Провадження № 1-кп/639/315/20
Справа № 639/2005/20
14 вересня 2020 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілої - ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові обвинувальний акт по кримінальному провадженню зареєстрованому в ЄРДР 04 лютого 2020 року за №12020220500000199 за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, розлученого, в силу ст.89 КК України не судимого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ;
у вчиненні злочину, передбаченого ст.126-1 КК України , -
За адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають ОСОБА_6 , разом із колишньою дружиною - ОСОБА_5 , які пов?язані спільним побутом, мають взаємні права та обов?язки. Також встановлено, що в період з травня 2018 року по теперішній час ОСОБА_5 1957 року народження, періодично звертається до служби 102 з приводу домашнього насильства. Крім того, встановлено, що 25.09.2019 та 10.10.2019 ОСОБА_6 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1, 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за вчинення 09.09.2019, 24.09.2019 та 06.10.2019 насильства в сім?ї відносно своєї дружини ОСОБА_5 . Кожного разу окремо, на ґрунті особистих неприязних відносин, ОСОБА_6 , перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, знаходячись за місцем мешкання, провокував словесний конфлікт, в ході якого, діючи умисно, систематично та цілеспрямовано, усвідомлюючи характер своїх протиправних дій, вчиняв відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 фізичне насильство у вигляді штовхання, нанесення тілесних ушкоджень, психологічне насильство, яке виражалося у вчиненні конфліктів, словесних образах потерпілої, висловлюваннях в її адресу словами нецензурної лайки, погрозах фізичною розправою, погіршення якості життя потерпілої, що виразилося у формі втрати енергійності, втоми, фізичного дискомфорту, втрати повноцінного сну та відпочинку, виникнення негативних переживань та втрати позитивних емоцій, залякування. Будучи неодноразово притягнутим до адміністративної відповідальності за вчинення своїх умисних протиправних дій, спрямованих на вчинення насильства в сім?ї, ОСОБА_6 належних для себе висновків не зробив, продовжив чинити домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_5 . Так, 28.01.2020, приблизно об 11 годині, ОСОБА_6 знаходячись за місцем свого проживання, а саме: АДРЕСА_1 , в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи свою перевагу у фізичному розвитку, з мотивів явної неповаги до існуючих норм співжиття, на ґрунті неприязних відносин, вчинив дії психологічного та фізичного насильства до своєї колишньої дружини ОСОБА_5 , що проявились у тому, що ОСОБА_6 словесно ображав потерпілу, в тому числі нецензурною лайкою, після чого штовхнув її, від чого остання впала на підлогу, де в подальшому наносив удари, як ногами так і кулаками по всьому тулубу та голові потерпілої. Отже, вказаними насильницькими діями, ОСОБА_6 заподіяв своїй колишній дружині ОСОБА_5 систематичні психологічні та фізичні страждання, що завдали шкоди фізичному та психічному здоров'ю потерпілої та призвели до погіршення якості її життя.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав зазначив, що він зловживає спиртними напоями, що не подобається його колишній дружині. При цьому приходячи додому він може лише нецензурно висловлюватись на адресу потерпілої, проте фізичне насильство до ОСОБА_5 не застосовує, а якби застосовував, то остання опинилась би у лікарні. Натомість, вона намагається не пускати його додому, хоча такого права не має. Також, пояснив, що дійсно мали місце випадки, коли ОСОБА_5 ночувала у хостелі або сидячи на кріслі на загальній кухні, коли він питав чому вона не йде у кімнату остання відповідала, що в неї болять нирки та їй на кріслі більш зручно. Також він, підтвердив, що раніше двічі притягувався до адміністративної відповідальності за вчинення насильства в сім*ї, судовий розгляд відбувався за його участю, під час якого він свою провину у скоєному визнав та на нього було накладено стягнення у вигляді штрафу та адміністративного арешту. 28.01.2020 він повернувся додому в стані алкогольного сп'яніння, у зв'язку із чим ОСОБА_5 не пустила його до квартири та викликала поліцію. В той день він взагалі не потрапив до дому і ніяких фізичних ушкоджень потерпілій не спричиняв, та взагалі не міг спричинити.
Потерпіла ОСОБА_5 показала, що ОСОБА_6 є її колишнім чоловіком, який на теперішній час зареєстрований у квартирі, що належить їй на праві власності. З травня 2018 ОСОБА_6 почав вживати алкоголь у великої кількості та з того часу став поводити себе агресивно по відношенню до неї, у зв'язку із чим його двічі було притягнуто до адміністративної відповідальності. Проте після цього його поведінка так і не змінилась, та 28.01.2020 біля 11:00 ОСОБА_6 прийшов до дому в стані алкогольного сп'яніння та почав нецензурно висловлюватись на адресу потерпілої, яка попросила його не чіпати її, потім ОСОБА_6 штовхнув останню, від чого вона впала на підлогу між шафою та ліжком, вдарившись головою та спиною, та почав наносити удари, як ногами так і кулаками по всьому тілу та голові. Після цього, потерпіла викликала поліцію та швидку допомогу. Також ОСОБА_5 , зазначила, що внаслідок систематичних неправомірних дій щодо неї з боку обвинуваченого вона змушена уходити із дому, ночувати в хостелі, або сидіти на загальній кухні, незважаючи на те, що має власне житло. Вона намагалась уникнути спілкування із обвинуваченим звернувшись із позовом про розірвання шлюбу, проте останній не бажає залишати житло та продовжує систематичне вчинення фізичного та психологічного насильства щодо вже колишньої дружини.
