КК України.
Також як зазначає слідчий і цього факту не заперечує захисник підозрюваного, то по даному кримінальному провадженню постановами слідчого призначені судово генетично - молекулярна експертиза та судово - імунологічні експертизи, висновки по яким слідчим не отримані.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Главою 26 КПК України визначено порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Відповідно до п.10 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржене повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Підозра - це процесуальне рішення прокурора, слідчого (за погодженням із прокурором), яке ґрунтується на зібраних доказах під час досудового розслідування та в якому формується припущення про причетність конкретної особи до вчинення кримінального правопорушення з повідомленням про це такій особі та із роз'ясненням її прав та обов'язків.
Окрім того, під повідомленням про підозру також можна розуміти кримінальне процесуальне рішення слідчого, прокурора, яке приймається в обов'язковому порядку у випадках затримання особи за підозрою в учиненні кримінального правопорушення або наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення в письмовій формі й тягне за собою набуття особою, щодо якої воно прийняте, процесуального статусу підозрюваного.
Згідно п.3 ч.1 ст.276 КПК України, повідомлення про підозру обов'язково здійснюється в порядку, передбаченому статтею 278 цього Кодексу, у випадках, зокрема, наявності достатніх доказів для підозри особи в учиненні кримінального правопорушення.
Обґрунтованою є підозра за наявності таких принципових обставин: 1) врученого письмового повідомлення про підозру з обов'язковим посиланням на докази вчинення особою кримінального правопорушення; 2) наявності в матеріалах кримінального провадження доказів, що підтверджують учинення особою кримінального правопорушення; 3) доведення перед судом вагомості й достатності наявних доказів про вчинення особою кримінального правопорушення; 4) оцінювання судом доказів учинення особою кримінального правопорушення.
Вимога достатності доказів до моменту притягнення особи до кримінальної відповідальності означає, що в розпорядженні слідчого повинна бути така сукупність доказів, яка, будучи неповною, приводить тим не менше до обґрунтованого висновку про винуватість особи, котра притягується, і виключає в цей момент розслідування протилежного висновку.
Відповідно до положень ст.277 КПК України письмове повідомлення про підозру складається прокурором або слідчим за погодженням з прокурором, а також визначено вимоги, яким це повідомлення має відповідати.
Згідно приписів ч.1 ст.278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадках неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 279 КПК України у випадку виникнення підстав для повідомлення про нову підозру або зміну раніше повідомленої підозри слідчий, прокурор зобов'язаний виконати дії, передбачені статтею 278 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, як сказано в рішенні Європейського суду з прав людини, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 , де суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення,
а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
При вирішенні питання щодо обґрунтованості підозри повідомленої ОСОБА_6 у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст. 15 - ч.1 ст. 115 КК України, суд вважає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя(суд), оцінюючи докази на предмет наявності обґрунтованої підозри, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення. Як вбачається із повідомлення про підозру від 04.07.2020 р., в ньому вказані зміст підозри та правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Посилання в скарзі на невірну кваліфікацію дій підозрюваного, наявність або відсутність вини особи у інкримінованому їй злочині на даному етапі судом не вирішується. Вказані питання повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.
Відповіднодо статті 89 КПК України визнання доказів не допустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду, а тому сукупність інших зібраних органом досудового розслідування доказів будуть перевірятися, оцінюватися в ході судового розгляду, що не дає підстав для скасування підозри.
Окрім цього, на теперішній час досудове розслідування триває (призначені судово генетично - молекулярна експертиза, судово - імунологічні експертизи, висновки по яким слідчим не отримані), підстав казати про невідповідність змісту підозри вимогам ст. 277 КПК України не має. Зміст підозри може бути змінений в ході подальшого розслідування, обставини кримінального правопорушення конкретизовані, а наявні докази оцінені у сукупності з іншими, зібраними під час досудового розслідування як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, доказами.
За таких обставин слід дійти висновку про те, що при здійсненні повідомлення про підозру органом досудового розслідування було дотримано вимог положень ст.276-278 КПК України, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню, оскільки доводи захисника ОСОБА_3 у скарзі на повідомлення про підозру ОСОБА_6 фактично стосуються питань доведеності винуватості, оцінки доказів та правильності кваліфікації дій підозрюваного. Однак з'ясування вказаних обставин не є предметом доказування при розгляді скарги на повідомлення про підозру в порядку ст.303 КПК України. Вимога щодо прийняття рішення про повернення застави заставодавцю ОСОБА_7 , яку було внесено за ОСОБА_6 на підставі ухвали слідчого судді від 06.07.2020 року №627/518/20, задоволенню не підлягає, оскільки вона є похідною від основної вимоги про скасування повідомлення про підозру.
Керуючись ст.ст. 303-304, 306, 307, 309, 395 КПК України,суд -
В задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_3 про скасування повідомлення про підозру, яке вручено у кримінальному провадженні №12020220360000201 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, відносно ОСОБА_6 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена заявником безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня отримання її копії.
Слідчий суддя ОСОБА_1