15 вересня 2020 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006714 пров. № А/857/8957/20
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача: Гінди О.М.
суддів: Большакової О.О., Качмара В.Я.,
за участю секретаря судових засідань - Михальської М.Р.,
розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року (головуючий суддя: Брильовський Р.М., місце ухвалення - м. Львів, дата складення повного тексту рішення - 02.04.2020) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ» 13.12.2019 звернулось до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0050225512 від 06.06.2019.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 05 березня 2020 року позов задоволено повністю.
Представник позивача, через поштове відділення зв'язку 10.03.2020, подав до суду першої інстанції заяву, у якій просить стягнути з Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ» витрати на правничу допомогу у розмірі 7166,66 грн.
Додатковим рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року заяву задоволено та стягнуто на користь позивача 7166,66 грн.
Із цим додатковим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив в апеляційному порядку. Вважає його необґрунтованим, таким, що прийняте з порушенням норм процесуального права, а тому просить скасувати додаткове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні заяви.
Обґрунтовуючи апеляційні вимоги, апелянт покликається на те, що документи, що підтверджують надання правничої допомоги оформлені всупереч вимогам закону
Відповідач 21.04.2020 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення суду без змін.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином були повідомлені про його дату, час та місце.
У відповідності до ч. 4 ст. 229 і ч. 2 ст. 313 КАС України неявка сторін належним чином повідомлених про дату, час, місце розгляду справи не перешкоджає апеляційному розгляду справи і такий проведено у їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга задоволеною бути не може, з таких мотивів.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що заявлена до відшкодування сума витрат на професійну правничу допомогу є обґрунтованою, тому підлягає стягненню з відповідачів в користь позивача.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Частиною 3 ст. 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1)розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).
Відповідно до ч. ч. 1, 7 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно ч. 9 ст. 139 КАС України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Аналіз наведених положень законодавства, дає підстави суду апеляційної інстанції для висновку, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Крім цього, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди досліджують на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.
Аналогічна позиція викладена в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 19.09.2019 у справі № 826/8890/18.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції додано, зокрема: копію Договору про надання правової допомоги від 12.05.2019 № 03/01/20; рахунок № 317 від 26.02.2020, який виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ» за надані послуги на суму 5500 грн; Акт прийому-передачі № 317 від 26.02.2020; рахунок № 346 від 05.03.2020, який виставлений Товариству з обмеженою відповідальністю «ЖИТЛОІНВЕСТБУД-ЛВ» за надані послуги на суму 1666,66 грн; Акт прийому-передачі № 347 від 05.03.2020; платіжне доручення № 3332 від 06.03.2020 на суму 7166 грн 66 коп. про сплату «за правову допомогу по справі № 1.380.2019.006714, згідно рахунку № 317 від 26.02.2020, згідно рахунку № 346 від 05.03.2020».
Відповідно до Актів виконаних робіт від 26.02.2020 та 05.03.2020, надано наступні юридичні послуги: участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 1.380.2019.006714, яке відбулося 18 02.2020, оплата становить 333, 33 грн за 20 хв з розрахунку 1000 грн за годину; участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у справі № 1.380.2019.006714, яке відбулося 05.03.2020, оплата становить 333, 33 грн за 20 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання заяви про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв'язку з розглядом у суді першої інстанції справи № 1.380.2019.006714, оплата становить 1000 грн за 60 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання проекту позовної заяви від імені ТОВ «Житлоінвестбуд-ЛВ», оплата становить 2500 грн за 150 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання та подання до суду клопотання про участь у судовому засіданні у справі № № 1.380.2019.006714, яке призначено на 09.01.2020 у режимі відеоконференції, оплата становить 250 грн за 15 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання та направлення до суду клопотання від 08 01.2020 у справі № № 1.380.2019.006714 щодо проведення судового засідання у режимі відеоконференції, оплата становить 250 грн за 15 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання та подання до суду клопотання про надання згоди на розгляд справи № 1.380.2019.006714 по суті у той самий день у якому буде закінчено підготовче засідання, оплата становить 250 грн за 15 хв з розрахунку 1000 грн за годину; участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції у справі № 1.380.2019.006714, яке відбулося 28.01.2020, оплата становить 250 грн за 15 хв з розрахунку 1000 грн за годину; складання проекту заяви про поновлення строку звернення з адміністративним позовом у справ № 1.380.2019.006714, оплата становить 2000 грн за 120 хв з розрахунку 1000 грн за годину.
Загальна вартість вказаних послуг становить 7166,66 грн.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, до суду першої інстанції додано належним чином складений договір про надання правової допомоги, оформлені та підписані документи, які містять детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та документи, які свідчать про оплату позивачем послуг адвоката.
Враховуючи вищенаведене та з огляду на безпосередню ціну позову (929199 грн) та предмет спору, обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу та те, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є співмірною з вимогами майнового характеру, які заявлені у позовній заяві, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір вказаних витрат підлягає стягненню в сумі 7166 грн 66 коп.
Апеляційна скарга Головного управління ДПС у Львівській області не спростовує правильність доводів, яким мотивовано судове рішення, зводиться по суті до переоцінки проаналізованих судом доказів та не дає підстав вважати висновки суду першої інстанції помилковими.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив додаткове рішення з додержанням норм процесуального права, тому відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судове рішення суду без змін.
Керуючись ст. ст. 134, 139, 143, 252 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а додаткове рішення Львівського окружного адміністративного суду від 26 березня 2020 року у справі № 1.380.2019.006714 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя О. М. Гінда
судді О. О. Большакова
В. Я. Качмар
Повне судове рішення складено 17.09.2020.