17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №826/16135/16
адміністративне провадження №К/9901/44850/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Кашпур О.В.,
суддів - Данилевич Н.А., Радишевської О.Р.
розглянув у попередньому судовому засіданні як суд касаційної інстанції адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про скасування постанови, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року, прийняту в складі головуючого судді Мазур А.С., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Лічевецького І.О., суддів Мельничука В.П., Мацедонської В.Е.,
І. Короткий зміст позовних вимог
1. У жовтні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Енергія-Новояворівськ» (далі - ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ») звернулось до суду з позовом про скасування постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 29 вересня 2016 року №1725 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025».
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржувана постанова є протиправною і порушує законні права та інтереси позивача, а тому підлягає скасуванню.
ІІ. Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
3. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року позов задоволено частково. Визнано протиправною постанову НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1725 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025». У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Судові витрати у сумі 1378 грн присуджено на користь ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» за рахунок бюджетних асигнувань НКРЕКП.
4. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року апеляційну скаргу НКРЕКП залишено без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року - без змін.
5. Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, на якого як суб'єкта владних повноважень покладено обов'язок доказування у справі, не доведено правомірності оскаржуваної постанови.
ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись із судовими рішеннями судів попередніх інстанцій, НКРЕКП подала касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
7. Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, ухваленими з порушенням норм матеріального і процесуального права. Скаржник зазначає, що справу розглянуто судами першої та апеляційної інстанцій поверхнево, без всебічного і повного дослідження всіх її обставин та наявних доказів. НКРЕКП стверджує, що перегляд тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» було ініційоване НКРЕКП відповідно до затверджених Процедури та Порядку, що проігноровано судами та неправомірно визнано протиправною постанову НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1725 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025».
IV. Позиція інших учасників справи
8. ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» відзиву (заперечення) на касаційну скаргу не подано.
V. Рух справи у суді касаційної інстанції
9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
10. На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2018 року касаційну скаргу відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду (склад колегії суддів: Коваленко Н.В. (суддя-доповідач, головуючий суддя), Берназюк Я.О., Гриців М.І.).
11. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 12 травня 2020 року №779/0/78-20 13 травня 2020 року проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, відповідно до якого для розгляду справи здійснено заміну судді Гриціва М.І. на суддю Чиркіна С.М.
12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Коваленко Н.В., суддів Берназюка Я.О., Чиркіна С.М. від 14 травня 2020 року задоволено заяви про самовідвід суддів Верховного Суду Коваленко Н.В., Берназюка Я.О. та Чиркіна С.М. у цій справі.
13. За результатом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями 19 травня 2020 року на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 19 травня 2020 року №816/0/78-20 справу передано для розгляду колегії суддів Касаційного адміністративного суду в складі Верховного Суду: Кашпур О.В. (судді-доповідачу, головуючому судді), Радишевській О.Р., Уханенку С.А.
14. Ухвалою Верховного Суду в складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Кашпур О.В. від 15 вересня 2020 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в попередньому судовому засіданні на 17 вересня 2020 року.
15. На підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 16 вересня 2020 року №1734/0/78-20 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи, відповідно до якого для розгляду цієї справи здійснено заміну судді Уханенка С.А. на суддю Данилевич Н.А.
VI. Стислий виклад обставин справи, установлених судами першої та апеляційної інстанцій
16. 22 грудня 2015 року НКРЕКП прийнято постанову №3025 «Про встановлення тарифів на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», пунктом 1 якої позивачеві встановлено тариф на відпуск електричної енергії у розмірі 263,95 грн за 1 кВт·год (без ПДВ), а пунктом 2 постанови ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» встановлено тарифи на виробництво теплової енергії, що використовується: для виробництва та надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання у розмірі 410,24 грн за 1 Гкал (без ПДВ); іншими споживачами - 1063,57 грн за 1 Гкал (без ПДВ). Ця постанова набрала чинності з 01 січня 2016 року.
