16 вересня 2020 року
м. Київ
справа № 120/1754/19-а
адміністративне провадження № К/9901/22711/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Стеценка С.Г.,
суддів: Стрелець Т.Г., Тацій Л.В.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №120/1754/19-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у складанні та поданні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливо важливі завдання, премії, надбавки за кваліфікацію та інших додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_1 подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, із зазначенням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, надбавки за службу в умовах режимних обмежень, надбавки за особливо важливі завдання, премії, надбавки за кваліфікацію - льотчик/штурман 1 класу та інших додаткових видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною або аналогічною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2019, ухваленим за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, позов задоволено у повному обсязі.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2019 залишено без змін.
Не погоджуючись з указаними рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та у задоволенні позову відмовити повністю.
При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження у справі колегією суддів встановлено таке.
Частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 257 КАС України визначено, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Так, згідно з приписами пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Частиною шостою статті 12 КАС України передбачено перелік категорій справ, які відносяться до справ незначної складності.
Такий перелік не є вичерпним.
Зі змісту пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України можна зробити висновок про те, що суд має право віднести до категорії справ незначної складності справу, яка не передбачена у вищезазначеному переліку, за винятком справ, що не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Доведення вищезазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах незначної складності, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.
Верховний Суд звертає увагу на те, що можливість відкриття касаційного провадження у малозначних справах залежить виключно від обставин конкретної справи: її значення для формування єдиної правозастосовчої практики; неможливості спростування особою, яка подає касаційну скаргу, обставин, встановлених оскаржуваним судовим рішенням, при розгляді іншої справи; значного суспільного інтересу справи чи її виняткового значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; помилкового віднесення судом справи до категорії справ незначної складності.
В касаційній скарзі відповідач посилається на те, що дана справа підлягає касаційному оскарженню на підставі підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначаючи, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики.
Оцінивши доводи касаційної скарги та правове значення цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, колегія суддів вважає, що посилання скаржника на положення підпункту «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України є необґрунтованими, оскільки на поточний день ухвалені у цій справі судові рішення не впливають на кінцеве формування судової практики та не змінюють її.
Інші обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами «а» - «г» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначена норма Кодексу узгоджується з пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, згідно з яким до основних засад судочинства відноситься забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках. Аналогічне положення закріплене також у пункті 7 частини 3 статті 2 та частини 1 статті 13 КАС України, а також частини 1 статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини 3 статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, розглядає спори, що мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави.
Таким чином, оскільки оскаржувані судові рішення прийняті у справі незначної складності, передбачені пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України виняткові обставини відсутні і належних обґрунтувань щодо їх наявності в касаційній скарзі не наведено, тому у відкритті касаційного провадження у даній справі слід відмовити.
Суд враховує положення, що містяться в Рекомендаціях № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи, згідно з якими державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч. "с" ст. 7 вказаних Рекомендацій скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад, справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону; вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Крім того, Суд бере до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини, висловлену в ухвалі щодо неприйнятності у справі Азюковська проти України (Azyukovska v. Ukraine) від 09.10.2018 (заява №26293/18), в якій заявником оскаржувалась відмова суду касаційної інстанції у відкритті касаційного провадження у зв'язку з віднесенням справи до категорії справ незначної складності. Так, Суд вказав, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявниця не продемонструвала наявності інших виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 31.07.2019 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2020 у справі №120/1754/19-а за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Надіслати скаржнику копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та оскарженню не підлягає.
СуддіС.Г. Стеценко Т.Г. Стрелець Л.В. Тацій