17 вересня 2020 року
м. Київ
справа №1540/3501/18
адміністративне провадження №К/9901/36387/19
Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Усенко Є.А., розглянув касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - ГУ ДФС) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) ''Бєл-Транс'' до ГУ ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,
23.12.2019 ГУ ДФС подало до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019.
Ухвалою Верховного Суду від 21.01.2020 касаційну скаргу залишено без руху як таку, що подана з порушенням частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС): до касаційної скарги не додано платіжне доручення про сплату судового збору за подання касаційної скарги.
Ухвалами Верховного Суду від 20.02.2020, від 01.04.2020, від 05.05.2020 строк для усунення недоліків касаційної скарги продовжувався ГУ ДФС неодноразово.
На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 21.01.2020 скаржник надав платіжне доручення від 04.08.2020 №2448 про сплату судового збору у сумі 42' 040 грн. При цьому на обґрунтування причин сплати судового збору у меншому розмірі, ніж зазначено судом в ухвалі від 21.01.2020, скаржник вказує, що судовий збір за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі у розмірі 733' 388,98 грн є надмірним тягарем для нього. Також відповідач посилається на зміни, внесені до Закону України "Про судовий збір" Законом України від 16.01.2020 №465-IX, яким встановлено обмеження ставки судового збору, яка справляється за подання до адміністративного суду касаційної скарги (не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму - 42' 040,00 грн).
За правилами частини третьої статті 3 КАС провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційну скаргу ГУ ДФС подало 23.12.2019.
Питання щодо сплати судового збору та його розміру врегульовано Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI.
Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI (у редакції до змін, внесених Законом України від 16.01.2020 №465-IX) на момент звернення до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення становила 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень позивач з адміністративним позовом звернувся до суду у липні 2018 року, а за змістом оскаржуваних судових рішень позовна заява містить вимоги майнового і немайнового характеру, ціна позову (загальна сума грошових зобов'язань, щодо якої заявлені позовні вимоги) становить 24' 328' 832,62 грн.
Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
За подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (підпункт 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI у редакції, чинній станом на липень 2018 року).
Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" прожитковий мінімуму для працездатних осіб на 01.01.2018 встановлений у розмірі 1762,00 грн.
Отже, ставка судового збору за подання касаційної скарги на судові рішення у цій адміністративній справі становить 733' 388,98 грн ((24' 328' 832,62 грн х 1,5% х 200%)+(1762,00 грн х 200%).
На дату постановлення цієї ухвали ГУ ДФС не виконано ухвалу про залишення касаційної скарги без руху від 21.01.2020.
Відповідно до частини другої статті 121 КАС встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Метою продовження процесуального строку, встановленого судом, є сприяння особі у реалізації процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку. Доцільність продовження процесуального строку обумовлюється рівнем ймовірності, наскільки таке продовження буде ефективним у контексті не тільки реалізації особою процесуального права та/або виконанні процесуального обов'язку, а й правової визначеності учасників матеріально-правових відносин, спір між якими вирішується із застосуванням процесуальних засобів.
Статтею 44 КАС передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (частина перша, пункти 6, 7 частини п'ятої цієї статті).
Наведеними нормативними положеннями чітко окреслено процесуальну поведінку, зміст якої зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до процесуальних прав, реалізуючи їх таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання процесуальних обов'язків.
Як вже було зазначено, Верховний Суд ухвалами від 20.02.2020, від 01.04.2020, від 05.05.2020 строк ГУ ДФС для усунення недоліків касаційної скарги продовжував неодноразово. При цьому ГУ ДФС, посилаючись у клопотаннях про продовження процесуального строку на обмежене фінансування для сплати судового збору за подання касаційної скарги, не вказувало на наявність обставин, які б давали підстави вважати можливою сплату судового збору у встановленому законом розмірі в певний проміжок часу, що могло б зробити ефективним застосування інституту продовження судом процесуального строку, а потім сплатило судовий збір у значно меншому розмірі.
Враховуючи, що (з врахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону України від 18.06.2020 №731-IX)) вимоги ухвали Верховного Суду від 21.01.2020 скаржником не виконані, недолік касаційної скарги не усунутий, касаційна скарга підлягає поверненню.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Керуючись пунктом 1 частини четвертої статті 169, статтею 248, частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 повернути.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
...........................
Є.А. Усенко,
Суддя Верховного Суду