17. 28 січня 2016 року НКРЕКП прийнято постанову №73 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025», яка набрала чинності з 01 лютого 2016 року, якою внесено зміни до вказаної постанови, а саме: у пункті 1 цифри « 263,95» замінено цифрами « 259,99»; в абзацах другому та третьому пункту 2 цифри « 410,24» та « 1063,57» замінено відповідно цифрами « 416,28» і « 1047,60».
18. Постановою НКРЕКП від 28 квітня 2016 року №693 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025», яка набрала чинності з 01 травня 2016 року, до зазначеної постанови внесено такі зміни: у пункті 1 цифри « 259,99» замінено цифрами « 215,42»; в абзацах другому та третьому пункту 2 цифри « 416,28» та « 1047,60» замінено відповідно цифрами « 855,02» і « 868,16».
19. 29 вересня 2016 року НКРЕКП прийнято постанову №1725 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025», якою внесено зміни до вказаної постанови, а саме ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» з 01 жовтня 2016 року встановлено такі тарифи: на відпуск електричної енергії - 145,16 грн за 1 кВт·год (без ПДВ); для виробництва та надання послуг з опалення та гарячого водопостачання іншим споживачам - 915,80 грн за 1 Гкал (без ПДВ).
VІІ. Джерела права й акти їхнього застосування
20. Державна політика у сфері теплопостачання за приписами статті 6 Закону України «Про теплопостачання» від 02 червня 2005 року №2633-IV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №2633-IV) базується, зокрема на принципі державного управління і регулювання відносин у сфері теплопостачання.
21. До повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до статті 16 Закону №2633-IV належать, зокрема встановлення тарифів на теплову енергію суб'єктам природних монополій у сфері теплопостачання, ліцензування діяльності яких здійснюється Комісією.
22. Державне регулювання діяльності в електроенергетиці у силу приписів статті 5 Закону України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року №575/97-ВР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - Закон №575/97-ВР) є одним з принципів державної політики в електроенергетиці.
23. Згідно зі статтею 11 Закону №575/97-ВР державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, регулює діяльність суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики та господарюючих суб'єктів, які діють на суміжних ринках, а також виконує інші функції відповідно до законодавства. Порядок організації діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, визначається Законом України «Про природні монополії», іншими законами та нормативно-правовими актами. Правові, економічні та організаційні засади державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері електроенергетики визначаються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
24. Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, відповідно до покладених на неї завдань, зокрема встановлює ціни (тарифи) на електричну енергію, що відпускається населенню для побутових потреб, у тому числі диференційовані за обсягами спожитої електричної енергії та/або за групами споживачів (частина друга статті 12 Закону №575/97-ВР).
25. Відповідно до частини четвертої статті 9 Закону України «Про природні монополії» від 20 квітня 2000 року №1682-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи, які здійснюють державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, при прийнятті рішень щодо такого регулювання враховують інформацію про діяльність суб'єкта природної монополії, надану об'єднаннями споживачів, суб'єктами природних монополій, іншими заінтересованими особами, про результати оприлюднення та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій. Порядок оприлюднення інформації та відкритих слухань щодо зміни цін (тарифів) на товари суб'єктів природних монополій визначається тими органами, на які відповідно до Закону України «Про ціни і ціноутворення» покладається затвердження або регулювання цін (тарифів).
26. Згідно з частиною третьою статті 12 Закону України «Про ціни і ціноутворення» від 21 червня 2012 року №5007-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін. Зміна рівня державних регульованих цін може здійснюватися у зв'язку із зміною умов виробництва і продажу (реалізації) продукції, що не залежать від господарської діяльності суб'єкта господарювання.
27. Процедуру перегляду та затвердження тарифів для ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії затверджено постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 12 жовтня 2005 року №898 (далі - Процедура №898 у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), пунктами 1.3, 1.4 якої встановлено, що тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року. Тарифи на електричну та теплову енергію ліцензіату можуть затверджуватися на інші терміни у разі виникнення непередбачених обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕ.