Свідок ОСОБА_7 пояснила, що зазначені конфлікти тривають постійно, внаслідок чого потерпіла змушена звертатись до правоохоронних органів та викликати швидку допомогу. Вона постійно чує крики, нецензурну лайку, побиття. Це все триває останні 2 роки. Після того, як чує, що ОСОБА_6 б'є ОСОБА_5 , остання просить викликати швидку та поліцію. Також, зазначила, що мав місце випадок, коли ОСОБА_6 бігав у коридорі із ножем та погрожував їй та потерпілій.
Свідок ОСОБА_8 також підтвердила, що ОСОБА_6 постійно застосовує фізичну силу до ОСОБА_5 , 28.01.2020 року він в черговий раз застосував фізичну силу до потерпілої вдарив її або в груди або по спині, у зв'язку із чим остання попросила ОСОБА_8 викликати швидку допомогу та поліцію. Внаслідок неправомірних дій з боку ОСОБА_6 , ОСОБА_5 змушена уходити із дома, сидіти то в паркі то на вокзалі. Свідок додала, що постійно чує нецензурну лайку та погрози «приб'ю» з боку ОСОБА_6 в бік ОСОБА_5 .. Все це триває 2 роки.
Свідок ОСОБА_9 пояснив, що постійно чує сварки та погрози фізичною розправою, також нанесення ударів із кімнати, в якій проживає ОСОБА_6 та ОСОБА_5 28.01.2020 року він приїхав додому, де вже була викликана поліція та швидка допомога, у зв'язку із черговою сваркою між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Заслухавши показання свідків, оцінивши їх окремо кожний та в сукупності з показами обвинуваченого ОСОБА_6 та потерпілої ОСОБА_5 , безпосередньо дослідженими судом доказами сторін по справі, суд вважає, що позиція та процесуальна поведінка ОСОБА_6 є намаганням уникнути кримінальної відповідальності за вчинення злочину, а тому суд відноситься до таких показань критично та розцінює їх, як не щирими та неправдивими.
Суд дотримувався принципів змагальності та диспозитивності при дослідженні доказів сторін по справі, дослідив їх безпосередньо та надавши можливість сторонам провадження надавати докази.
На винність ОСОБА_6 у скоєнні злочину, який є предметом теперішнього розгляду вказують наступні докази.
Постанови Жовтневого районного суду м. Харкова від 25.09.2019 року та від 10.10.2019 року, відповідно до яких ОСОБА_6 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2, тобто за вчинення домашнього насильства до адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Заочне рішення Жовтневого районного суду від 12.11.2019, згідно якого шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 розірвано, позивачем у вказаній справі виступала ОСОБА_5 .
Відповідь директора КНП ХОР «Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» з якої вбачається, що 28.01.2020 року об 11 год.34 хв. до служби 103 надійшов виклик з номеру телефону потерпілої ОСОБА_5 ,
Картою виїзду бригади швидкої допомоги, відповідно до якої встановлено у ОСОБА_5 попередні діагнози: ЗЧМТ, струс головного мозку, ниркова коліка, садна носа.
Заявами ОСОБА_5 про здійснення щодо неї домашнього насильства колишнім чоловіком ОСОБА_6 , з якими остання зверталась до центру соціальних служб для сімї та молоді Новобаварського району, де отримувала консультацію та адреси центру надання допомоги жінкам, які постраждали від насильства.
Оцінені вище докази, в їх сукупності, вказують системність протиправних дій з боку обвинуваченого по відношенню до потерпілої, на наявність в діях ОСОБА_6 , які були спрямовані на вчинення злочину, який є предметом теперішнього розгляду, а покази останнього суд сприймає, як неправдивими.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, относимість, допустимість та достатність яких встановлена судом.
Беручи до уваги не визнання ОСОБА_6 своєї вини за ст. 126-1 КК України суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, які наполягали на дослідженні доказів по кримінальному провадженню в повному обсязі, допитав обвинуваченого, потерпілу, свідків, розглянув справу з дослідження доказів сторін по справі в повному обсязі.
Аналізуючи обставини, що визнаються учасниками судового провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 в обсязі пред'явленого обвинувачення (ст. 337 КПК України) є доведеною. Дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ст. 126-1 КК України, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного насильства щодо колишньої дружини, що призвело до фізичних, психологічних страждань та погіршення якості життя потерпілої особи.
Така юридична оцінка дій обвинуваченого відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
Вивченням даних про особу ОСОБА_6 встановлено, що він на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, за яким характеризується задовільно, в силу ст.89 КК України не судимий, розлучений, не працює.
Обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст. 66 КК України, судом не встановлено.
Обставинами, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, суд вважає скоєння злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння та вчинення злочину щодо особи похилого віку.
Призначаючи покарання, суд керується положеннями ст. 65 КК України, а саме з принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів та враховує характер і ступень тяжкості скоєного злочину, відсутність обставин що пом'якшують покарання, обтяжуючи обставини покарання, особу ОСОБА_6 , його відношення до скоєного злочину та вважає, що виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових злочинів не можливо без відбуття покарання в місцях позбавлення волі, а тому йому слід обрати покарання пов'язане з ізоляцією від суспільства.
Визначаючи покарання суд враховує, що воно має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими так і іншими особами.
Керуючись ст.ст.370, 374, 377 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 126-1 КК України та призначити покарання у виді обмеження волі строком 1 (один) рік.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_6 до набрання вироком чинності не обирати, а після набрання вироком чинності - обрати у вигляді тримання під вартою та направити його до установи виконання покарань для відбування покарання.
Строк тримання під вартою ОСОБА_6 рахувати з моменту його фактичного затримання.
Вирок може бути оскаржений в порядку статті 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення, а для особи, що перебуває під вартою - з моменту вручення копії судового рішення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому. Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учасникам судового провадження, які не були присутніми в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1