28. Відповідно до пунктів 1.7, 1.8 Процедури №898 рішення щодо затвердження тарифів приймається НКРЕ на відкритих засіданнях, які проводяться після розгляду заяви і наданих заявником документів та аналізу результатів фінансово-господарської діяльності заявника відповідним підрозділом НКРЕ, шляхом всебічного та повного з'ясування позицій всіх учасників відкритих засідань. Рішення НКРЕ про затвердження тарифів оформлюється постановою. Структура тарифів має конфіденційний характер.
29. Згідно з пунктами 3.6, 4.4 Процедури №898 питання щодо перегляду та затвердження тарифів розглядаються на відкритих засіданнях НКРЕ. Підставою для перегляду тарифів за ініціативою НКРЕ можуть бути такі обставини: суттєве скорочення витрат ліцензіата внаслідок виконання завдань щодо зниження витрат на виробництво і підвищення коефіцієнта використання встановленої потужності; зміна організаційної структури ліцензіата; нецільове використання коштів ліцензіатом згідно з встановленою структурою тарифів; надання ліцензіатом до НКРЕ недостовірної інформації щодо здійснення ліцензованої діяльності; в інших випадках, передбачених нормативно-правовими актами НКРЕ; наявність перехресного субсидіювання між видами господарської діяльності ліцензіата.
VІІІ. Позиція Верховного Суду
30. Верховний Суд наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів і вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи.
31. Із наведених правових норм випливає, що тарифи на електричну та теплову енергії ліцензіату затверджуються, як правило, на термін не менший одного року. При цьому дозволяється встановлення інших термінів, зокрема менше року в разі виникнення непередбачених обставин, що викликають або можуть викликати істотну зміну умов здійснення ліцензованої діяльності ліцензіата, у випадку виникнення загрози істотного зниження рівня безпеки експлуатації, а також за ініціативою НКРЕКП.
32. Затверджені тарифи на електричну та теплову енергії можуть бути переглянуті за ініціативою НКРЕКП, проте таке рішення має бути наслідком виникнення певних обставин, а в цій справі судами попередніх інстанцій не встановлено і відповідачем не доведено існування на момент прийняття оскаржуваної постанови таких обставин.
33. Твердження відповідача про те, що внаслідок використання мазуту замість природного газу відбулося суттєве скорочення витрат позивача, що і стало підставою для зміни затверджених тарифів на електричну та теплову енергії ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» за ініціативою НКРЕКП, суди обґрунтовано не взяли до уваги, встановивши, що у 2016 році ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ» щомісячно подавалась звітність про використання палива ліцензіатом електричної та теплової енергій, у якій відображалось використання мазуту і про це було відомо відповідачеві під час попереднього коригування тарифів для ТОВ НВП «Енергія-Новояворівськ», які до моменту прийняття оскаржуваної постанови від 29 вересня 2016 року №1725 НКРЕКП вже двічі переглядались і змінювались позивачеві на відпуск електричної енергії та виробництво теплової енергії, зокрема постановами від 28 січня 2016 року №73 та від 28 квітня 2016 року №693.
34. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваної постанови НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1725 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025», оскільки вона прийнята з порушенням норм чинного законодавства.
35. Наведені в касаційній скарзі мотиви і доводи не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки встановлених судами обставин справи.
36. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
37. Оскільки оскаржувана постанова НКРЕКП від 29 вересня 2016 року №1725 втратила чинність у зв'язку з втратою з 01 січня 2017 року чинності постановою НКРЕКП від 22 грудня 2015 року №3025 згідно з постановою НКРЕКП від 12 грудня 2016 року №2166, то суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог і визнав оскаржувану постанову протиправною, оскільки частиною другою статті 11 КАС України (у редакції, чинній на момент розгляду справи судами) суду надано право вийти за межі позовних вимог у разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
38. З урахуванням викладеного Верховний Суд дійшов висновку про те, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
39. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
IХ. Судові витрати
40. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати не розподіляються.
Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду
1. Касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишити без задоволення.
2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 квітня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року в справі №826/16135/16 залишити без змін.
3. Судові витрати не розподіляються.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий: О. В. Кашпур
Судді: Н. А. Данилевич
О. Р. Радишевська